Сторінка
1

Видатні фінансисти – лауреати Нобелівської премії у сфері економіки, їх вплив на формування фінансової науки

Загальний список Нобелівських лауреатів по економіці:

1969 Рагнар Фріш Ян Тінберген

1970 Пол Самуельсон

1971 Саймон Кузнец

1972 Джон Хікс Кеннет Джозеф Ерроу

1973 Василь Леонтьев

1974 Гунар Мюрдаль Фрідріх фон Хайек

1975 Леонід Віталійович Канторович Тьяллинг Купманс

1976 Милтон Фридман

1977 Бертиль Олин Джеймс Мид

1978 Герберт Саймон

1979 Теодор Шульц Сір Артур Льюіс

1980 Лоуренс Клейн

1981 Джеймс Тобин

1982 Джордж Стіглер

1983 Жерар Дебре

1984 Ричард Стоун

1985 Франко Модільяні

1986 Джеймс Бьюкенен

1987 Роберт Солоу

1988 Моріс Аллі

1989 Трюгве Хаавельмо

1990 Гаррі Марковітц Мертон Міллер Вільям Шарп

1991 Рональд Коуз

1992 Гаррі Беккер

1993 Роберт Фогель Дуглас Норт

1994 Джон Харшаньі Джон Неш Райнхард Зельтен

1995 Роберт Лукас

1996 Джеймс Міррліс Віліям Вікрі

1997 Роберт Мертон Майрон Шоулз

1998 Амартія Сен

1999 Роберт Манделл

2000 Джеймс Хекман Деніел Макфадден

2001 Георг Акерлоф Міхаель Спенс Джозеф Стігліц

Пол Самуельсон

Рік одержання премії: 1970 р.

За що одержав премію: За наукову працю в якій він розвинув статичну і динамічну теорію й активно сприяв підвищенню рівня економічного аналізу

Країна: США

Народився: 15 травня 1915 р. у м. Гері, штат Індіана, США

Освіта: 1935 р. бакалавр економіки в Чикагському університеті, 1936 магістр Гарвардського університету.

Наукова діяльність: Докторський ступінь по економіці він одержав у 1941 р., і одночасно за його дисертацію йому була присуджена премія ім.Девіда Уеллса. У 1940 р. став асистентом-професором економіки в Массачусетському технологічному інституті (МТІ). У 1947 р. він був підвищений до професорської посади і з 1966 р. працював у званні інститутського професора.

Ненаукова діяльність: Під час другої світової війни з 1941 по 1943 р. він був консультантом Національного керування планування ресурсів, а в 1945 р. – Керування військовим виробництвом.

У 60-і рр. роль Самуельсона як консультанта стала зростати. Хоча він і був радником багатьох урядових відомств і приватних організацій, визнання в національному масштабі він завоював як радника президента Джона Кеннеді. Себе Самуельсон називав членом «правого крила економістів-демократів, прихильників Нового курсу». Хоча він часто привселюдно розходився в думках зі своїм колегою, економічним оглядачем журналу «Нью суік» Мілтоном Фрідменом, обидва вони високо оцінювали роботи один одного в області економічної теорії.

Учені ступені і нагороди: Крім Нобелівської премії, Самуельсон одержав багато нагород і почесних звань, включаючи медаль Джона Бейтса Кларка Американської економічної асоціації (1947) і премію Альберта Ейнштейна університету Йешіві (1971). Він був президентом Американської економічної асоціації, Економічного товариства і Міжнародної економічної асоціації. Йому надавалися стипендії фондами Гуггенгейма, Форда, Карнегі. Він є членом американської Національної академії наук, Американської академії наук і мистецтв і Американського філософського суспільства, членом Британської академії наук. Йому дали почесні вчені ступені Гарвардський університет і Католицький університет Лувена, а також університети Чикаго, Індіани, Мічигану, Кейо, Південної Каліфорнії, Пенсільванії, Рочестера, Східної Англії, Північного Мічигану, Массачусетса.

У 1938 р. С. женився на Маріон Кроуфорд. У них дві дочки і чотири сини. Після смерті першої дружини він женився на Рише Еккауз у 1981 р.

Зараз живе з дружиною і 6 дітьми в м. Белмонт штат Массачусетс.

Кеннет Джозеф Ерроу

Рік одержання премії: 1972 р.

За що одержав премію: За піонерський внесок у теорію загальної економічної рівноваги і теорію добробуту.

Країна: США

Народився: 1921 р. , м. Нью-Йорк, США

Освіта: Учився в Нью-йорк-сіті-коледжі, у 1940 р. закінчив його зі ступенем по соціальних науках, спеціалізуючи по загальних питаннях математики. Поступив в 1940 р. у Колумбійський університет, Ерроу починає навчання в області математики й у наступному році одержує ступінь магістра. Потім за порадою Гарольда Хоутлінга, фахівця зі статистики і математичної економіки, він звертається до економіки. Друга світова війна перервала навчання Ерроу в університеті: з 1942 по 1946 р. він служив офіцером метеослужби в американських ВВС, відкіля пішов у запас у званні капітана. Він продовжив навчання в Колумбійському університеті з 1946 по 1949 р., одночасно співробітничаючи як молодшого дослідника й асистента-професора в Комісії Коулса по економічних дослідженнях у Чикагському університеті.

Наукова діяльність: З 1949 р. Ерроу виконує обов'язки асистента-професора економіки в Станфордському університеті, де стає потім професором економіки, статистики й операційних досліджень; тут вчений залишається до 1968 р., після чого переходить на посаду викладача в Гарвардський університет. З 1974 по 1979 р. він був професором Університету Джеймса Брайана Конанта в Гарварді. З 1980 р. він професор економіки і професор операційних досліджень у Станфорде. Докторська дисертація Ерроу за назвою «Соціальний вибір і індивідуальні цінності» ("Social Choice and Individual Values") була опублікована в 1951 р.

Учені ступені і нагороди: Крім Нобелівської премії, Ерроу визнаний гідним багатьох звань і нагород, у тому числі звання члена Ради в Центрі фундаментальних досліджень в області наук про поведінку, у Дослідницькому центрі соціальних наук і у Фонді Гуггенхейма. Він – член американської Національної академії наук. Американського філософського суспільства. Фінської академії наук і Британської академії наук, дійсний член Американської академії наук і мистецтв, а також Економетричного товариства. У 1947 р. Е. женився на Селме Швейцар, у них двоє синів.

Джеймс Мід

Рік одержання премії: 1977 р.

За що одержав премію: за піонерський внесок у теорію міжнародної торгівлі і міжнародного руху капіталу.

Країна: Великобританія

Народився: 23 червня 1907 р. Суонідж (графство Дорсет), Великобританія

Освіта: Основними предметами в Лембрук-скул і Мальверн-коледжі, де він навчався відповідно з 1917 по 1921 р. і з 1921 по 1926 р., були латинська і грецька мови, так само як і в Оріел-коледжі, в Оксфорді. Тільки в 1928 р., коли Мід перейшов у знову створену в Оріел-коледжі Школу філософії, політики й економіки, він почав вивчати економічні науки.