Сторінка
9

Стратегія структури капіталу

Аналіз даних табл. 3.2 показує, що найбільшйй дохід (6,3 грн.) на звичайну акцію забезпечує така структура капіталу, за якої підприємство проводить свою діяльність за рахунок боргових зобов’язань, тоді як при фінансуванні лише за рахунок акціонерного капіталу він дорівнює 5,6 грн. (при емісії лише звичайних акцій) і 5,65 грн. (при емісії як звичайних, так і привілейованих акцій). Отже, оптимальним доходом є рівень 6,3 грн. на звичайну акцію, який дає структура капіталу, наведена у гр.5. р. 2 і р. 3.

За даними табл. 3.2. розраховують і такий показник підприємства, як дохідність власного капіталу ( див. р. 13 і р. 14). Враховуючи стратегію розвитку, фінансовий стан, ринкову ситуацію і дивідендну політику, підприємство може обрати для себе найоптимальніший варіант.

Для формування оптимальної структури ка­піталу необхідно прагнути до максимізації рин­кової вартості акцій у довгостроковому періоді. Досягнення цієї мети має базуватися на довгост­роковому періоді потреб у фінансових ресурсах, поліпшенні використання наявних фінансових ресурсів, зниженні ризику шляхом максималь­ного використання левериджу, при збереженні платоспроможності й ліквідності, спрощенні і досягненні гнучкості структури капіталу, вста­новленні балансу між позиковим і акціонерним капіталом, підвищенні рентабельності за раху­нок максимізації використання левериджу, міні­мізації витрат на випуск цінних паперів, фіксова­них річних платежів і, відповідно, зниженні вар­тості капіталу.

Оптимальна структура капіталу досягається за таких умов:

— маржинальні витрати за кожним джерелом фінансів мають бути однакові;

— має бути оптимальне співвідношення міжкредитним і акціонерним капіталом при досяг­ненні максимальної ринкової вартості акцій.

Реальна фінансова ситуація може бути набага­то складнішою. Оптимальна структура капіталу змінюється від підприємства до підприємства в різні періоди часу і залежить від багатьох чинників.

Для підтверд­ження вище приведених положень можна привести розрахунок оптимальної структури капіталу для акціонерного підприємства [13, с.27].

Згідно балансу підприємства є наступні дані:

- простий акціонерний капітал - 800,0 тис. грн.;

- 7% капіталу - привілейовані облігації - 400,0 тис. грн.;

- облігації з купоном 12% річних - 150,0 тис. грн.;

- разом - 1350,0 тис. грн.

Можна припустити, що приведена структу­ра капіталу для даних умов є оптимальною і її варто підтримувати.

Якщо відбудуться зміни, то вони можуть вплинути на пропорції між різними видами капіталу.

1. Питома вага (пропорція) акціонерного капіталу з простими акціями (800,0 тис. грн. * 100)/1350,0 тис. грн. = 59,26%

2. Питома вага акціонерного капіталу з привілейованими акціями (400,0 тис. грн. * 100)/1350,0 тис. грн. = 29,63%

3.Питома вага капіталу, вкладеного в облігації (150,0 тис. грн. * 100)/1350,0 тис. грн. = 11,11%

У такий спосіб структура капіталу буде на­ступною:

59,26% - 29,63% - 11,11%

Припустимо, що компанія планує збільши­ти капітал на 600,0 тис. грн., тоді викорис­товуючи приведену вище структуру, капітал розподілиться в такий спосіб:

1. Акціонерний капітал із простими акціями зросте на

(600,0 тис. грн. х 59,26)/100= 355,56 тис. грн.

2. Акціонерний капітал із привілейовани­ми акціями зросте на

(600,0 тис. грн. х 59,26)/100 - 177,78 тис. грн.

3. Зросте капітал, вкладений в облігації на

600,0 тис. грн. х 11,11 = 66,66 тис. грн.

Таким чином, структура капіталу буде на­ступною:

- капітал із простими акціями - 1155,560 тис. грн.;

- процентні привілейовані акції - 577,78 тис. грн.;

- дванадцятивідсоткові облігації - 216,66 тис. грн.;

- разом капітал - 1950,0 тис. грн.

Ця структура капіталу залишиться опти­мальною для підприємства.

Розділ 4. Аналіз структури капіталу відповідно до стратегії його розвитку.

Економічна література пропонує різні методичні підходи до вирішення завдання оптимізації структури капіталу. Найпошире­нішими з них є методичні підходи, що визначаються на основі:

— управління величиною ефекту фінансового левериджу, який використовується підприємством;

— формування політики фінансування активів з урахуванням вартості, ризику та термінів залучення капіталу;

— мінімальної вартості залучення капіталу.

Розглянемо суть та можливості використання кожного мето­дичного прийому [20, с.87].

Вплив ефекту фінансового левериджу на кінцеві результати діяльності підприємства та інтереси його власників проаналізує­мо за даними табл. 4.1.

Дані табл. 4.1 показують, що величина ефекту фінансового леве­риджу пов'язана зі структурою капіталу. Так, у другому варіанті, коли структура капіталу становить 50 %, дохідність власного ка­піталу порівняно з першим варіантом збільшується на 0,1. або на 10 %, а у третьому варіанті — на 0,22, або на 22 %.

Таблиця 4.1

Вплив структури капіталу на його фінансові результати