Сторінка
16
Одним із його елементів і є навчальна наочність. Оскільки використання приладдя цього виду супроводжує навчання географії на всіх його етапах, то вчитель повинен бути знайомим з усім його різноманіттям, володіти методикою його використання. Адже графічна наочність, перш за все, дає можливість зосередитися на головному – створити географічний образ, що допомагає стійкому, міцному засвоєнню і запам'ятовуванню матеріалу. Засоби графічної наочності допомагають розвивати такі необхідні якості як логічна послідовність мислення, увага, уява і сприяють вірному розумінню просторових взаємовідносин предметів і явищ. Графічна наочність пройшла декілька етапів у своє розвитку. На початковій стадії вона являла собою ілюстративні зображення (малюнки, картографічні ескізи) - спрощені схем які розкривали учням зміст статті підручника чи розповіді вчителя. Малюнком на класній дошці користувалися і дореволюційний час. У радянській школі вони застосовувалися в 20-ті і 30-ті роки, коли наочних посібників у школах було недостатньо. Про велике значення ілюстрацій писали методисти О.О. Половинкін, І.І. Заславський, пізніше Л.М. Кортел П.А. Громов, наголошуючи на їхній динамічності й активізують властивості. І сьогодні цей вид приладдя не втратив свої методичної цінності.
Важливим кроком вперед у навчанні географії було застосування графічно-статистичних матеріалів (графіків, діаграм). М.М. Баранський стверджував, що застосування цих моделей на уроці розвиває пізнавальну активність школяра, самостійність в оцінці географічних фактів і явищ, а також знайомить учнів з прийомами наукового пізнання спостереженням, аналізом, узагальненням, озброюючи їх науковими принципами вивчення певних явищ, являючись у же час опорою для мотивованих висновків.
На наступному етапі важливу роль почали відігравати способи унаочнення географічних явищ та процесів. Ці способи базувались на використанні графічно-сигнальної наочності, на думку ряду вітчизняних і зарубіжних дослідників є засобом відображення причинно-наслідкових зв'язків у навчальному матеріалі, узагальнення та систематизації знань. Активізує використання графічних схем для класифікації явищ, зображені зв'язків між ними, розвитку картографічних уявлень і навиків сприяє проведенню логічних операцій, які значно полегшують осмислення і запам'ятовування матеріалу, що вивчається спонукає до самостійного мислення учнів.
Останнім часом в Україні накопичено позитивний досвід застосування різноманітних структурних графічних сигнальних схем в процесі навчання географії. Вперше графічно-сигнальні схеми були створені в кінці 80-х роках М.С. Винокур та О.Я. Скуратовичем, які працювали вчителями географії в місті Донецьку. Пізніше види графічно-сигнальних схем урізноманітнились. їх структура і зміст визначаються методичними особливостями застосування.
Серед цього різноманіття можна виділити листи опорних сигналів (М.С. Винокур), структурно-логічні схеми (О.Я. Скуратович), опорно інформаційні схеми (С.Г. Кобернік), опорно-узагальнюючі схеми (Л.І. Круглик) та структурно-логічні конспекти (Л.П. Вішнікіна). Вони створені на основі ідей Б.Ф. Шаталова про вивчення учбового матеріалу великими смисловими блоками, в яких логічно поєднуються між собою усі структурні елементи наукового знання певного обсягу з чітко визначеними причинно-наслідковими зв'язками.
Вагомим внесок у розвиток методики використання графічно-сигнальних схем стали метод графів Лілії Костенко і система проблемно-символічних сигналів Павла Барабохи. Вони використовують опорну графіку з метою активізації процесу навчання. Метод графів дає змогу унаочнити великий обсяг інформації, перетворити її у візуальні форми, концентрує увагу на головному, навчає логічно мислити. Система проблемно-символічних сигналів базується на методах проблемного викладання. Засобами графічного моделювання ця методика дозволяє знайомити учнів з логікою розв'язання проблемних ситуацій, створених учителем, сформувати елементарні вміння самостійно порівнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, виділяти головне, наводити приклади впливу і взаємодії, доводити і обґрунтовувати свою точку зору.
Різноманіття вище перелічених технологій навчання показує , як стверджують їх автори, що застосування їх у навчальному процесі сприяє ефективності формування в учнів географічних компетенцій.
Отже, на сучасному етапі розвитку географічної освіти доцільно перевірити достовірність та ефективність використання вчителями географії під час уроків навчальних моделей (структурно-логічних схем), як одного з різновидів графічної наочності. Перед даним експериментальним дослідженням на основі проведеного нами аналізу даних про дану методику навчання було сформовано наступну гіпотезу: Навчальні моделі сприяють більш стійкому та якіснішому формуванню географічних компетенцій в учнів, відносно стандартизованих уроків, які на сьогоднішній день проводять більшість вчителів шкіл України. Достовірність даної гіпотези, ми і будемо підтверджувати чи спростовувати в ході дослідження.
Об’єктом даного дослідження є: методика викладання географії.
Предметом дослідження є: застосування навчальних моделей під час формування географічних компетенцій.
Основними завданнями даного дослідження є:
–перевірити ефективність застосування навчальних моделей;
–виявити позитивні сторони застосування методики з використанням навчальних моделей;
–виявити негативні сторони застосування методики з використанням навчальних моделей;
–скласти методичні рекомендації, щодо застосування навчальних моделей;
–узагальнити та систематизувати відомості про ефективність використання даної методики навчання.
Під час проходження пропедевтичної практики на четвертому курсі на базі державної спеціалізованої художньої школи-інтернат «Колегіум мистецтв у Опішні», крім основного навантаження було проведено педагогічний експеримент, щодо ефективності методики формування географічних компетенцій. Предметом якого було – застосування навчальних моделей під час формування географічних компетенцій. Дане дослідження проводилося у 7 класі, курс «Фізична географія материків та океанів». Обрання даного класу не є випадковим. Адже у даному курсі фізичної географії прослідковується чітка закономірність (плановість) у вивченні навчального матеріалу. Тобто весь матеріал вивчається за певним планом, змінюється лише його інтерпретація до певного материка чи океану. Отже, обраний курс відповідає основним вимогам до проведення педагогічного експерименту, а його результати будуть якомога достовірними, відносно проведення його в іншому курсі.
Проведене нами дослідження ефективності використання навчальних моделей складається з кількох частин.
1. Констатуючий експеримент І прядку. Проводиться для виявлення рівня сформованості географічних компетенцій з використанням попередньої методики навчання (Яку проводив вчитель-предметник).
2. Формуючий експеримент. Під час якого вводиться в навчальний процес нова методика формування географічних компетенцій, тобто застосування на практиці використання навчальних моделей.