Сторінка
5

Управління фінансовою санацією підприємства (ДП “Криворізька терплоцентраль”)

Кредитори, відповідно до норм національного й зарубіжного законодавства про банкрутство, наділені правом ініціювати недобровільні стосовно боржника процедури банкрутства, у тому числі і процедури санації, у частинах 1 і 6 статті 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” [3.с.5] й у законодавстві про неспроможність (банкрутство) зарубіжних країн передбачено право боржника ініціювати також добровільні процедури банкрутства.[22.с.35]

За критерієм формалізації порядку здійснення процедур санації їх можна класифікувати на судові й досудові. Законом України від 1999 року передбачена як судова, так і досудова санація.

Досудова санація, відповідно до положень цього Закону, спрямована на запобігання порушенням у проваджені справи про банкрутство і здійснюється, як правило, на основі спеціального законодавства, а в зарубіжних країнах регулюється нормами цивільного чи торгового права.

Судова процедура санації й аналогічні їй процедури, відповідно законодавства зарубіжних країн, здійснюються в ході судового процесу банкрутства згідно з нормами законодавства про неспроможність (банкрутство).

За критерієм заходів, що застосовуються для відновлення платоспроможності боржника, процедури санації можна поділити на процедури, змістом яких є переважно ( чи виключно) такі заходи:

- правові ( угоди про продаж майна, частини майна боржника, виконання зобов’язань боржника його власником, переведення боргу на третіх осіб та інше);

- організаційні ( зміна керівництва, форми власності, організаційно-правової форми боржника та інше);

- виробничо-технічні (перепрофілювання виробництва, закриття нерентабельних виробництв боржника й інше).

За критерієм тривалості термінів здійснення судові процедури санації можна поділити на:

а) процедури, що здійснюються в рамках загального терміну[3.с.8];

б) процедури, що здійснюються в рамках спеціальних термінів (наприклад, при проведенні процедури санації містоутворюючого підприємства[3.с.10], особливо небезпечного підприємства[3.с.10], сільськогосподарського підприємства [ 3.с.11].

На жаль, українське законодавство не містить норм про проведення прискореної судової процедури санації, така можливість була вперше передбачена тільки французьким законодавством.[16.с.38]

Прискорена процедура відновлення платоспроможності підприємства (аналог судової процедури санації) у Франції застосовується до підприємств, що мають менше ніж 50 осіб і встановлений законом обсяг річного обороту. Ця процедура проста, швидка і досить дешева.

У Російській Федерації, відповідно до Розпорядження Федеральної служби Росії у справах про неспроможність і фінансове оздоровлення, з 1998 року були введені прискорені процедури банкрутства, у тому числі й аналог судової процедури санації – процедура зовнішнього управління.[ 22.с.39]

З метою підвищення ефективності застосування судових процедур банкрутства і процедур санації зокрема, доцільно скористатися зарубіжним досвідом і запровадити в Україні прискорену судову процедуру санації малих та середніх підприємств.

Процедури санації можна класифікувати і за іншими критеріями, наприклад за критерієм обсягу повноважень боржника в цих процедурах: при здійсненні судової процедури санації на загальних підставах керуючим санацією і керівником боржника. [20. с.38]

Санація підприємства проводиться в трьох основних випадках:

1. до порушення кредиторами справи про банкрутство, якщо підприємство під час спроби виходу з кризового стану вдається до зовнішньої допомоги зі своєї ініціативи;

2. якщо саме підприємство, звернувшись до арбітражного суду із заявою про своє банкрутство, одночасно пропонує умови санації (такі випадки санації найбільш характерні для державних підприємств);

3. якщо рішення про проведення санації виносить арбітражний суд за пропозиціями, що надійшли від тих, хто бажає задовольнити вимоги кредиторів до боржника і погасити його зобов’язання перед бюджетом.

У тому випадку, коли санацію ініціює саме підприємство до порушення кредиторами справи про його банкрутство, вона має випереджальний характер, повністю узгоджується з цілями й інтересами підприємства, підлягає завданням антикризового управління ним і сполучається зі здійснюваними заходами внутрішньої фінансової стабілізації.

У двох останніх випадках санація здійснюється в процесі провадження справи про банкрутство підприємства за умови згоди зборів кредиторів з термінами виконання їх вимог і на переведення боргу.

Фінансове оздоровлення підприємства шляхом санації здійснюється за такими основними етапами:

1. визначення доцільності й можливості проведення санації;

2. обґрунтування концепції санації;

3. визначення напряму здійснення санації;

4. вибір форми санації;

5. розробка плану санації;

6. проведення процедури санації.

На первинному етапі санаційного управління на основі результатів діагностики банкрутства і контролінгу здійснення заходів щодо внутрішньої фінансової стабілізації підприємства приймається рішення про проведення санації.

Доцільність проведення санації зумовлюється тим, що використання внутрішніх механізмів фінансової стабілізації підприємства не досягло своєї мети і кризовий стан підприємства продовжує поглиблюватися.