Сторінка
10
Натомість співвідношення окремих показників суттєво погіршилися. Так, у 2000 р. розмір середньомісячної заробітної плати зайнятих на МП становив 72% рівня відповідного показника працівників усіх підприємств — суб'єктів підприємницької діяльності (включно з МП). У 2003 р. він знизився до 62%. Якщо ж із загальної кількості підприємств вилучити МП, то наведене співвідношення для МП та всіх інших підприємств становило відповідно лише 69 та 58%.
У 2003 р. залишалася незначною частка обсягу виробленої на МП продукції (робіт, послуг) у загальному обсязі виробництва в економіці — лише 7,3% (у діючих цінах). Хоча вона зросла порівняно з попереднім роком на 0,4%, але не досягла рівня 2000—2001 рр. (понад 11%).
Особливе занепокоєння викликає динаміка співвідношень за такими якісними показниками, як продуктивність праці та витрати на одиницю виробленої продукції. Так, у 2000 р. обсяг виробництва продукції на одного працівника МП перевищував 88% аналогічного показника для всієї сукупності підприємств — суб'єктів підприємницької діяльності, а в 2003 р. — не досягав 43%. Показник витрат на одиницю виробленої продукції становив відповідно 96 та понад 107%. Така динаміка однозначно свідчить про зменшення економічної потужності реального сектора МП та ефективності їх господарської діяльності.
Що стосується промислового виробництва, то тут спостерігалося дві протилежні тенденції. Перша характеризує зміни в абсолютній кількості підприємств і стале зростання частки промислових МП. Друга — за часткою МП у виробництві промислової продукції — свідчить про стагнацію на тлі несприятливої загальної динаміки. Так, у 2002—2003 рр. ця частка становила лише 3,3%, тоді як у 2000 р. — 4,5%, у 2001 р. — 5,1%. Такий рівень не є достатнім у порівнянні з аналогічними показниками інших держав, насамперед розвинутих. Так, питома вага МП у промисловості в середині 90-х років становила: у США, Кореї, Туреччині — 30—40%, Німеччині, Японії, Франції, Італії, Індії — 50—55%. Існуюча ситуація пов'язана, на нашу думку, не стільки з відчутним економічним пожвавленням великих підприємств, наприклад у металургії або літакобудуванні, скільки із суттєвим відставанням у насиченості МП (підряд і передусім субпідряд) таких галузей, як легка та харчова промисловість, автомобілебудування, електроніка, машинобудування тощо, відсутністю економічних стимулів для розширення діяльності МП у сфері матеріального виробництва в цілому.
Таким чином, на національному рівні розвиток малого підприємництва у 2000—2003 рр. характеризувався істотною суперечливістю. Випереджаюче абсолютне та відносне зростання кількості ФО—СПД не зумовлювало та не стимулювало процеси становлення і функціонування МП. Скоріше навпаки, сектор ФО—СПД частково розвивався за рахунок сектора МП. У перспективі це може призвести до малоефективної та деформованої структури малого бізнесу, далекої від кращих світових зразків. Разом з тим наявні на сьогодні тенденції свідчать про великий внутрішній потенціал малого підприємництва, бажання і можливості великого прошарку населення забезпечити власними силами свою економічну самостійність та самодостатність.
2.2 Характеристика діяльності малих підприємств
Рівень і ефективність реалізації економічного потенціалу малого підприємництва, продуктивність та інтенсивність праці зайнятих у цьому секторі економіки виявляються через результати його функціонування в системі господарювання. Однак на сьогодні відсутня чітка статистика та інформація щодо всіх аспектів діяльності СМП. Зокрема, бракує даних про діяльність ФО—СПД, на які припадає 85% загальної кількості СМП. Тому аналіз виробничої діяльності СМП обмежено сектором МП.
Кількість економічно активних МП, що виготовляють продукцію, виконують роботи або надають послуги, упродовж 2000—2003 рр. збільшилася на 19%, темпи приросту протягом цього періоду характеризувалися стабільністю і становили 5—7% щорічно (додаток Б). Такі темпи мали б супроводжуватися адекватними якісними зрушеннями, проте реально цього не відбувалося. Так, у динаміці частки таких підприємств у загальній чисельності діючих МП простежувалася стала тенденція до зменшення. Якщо у 2000 р. їх було близько 85% загальної кількості, то у 2003 р. — менше 75%. Відповідно зростає питома вага підприємств, що функціонують поза межами своєї основної діяльності або працюють лише «на папері». Таких МП уже понад чверть.
Обсяг виробництва продукції (робіт, послуг) на МП в діючих цінах загалом характеризувався позитивною динамікою. У 2003 р. його зростання у порівнянні з попереднім роком становило практично 20%. Але ця статистика ґрунтується на номінальному обчисленні вартісних величин, хоча в реальній дійсності процес відбувається неоднозначно і вкрай нерівномірно:
обсяг виробництва обчислюється у фактично діючих цінах, тобто без урахування рівня інфляції, динаміки індексів цін, коливань валютних курсів та впливу інших фінансових чинників, що, у свою чергу, унеможливлює порівняння даних по роках та ускладнює аналіз реальної ситуації;
у 2002 р. обсяг виробництва на МП взагалі зазнав різкого спаду (на 15% навіть у діючих цінах, тому в 2003 р. у порівнянні з 2001 р. він був більшим фактично лише на 1,8%.
Аналогічні коливання у 2000—2003 рр. простежувалися і для показника результативності трудових зусиль зайнятих на МП. У 2000 р. виробництво продукції на 1 працюючого на МП становило 86% у порівнянні з попереднім роком, у 2001 р. - майже 121, у 2002 р. - 85, у 2003 р. - 113%. У 2003 р. одним працівником МП було вироблено продукції в середньому на 12,9 тис. грн, що становило близько 95% рівня 2001 р. (13,6 тис. грн). Таким чином, збільшення чисельності зайнятих на МП в цілому не супроводжувалося навіть екстенсивним розширенням виробництва, не кажучи вже про становлення та утвердження інтенсивної моделі їх розвитку.
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства
Валютний контроль та організація торгівлі іноземною валютою
Оцінка фінансової стійкості підприємства (на прикладі реального підприємства)
Становлення та розвиток Державного казначейства України
Гроші як основа фінансових ресурсів. Закони грошового обігу та основні тенденції його динаміки
