Сторінка
6

Фінансова діяльність держави. Організація страхування в Україні і відносини, що регулюються в ньому фінансовим правом. Правові основи та особливості фінансування видатків енергетики та транспорту

Кошти Пенсійного фонду України направляються на фінан­сування наступних заходів; виплату пенсій за віком, по інвалі­дності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, інших пенсій, встановлених законодавством України; виплату соціаль­них пенсій; виплату допомоги по догляду за дитиною і щомі­сячних допомог на дітей; підвищення пенсій у зв'язку зі зміною індексу вартості життя і зростанням заробітної плати; забезпе­чення поточної діяльності й утримання органів управління Пенсійного фонду України тощо.

Таким же поширеним методом фінансової діяльності дер­жави по використанню грошових фондів є метод встановлення державою в особі її відповідного органу порядку використання коштів, одержаних з відповідного грошового фонду. Кошти, одержані з державного фонду, завжди мають точне призначен­ня І можуть витрачатись лише на ті цілі, на які вони були виді­лені.

Як метод фінансової діяльності на завершальному етапі існу­вання державних фінансів держава використовує також вста­новлення порядку та нормативів розподілу прибутку державних господарюючих суб'єктів. Встановлюючи ці нормативи, держава тим самим визначає характер використання даних прибутків, знову ж таки надає державним коштам цільове призначення.

Надзвичайно важливим методом фінансової діяльності дер­жави на цьому етапі є також встановлення компетентними дер­жавними органами фінансових нормативів і лімітів використан­ня грошових коштів. Шляхом фінансових нормативів і лімітів держава встановлює мінімальні та максимальні межі, а досить часто — конкретні однозначні розміри виділення та витрачання грошових коштів на ту або іншу операцію чи одиницю вимі­ру (вартість ліжко-місця в лікарні, вартість навчання та вихо­вання одного учня в середній загальноосвітній школі або в школі-інтернаті, мінімальна зарплата державного службовця і т.д.).

До цієї групи методів належать також метод планування, метод фінансового контролю та ряд інших.

Правовою формою відображення фінансової діяльності дер­жави є фінансово-правові акти. Вони поділяються на дві великі групи: 1) акти органів законодавчої влади; 2) акти органів ви­конавчої влади, тобто на закони і підзаконні акти. Можна ствер­джувати, що фінансово-правові акти, у формі яких і здійснюєть­ся фінансова діяльність держави — це належним чином прийняті органами державної влади та місцевого самоврядування відповідні рішення з питань фінансової діяльності, що віднесені до їх компе­тенції та мають юридичні наслідки.

Застосування тих або інших правових форм фінансової діяль­ності держави не носить довільного характеру, а сповна де­термінується змістом та характером суспільних відносин, що регулюються ними. Це зумовлено загальнофілософським ме­тодологічним принципом відповідності форми і змісту. Форма фінансово-правового акту насамперед залежить від того, яку галузь фінансової діяльності держави покликаний регулювати цей акт, яке значення для життя держави і суспільства ця діяльність має. Такими формами можуть виступати: Конститу­ція України; закони України; укази Президента України; дек­рети Кабінету Міністрів України; накази, інструкції чи поло­ження Мінфіну України чи Державної податкової адміністрації України; методичні вказівки, листи, телеграми Національного банку України тощо.

Відповідно до статті 135 Конституції України нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим та рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим не мо­жуть суперечити Конституції України і законам України та приймаються відповідно до Конституції України, актів Прези­дента України і Кабінету Міністрів України та на їх виконання. Автономна Республіка Крим приймає нормативно-правові акти в процесі розробки, затвердження і виконання власного бюд­жету на основі єдиної податкової і бюджетної політики Ук­раїни.

Фінансово-правові акти видають і органи місцевого само­врядування в межах фінансових повноважень, визначених їм Конституцією України (стаття 143) і законами України.

Широке коло актів, що регламентують фінансові відноси­ни в Україні, складають її фінансове законодавство, а сукупність правових норм, що включені в ці акти для регулювання фінан­сових відносин, становлять фінансове право України. Тобто фінансове право с системою правових норм, що регулюють фінан­сове господарство держави. Фінансове право — складова части­на публічного права в цілому. З допомогою фінансово-право­вих норм держава мобілізує фінансові ресурси — сукупність всіх цільових фондів грошових коштів держави, необхідних для її фун­кціонування (законодавство про доходи держави), веде облік руху зібраних фондів грошових коштів (казначейські приписи), ви­користовує їх у відповідності з волею органів законодавчої вла­ди (акти про бюджет), тобто здійснює фінансову політику.

Фінансова політика — це система державних заходів, спря­мованих на мобілізацію фінансових ресурсів, їх розподіл і викори­стання державою її функцій. Головним завданням фінансової політики є забезпечення відповідними фінансовими ресурсами реалізації тієї чи іншої державної програми економічного і со­ціального розвитку, зовнішньополітичної діяльності. Фінансо­ва політика — це в значній мірі самостійна сфера фінансової діяльності держави в галузі фінансових відносин. Вона має са­мостійне значення і водночас є головною умовою реалізації волі держави в будь-якій сфері суспільного життя.