Сторінка
5
Рух грошових потоків кількісно відображає всі стадії процесу відтворення через формування, розподіл та використання грошових доходів, цільових фондів. Відтак фінанси є безвідмовним індикатором виникнення вартісних диспропорцій: дефіциту грошових коштів, неплатежів, нецільового використання коштів, збитків та інших негативних явищ у процесі фінансово-господарської діяльності підприємств. Тобто фінансам властива потенційна можливість контролювати фінансово-господарську діяльність підприємств. Завдання фінансових служб підприємств полягає в якнайповнішому використанні цих властивостей фінансів для організації дійового фінансового контролю.
Контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів випливає з притаманної фінансам здатності об'єктивно відображати кількісні й вартісні пропорції виробництва та реалізації продукції, робіт, послуг. Зокрема, напрямки та використання фінансових ресурсів пов'язані з виконанням зобов'язань підприємств перед фінансово-кредитною системою та суб'єктами господарювання. Грошовий контроль взаємовідносин між підприємствами та організаціями в процесі оплати поставлених товарів, наданих послуг, виконаних робіт дає змогу негайно встановити, чи дотримано умови господарських угод. [38;268]
Фінансові ресурси і капітал являють собою головні об'єкти дослідження фінансів підприємства. В умовах регульованого ринку частіше застосовується поняття "капітал", що є для фінансиста реальним об'єктом і на який він може впливати постійно з метою одержання нових доходів підприємства. У цій якості капітал для фінансиста-практика - об'єктивний фактор виробництва. Таким чином, капітал - це частина фінансових ресурсів, задіяних малим підприємством в обороті та доходи, що надходять від цього обороту. У такому змісті капітал виступає як перетворена форма фінансових ресурсів.
У такому трактуванні принципове розходження між фінансовими ресурсами і капіталом малого підприємства полягає в тому, що на будь-який момент часу фінансові ресурси більше або дорівнюють капіталові малого підприємства. При цьому рівність означає, що в підприємства немає ніяких фінансових зобов'язань і всі наявні фінансові ресурси пущені в оборот. Однак це не значить, що чим більше розмір капіталу наближається до розміру фінансових ресурсів, тим ефективніше підприємство працює.
У реальному житті рівності фінансових ресурсів і капіталу в працюючого підприємства не буває. Фінансова звітність будується так, що різницю між фінансовими ресурсами і капіталом не можна знайти. Справа в тім, що в стандартній звітності представлені не фінансові ресурси як такі, а їхні перетворені форми - зобов'язання і капітал. Зовнішні або притягнуті фінансові ресурси поділяються також на дві групи: власні і позикові. Такий розподіл обумовлений формою капіталу, у яку він вкладається зовнішніми учасниками в розвиток даного підприємства: як підприємницький або як позичковий капітал. Відповідно результатом вкладень підприємницького капіталу є утворення залучених власних фінансових ресурсів, результатом вкладень позичкового капіталу - позикові засоби.
Підприємницький капітал являє собою капітал, вкладений (інвестований) у різні підприємства з метою одержання прибутку і прав на керування фірмою.
Позичковий капітал - це грошовий капітал, наданий у борг на умовах зворотності і платності. На відміну від підприємницького капіталу позичковий не вкладається в підприємство, а передається йому в тимчасове користування з метою одержання відсотка.
Чистий прибуток являє собою частину доходів малого підприємства, що утвориться після відрахування з загальної суми доходів обов'язкових платежів - податків, зборів, штрафів, пені, неустойок, частини відсотків і інших обов'язкових виплат. Чистий прибуток залишається в розпорядженні малого підприємства і розподіляється по рішеннях її керівних органів.
Усі фінансові ресурси малого підприємства як внутрішні, так і зовнішні в залежності від часу, протягом якого вони знаходяться в розпорядженні підприємства, поділяються на короткострокові (до одного року) і довгострокові (понад один рік). Це розподіл достатній умовно, а масштаб часових інтервалів залежить від фінансового законодавства країни, правил ведення фінансової звітності.[35;196]
У грошовій формі капітал малого підприємства тривалий час залишатися не може, оскільки він повинний заробляти нові доходи. Перебуваючи в грошовій формі у виді залишків коштів у касі малого підприємства, або на її розрахунковому рахунку, у банку вони не приносять доходів або майже не приносять. Перетворення капіталу з грошової форми в продуктивну називається фінансуванням.
Розрізняють дві форми фінансування: зовнішнє і внутрішнє. Такий розподіл обумовлений твердим зв'язком між формами фінансових ресурсів і капіталу підприємства з процесом фінансування. Характеристика видів фінансування підприємства представлена в табл. 1.2
Таблиця 1.2
Структура джерел фінансування малого підприємства
|
Види фінансування | Зовнішнє фінансування | Внутрішнє фінансування |
|
Фінансування на основі власного капіталу |
1. Фінансування на основі внесків і пайової участі (наприклад, випуск акцій, залучення нових пайовиків) |
2. Фінансування за рахунок прибутку після оподатковування (самофінансування у вузькому змісті) |
|
Фінансування на основі позикового капіталу |
3. Кредитне фінансування (наприклад, на основі позик, банківських кредитів, кредитів постачальників) |
4. Позиковий капітал, сформований на основі доходів від продажів за мінусом відрахувань в резервні фонди (на пенсії, на відшкодування збитку природі веденням гірських розробок, на сплату податків) |
|
Змішане фінансування на основі власного і позикового капіталу |
5. Випуск облігацій, які можна обміняти на акції, опціонні позики, позички на основі надання права участі в прибутки, випуск привілейованих акцій |
6. Особливі позиції, що містять частину резервів |
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Економічна сутність страхування та формування фінансів страхового ринку
Моделі фінансових відносин у суспільстві. Функції і роль фінансів
Аналіз руху грошових коштів на підприємстві (на прикладі ВАТ «Концервмяс»)
Процедура лістингу на фондовому ринку
Ситуація підприємства на ринках факторів виробництва та збуту готової продукції. Аналіз причин кризи та сильних і слабких місць на підприємстві. Акт аудиторської перевірки
