Сторінка
4

Шляхи становлення національної валютно-фінансової системи України. Сучасні проблеми функціонування гривні

Вкрай негативні та тривожні явища відбувалися наприкінці 90-х років у фінансово-кредитній сфері, зокрема у сфері державних фінансів, на ефективність якої також має спиратися грошова одиниця.

Так, якщо за період з 1994 по 1996 p. вдалося у два з лишком раза зменшити дефіцит державного бюджету, то в 1997 p. цей дефіцит зріс з 4,3 до 6,7 % вартості валового внутрішнього продукту. Це сталося через те, що державні запозичення на фондовому ринку протягом 1997 p. перетворилися з фактора пом'якшення бюджетної кризи в каталізатор різкого її загострення за рахунок збереження високого рівня дохідності за державними цінними паперами. Справа дійшла до того, що обслуговування однієї гривні дефіциту бюджету обходило­ся державі в річному обчисленні у близько півтори гривні, тим часом як на Заході цей показник не перевищує рівня 1,1.

В результаті у першому кварталі 1998 p. дефіцит бюджету більш як удвоє перевищив прогнозовану величину і на кінець березня 1998 p. становив 1,4 млрд грн. Про тривожні тенденції у фінансуванні дефі­циту державного бюджету України свідчили такі дані (табл. 15.2).

Таблиця 15.2. Фінансування дефіциту держбюджету України, %

Отже, починаючи з 1995 p., відбувалося значне зростання частки внутрішніх запозичень (через облігації внутрішньої державної по­зики — ОВДП) і певне зростання частки зовнішніх запозичень у фінансуванні дефіциту державного бюджету України. Так, якщо в 1995 p. було випущено ОВДП на 304 млн грн. і ними покрито 7,4 % дефіциту держбюджету, то в 1997 p. було випущено облігацій на 8 млрд 512 млн грн. і покрито 71,3 % дефіциту держбюджету.

З 1997 p. нерезиденти — власники облігацій внутрішньої дер­жавної позики стали в масовому порядку їх продавати і відповідно нарощувати у себе гривнєві ресурси. В результаті на валютному ринку України, з одного боку, непередбачене різко збільшилося "скидання" гривнєвої маси, а з іншого — зросли попит і відповідно купівля іноземної валюти, передусім доларів США.

За подібним сценарієм стали діяти і вітчизняні комерційні бан­ки. Такий надзвичайно зрослий попит на іноземну конвертовану валюту, у свою чергу, призвів до масованої пропозиції гривні на ва­лютному ринку, що спричинило відчутний тиск на її курс, який не­обхідно було амортизувати систематичними і значними валютними інтервенціями з боку Національного банку України.

Криза, що охопила фінансовий ринок України, відповідно вплину­ла на погіршення ситуації на кредитному ринку. Комерційні банки, які володіли основною масою ОВДП, скоротивши портфелі державних боргових зобов'язань, спричинили погіршення загального стану лік­відності банків, що призвело до падіння їхньої платоспроможності.

Отже, результатом фінансової кризи стала криза кредитної сис­теми України. Відтепер головною турботою численних комерційних банків було намагання вижити у цій скрутній ситуації, що призвело до відходу на другий план виконання ними своїх безпосередніх функцій — надавати суб'єктам ринку кредити для розширення їхньої підприємницької діяльності.

Усі ці деструктивні явища, що виникли у кредитній сфері, стали причиною поглиблення кризи платежів, яка фактично заблокувала взаємні розрахунки між підприємствами.

Отже, незбалансованість ринку ОВДП, кон'юнктурне маніпулю­вання дохідністю державних цінних паперів призвели не тільки до загострення проблем фінансування дефіциту державного бюджету, а й до кризи кредитування реального сектору економіки.

Ситуація, що склалася, вимагала вжиття кардинальних заходів щодо блокування негативних тенденцій на фінансових ринках, не­допущення розкручування інфляційної спіралі, спаду економічної активності та подальшого падіння життєвого рівня населення.

У зв'язку з цим Президент України у січні 1998 p. видав Указ "Про запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних видатків та інших державних витрат, заходи щодо забезпечення надходження дохо­дів до бюджету і запобігання фінансовій кризі", яким передбачалося:

• скорочення чисельності державних службовців;

• скорочення витрат на функціонування органів виконавчої влади;

• упорядкування касового виконання бюджету та жорсткий кон­троль за ефективним використанням бюджетних коштів завдяки прискоренню переходу на казначейську систему виконання бюджету;

• припинення практики взаємозаліків;

• жорсткий контроль за обслуговуванням бюджетних коштів комерційними банками;

• запобігання накопиченню нової бюджетної заборгованості;

• збільшення надходжень від грошової приватизації;

• упорядкування мережі та чисельності працівників бюджетної сфери;

• розроблення заходів щодо утримання бюджетного дефіциту на рівні 2,5 % валового внутрішнього продукту з наступним його скороченням у 1999 p. до 2 % ВВП;

• усунення адміністративних перешкод для розвитку малого та середнього бізнесу;

• усунення девальваційного тиску на гривню.

Саме реалізація основних положень цього та інших указів Прези­дента України дала змогу Україні вистояти і запобігти перебігу подій за російським сценарієм у серпні 1998 p., хоча економіка України за рівнем розвитку мала більше підстав зірватися у кризову прірву.