Сторінка
7

Позакласна дозвільна діяльність школярів-підлітків як фактор корекції аддиктивної поведінки

Підпис: БЛОК
«Патопсихологiчна дiагностика девiантної поведiнки»

Рис. 1. Мультимодальна карта обстеження пiдлiтка з девiантною поведiнкою

Блок «Загальна інформація» відображає найбільш значущі соціо-демографічні показники (вік, стать, освіта, структура і соціальний статус сім’ї, тип виховання, показники обтяженості факторами ризику - генетичними, церебрально-органічними, мікросоціально-середовими).

Блок «Соматоневрологічне та психічне здоров’я» - містить інформацію про основні соматичні, неврологічні і психічні захворювання.

Блок «Актуальні варіанти девіантної поведінки» - регістр варіантів поведінки (агресивна та аутоагресивна поведінка, порушення харчової поведінки, зловживання речовинами, що змінюють психічний стан, сексуальні девіації, надцінні захоплювання, комунікативні, етичні та естетичні девіації, порушення стилю поведінки - у відповідності до класифікації клінічних форм девіантної поведінки), що дозволяє визначити тактику терапевтичного втручання.

Блок «Психологічні патерни девіантної поведінки» включає ряд психологічних методик, що забезпечують діагностику девіантної поведінки:

опитувальник Ч. Спілбергера дозволяє діагностувати тривожність, рівень пізнавальної активності, негативні емоційні переживання (як стан та як властивість особи);

опитувальник Ч. Спілбергера по оцінці агресії у підлітків - агресія як стан, як межа, як властивість темпераменту, як реакція, аутоагресія, гетероагресія і контроль аїресії;

тест «Будинок-Дерево-Людина» - для визначення симптомокомплексів (ворожість, конфліктність, агресія, негативізм);

стандартизований проективний тест «Зірки та Хвилі» як метод особистісної діагностики та внутрішньо особистісних поведінкових проблем підлітка, як скринінг-тест діагностики недосвідчених глибинних конфліктів, діагностики особливостей особистості та інтелектуального розвитку, що суттєво для визначення стратегії медико-соціальної та психологічної допомоги підліткам з психологічними проблемами.

методика О.Б. Фанталової - «Рівень співвідношення «цінності» та «доступності» у різних життєвих сферах» - дозволяє досліджувати мотивацію і внутрішні конфлікти;

скрпнінг-тест Л.М. Юр’євої та Т.Ю. Больбот для діагностики комп’ютерної залежності.

Для виконання тесту «Будинок-Дерево-Людина» підліткам пропонується папір, простий олівець і листок паперу формату А4. Стандартний лист для малювання складається навпiл. На першій сторінці в горизонтальному положенні зверху друкованими літерами написано «Будинок», на другій - «Дерево», на третій - «Людина», на четвертій - ім’я та прізвище дитини, її вік і дата проведення дослідження. Для малювання звичайно використовують простий олівець м’якості 2М для того, щоб були краще помiні зміни в силі натиску. Підлітку дають інструкцію намалювати якнайкраще будинок, дерево і людину. На всі уточнюючі питання підлітків відповідали, що він може малювати так, як йому хочеться.

Для оцінки агресивності підлітків і інших видів девіацій їх поведінки використовувалися наступні симптомокомплекси: ворожість, конфліктність, агресивність, негативізм.

«Опитувальник для оцінки агресії» Ч. Спілбергера дозволяє діагностувати агресію як стан, як межу особистості, як темперамент, як реакцію, як аутоагресію, як гетероагресію і контроль агресії.

Опитувальник поділяється на три частини: у першу об’єднано 10 тверджень про те, «Як я відчуваю себе зараз». При відповіді випробовувані підлітки користувалися чотирибальною шкалою оцінок: «Абсолютно невірно» (1 бал), «Небагато» (2 бали), «Помірно» (3 бали), «Дуже» (4 бали). Перед заповненням опитувальника підлітка інструктують, що треба прочитати уважно кожне твердження і позначити у відповідному стовпці знаком «+» ті твердження, з якими він згоден. У другу частину опитувальника об’єднані твердження про те, «Як я відчуваю себе зазвичай». До третьої частини увійшли твердження «Коли я злий або розлючений». Шкала оцінок складалася з відповідей: «Майже ніколи» (1 бал), «Іноді» (2 бали), «Часто» (3 бали), «Майже завжди» (4 бали). Після заповнення опитувальника відповіді підлітка оброблялися згідно існуючому ключу. Таким чином, для кожного індивіда отримаються дані про рівень агресії і характер її прояву.

Для діагностики тривожності у досліджуваних підлітків використовується «Опитувальник дослідження тривожності у підлітків» Ч. Спілбергера в модифікації А.Д. Андрійової, який дозволяє виявити рівень пізнавальної активності, тривожність і гнів як існуючий стан і як властивість особи. Опитувальник поділяється на дві частини: у одну об’єднані шкали пізнавальної активності, тривожності і негативних емоційних переживань, що характеризують особові властивості суб’єкта, а в іншу - ці ж шкали, але відносно стану людини в конкретний момент. Відповідно до завдання дослідження була змінена спрямованість вхідних висловів у методику і інструкція випробовуваним так, щоб друга частина опитувальника відображала полягання підлітків у своїй сім’ї. Така побудова методики дозволяє зіставити рівень емоційних полягань, що вивчаються, в колі своєї сім’ї з фоновим і визначити, яким чином сім’я і відносини в ній впливають на особливості емоційних переживань досліджуваних. Шкали пізнавальної активності, тривожності і негативних емоцій входять в обидві частини опитувальника, причому кожна шкала складається з 10 пунктів, розташованих в певному порядку.

При відповіді випробовувані підлітки користуються чотирьохбальною шкалою оцінок: «Майже ніколи» (1 бал), «Іноді» (2 бали), «Часто» (3 бали), «Майже завжди» (4 бали). Перед заповненням першої частини опитувальника підлітка інструктують, що треба прочитати уважно кожну пропозицію і обвести кружком одну з цифр, розташованих справа, залежно від того, як він зазвичай себе відчуває, який його звичайний стан. Що означає кожна цифра, написано зверху сторінки. Інструкція до другої частини пропонувала оцінити, як підліток себе відчуває в своїй сім’ї. Після заповнення анкети обробляють згідно з існуючим ключем. Таким чином, для кожного індивіда були отримають дані про загальний рівень основних емоційних процесів і характер їх прояву в колі своєї сім’ї. На підставі індивідуальних даних підраховується середнє значення тривожності, пізнавальної активності і негативних емоцій для певних груп випробовуваних, а також показник розкиду даних - середнє квадратичне відхилення результатів групи, що дозволяє визначити показники рівнів досліджуваних якостей у звичайному стані і в сім’ї в різних вікових групах.

Для вивчення того, наскільки для досліджуваних підлітків важливі і доступні певні життєві цінності, а також для виявлення внутрішньо особистісного конфлікту, викликаного суперечностями між важливістю і доступністю цих цінностей, використовується методика «Рівень співвідношення «цінності» (Ц) і «доступності» (Д) в різних життєвих сферах» запропонована О.Б. Фанталовою. Стимульним матеріалом у методиці є 12 цінностей. До них відносяться: активне діяльне життя, здоров’я, цікава робота, краса природи і. мистецтва, любов, матеріально забезпечене життя, наявність добрих і вірних друзів, упевненість у собі, пізнання, свобода як незалежність у вчинках і діях, щасливе сімейне життя, творчість.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19 


Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»: