Сторінка
1

Заходи держави, щодо залучення іноземного капіталу

ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ ТА ІНВЕСТИЦІЙ, КЛАСИФІКАЦІЯ

Економічна діяльність окремих гос­подарюючих суб'єктів та країни в ціло­му значною мірою характеризується об­сягом здійснюваних інвестицій.

Термін "інвестиції" означає вкладення коштів. У більш широкій трактовці інвестиції являють собою вкладен­ня капіталу з метою подальшого його збільшення. Інвестиції мають фінансове та економічне визначення.

За фінансовим визначенням, ІН­ВЕСТИЦІЇ - це всі види активів (кош­тів), що вкладаються в господарчу діяльність з метою отримання доходу. Економічне визначення інвестицій можна сформулювати таким чином:

інвестиції - це видатки на створення, розширення, реконструкцію та техніч­не переозброєння основного капіталу, а також на пов'язані з цим зміни обо­ротного капіталу, оскільки зміни у то­варно-матеріальних запасах здебіль­шого залежать від рухувидатків на основний капітал.

Інвестиції в об'єкти підприємниць­кої діяльності здійснюються в різних формах. З метою обліку, аналізу та плану­вання інвестиції класифікуються за різ­ними ознаками.

1. За об'єктами вкладень виділяють­ся реальні та фінансові інвестиції.

Під РЕАЛЬНИМИ інвестиціями розу­міють вкладення коштів у реальні ак­тиви - як матеріальні, так і немате­ріальні (Іноді вкладення коштів у нема­теріальні активи, пов'язані з науково-технічним прогресом, характеризу­ються як інноваційні Інвестиції).

Під ФІНАНСОВИМИ Інвестиціями розуміють вкладення коштів у різні фі­нансові активи, серед яких найбільш значущу частку посідають вкладення коштів у цінні папери.

2. За характером участі в інвесту­ванні виділяються прямі та непрямі інвес­тиції.

Під ПРЯМИМИ інвестиціями розумі­ється безпосереднє вкладення коштів Інвестором в об'єкти Інвестування.

Під НЕПРЯМИМИ Інвестиціями ро­зуміється інвестування, опосередко­ване іншими особами (інвестиційними або фінансовими посередниками).

3. За періодом інвестування розріз­няють короткострокові та довгострокові інвестиції.

Під КОРОТКОСТРОКОВИМИ інвес­тиціями розуміють звичайновкла­дення капіталу на період, не більше одного року.

Під ДОВГОСТРОКОВИМИ інвести­ціями розуміють вкладення капіталу на період більше одного року.

У практиці великих інвестиційних компаній довгострокові інвестиції деталі­зуються таким чином:

а) до 2 років;б) від 2 до 3 років;в) від 3 до 5 років;г) понад 5 років.

4. За формами власності інвесторів розрізняють інвестиції приватні (акціо­нерні), державні, іноземні та спільні.

5. За регіональною ознакою виді­ляють інвестиції всередині країни та за кордоном.

Під ВНУТРІШНІМИ інвестиціями розуміють вкладення коштів у об'єкти інвестування, розміщені в межах даної країни.

Під інвестиціями ЗА КОРДОНОМ (іноземні Інвестиції) розуміють вкла­дення коштів у об'єкти Інвестування, розміщені за межами даної країни.

Під інвестиціями звичайно розумі­ються довгострокові вкладення капіталу в підприємства різних галузей народного господарства, в інфраструктуру, в соці­альні програми, в охорону навколишньо­го середовища. Інвестиції виражають усі види майнових та інтелектуальних цінно­стей, які вкладаються в об'єкти підприєм­ницької та інших видів діяльності, у ре­зультаті якої формується прибуток (до­ход) або досягається соціальний ефект. Державні інвестиції можуть здійснюва­тись і з метою регулювання розвитку економіки. Основними цінностями інвестицій є:

• рухоме та нерухоме майно (будівлі, спо­руди, обладнання та інші матеріальні цін­ності);

• кошти, цільові банківські внески, кре­дити, акції та інші цінні папери;

• майнові права, похідні від авторського права - ліцензії, "ноу-хау", досвід та інші інтелектуальні цінності;

•право користування землею та іншими природними ресурсами, а також інші май­нові права.

Головним об'єктом вивчення висту­пали капітальні вкладення як процес ру­ху вартості, авансованої у розширене від­творення основних фондів. Основна увага приділялась вивченню структури дже­рел фінансування капітальних вкладень, договірним стосункам замовників та під­рядників, ролі банків як установ, що здій­снюють фінансування та кредитування капітальних вкладень. За обсягом та значущістю капіталь­ні вкладення є основною складовою частиною інвестицій, у нашій країні на них припадає близько 85% усіх інвести­цій.

Головними етапами інвестування є:

• перетворення ресурсів у капітальні вкладення (витрати), тобто процес спря­мування інвестицій у конкретні об'єкти інвестиційної діяльності (власне інвесту­вання);

• перетворення вкладених коштів у при­ріст капітальної вартості, що характери­зує кінцеве перетворення інвестицій та отримання нової споживчої вартості;

• приріст капітальних вартостей у формі доходу або соціального ефекту, тобто кін­цева мета інвестиційної діяльності.

Початковий та кінцевий ланцюжки замикаються, утворюючи новий взаємо­зв'язок: прибуток - ресурси, тобто про­цес нагромадження повторюється.

ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ, МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Інвестиційна діяльність являє со­бою сукупність практичних дій юридич­них осіб, держави та громадян щодо реалізації інвестицій. Нинішня правова система України складається з більше ніж 100 законів та інших нормативних актів, що регулюють інвестиційну діяль­ність.

Серед них слід насамперед відзна­чити Закон України "Про інвестиційну діяльність", Закон України "Про іноземні інвестиції", Закон України "Про державну програму заохочення іноземних інвести­цій в Україні", Закон України "Про цінні папери та фондову біржу", які створюють правову основу інвестиційної діяльності.

Законодавство визначає, що всі су­б'єкти інвестиційної діяльності незалеж­но від форм власності та господарювання

мають рівні права в частині здійснення цієї діяльності; самостійно визначають цілі, напрямки, види та обсяги інвести­цій; залучають для їх реалізації на дого­вірній основі будь-яких учасників інвес­тиційної діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів та торгів.