Сторінка
10

Засоби музичної виразності в творах шкільного репертуару на уроках музики

При знайомстві з текстом пісні діти вчилися виділяти у ньому головне, розставляти логічні акценти, виявляли своє ставлення до розкриття змісту. Виразне читання тексту й наступний за ним спів сприяли усвідомленню учнями головних виконавських фарб - зміни динаміки й темпу, особливостей мовних інтонацій (наприклад, підвищення тону при незавершеності думки й зниження при її завершенні) і т.п. Аналіз тексту пов'явувався з вивченням засобів музичної виразності.

Як показав наш досвід, введення в хорові заняття аналізу й складання плану виконання позитивно впливає на музичний розвиток учнів, прискорює процесі засвоєння творів, тому що діти свідомо підходять до виразного значення кожного нюансу, акценту, зміни темпу й т.п. Це, у свою чергу, слугує надійним фундаментом для придбання дітьми вокально-хорових навичок.

Весь навчальний процесі в тхорі, здійснювався в доступній і цікавій для дітей формі, у той же час був спрямований на можливо більше глибоке сприйняття музики, розуміння її мови й на вираження особистого сприйняття у власному виконанні. Уже на цьому етапі ставилося завдання формування специфічних виконавських вмінь в учнів, що вчаться, якими являються: здатність запалюватися, переймаючись музикою, і воля до втілення музики, до спілкування зі слуханням, і до дії на слухача. Звичайно, стосовно дітей 10-11 років ці вимоги зводилися лише до їхніх зачатків, але закладались вони саме на початковому етапі роботи.

Особливо важливою умовою вдосконалювання навіть таких маленьких хористів ми вважали - і експеримент підтвердив наше припущення - спеціальну роботу над створенням потрібного емоційного стану співаючих. Саме емоція виявляє собою "ключ, яким відкриваються не тільки чудеса людського голосу, але й технічні способи їхнього досягнення".

Уміння слухати й чути музику розвиваються виключно в спілкуванні з музикою, у цілеспрямованому аналізі музичних творів, бо тільки власна діяльність є запорукою стійких переконань, правильних естетичних смаків і міцних знань.

Аналіз музичних творів є невід'ємною частиною діяльності учнів, які оволодівають уміннями, знаннями й навичками, необхідними для повноцінного естетичного сприймання музики. Тому розробка питань аналізу музичних творів на уроках музики належить до найважливіших завдань музичної педагогіки.

Музика використовувалася також на уроках інших предметів. Ставилися диски з записами класичних музичних творів на таких уроках, як трудове виховання, образотворче мистецтво, фізична культура. Діти із задоволенням слухали таку музику, цікавилися їхніми історіями виникнення, життям композиторів, як створювалися ці музичні твори. Потім, коли залишалася година на уроці, учні аналізували ці твори за запропонованою схемою, здійснювалися міжпредметні зв'язки.

Фізхвилинки проводилися також під музичний супровід, а саме: виконувалися танцювальні рухи, релаксація ( із заплющеними очима учні слухали запис музичних творів, висловлювали своє ціннісне ставлення до них, які смороду виявили засоби музичної виразності).

Також, на перервах проводилися музичні ігри. Наприклад: гра " Хто зайвий". Для цього були потрібні стільці. Їх кількість була на 1 менше, ніж кількість граючих у цю гру учнів. Стільці розташовували в колі. Коли грала музика, учні ходили, танцюючи, навколо цих стільців, а коли музика вимикалась, учні намагалися сісти на стільці. Хто не встигав сісти на стілець вибував з гри. Особливість даної гри - визначення характеру музики, виконання рухів відповідно до характеру, у темпі музики.

Також, під година проходження практики мі займалися з дітьми співами. Зокрема, готували їх до випускного вечора. Для цього проводилися хорові заняття з класом, під час яких розучували й аналізували такі пісні: " Маленька країна" І. Ніколаєва, " Калина" укр. народна пісня, і т. д.

Ми дійшли висновку, що музика закладає основу музичної культури, дозволяє створювати колектив захоплених, закоханих у музику дітей. Наприклад: окремі моменти уроків продумуються дуже глибоко для подальшого вивчення, наприклад, у позакласній роботі. Так, на позакласному занятті з природознавства на тему " Весна" ми включали фрагменти із циклу "Пори року" П. Чайковського. Маючи певні знання про засоби музичної виразності, учні з легкістю розпізнавали, коли починав звучати інший музичний твір, який він мав характер, яка була мелодія, лад, темп.

Методичні вказівки, якими доцільно керуватися вчителеві, аналізуючи з учнями музичні твори

Виходячи з проведеної роботи під час практики, ми визначили структуру і логіку методичних рекомендацій, які є узагальненням науково-методичної літератури, передового педагогічного досвіду, результатів досліджень і практичної роботи. Використовуючи сучасні новітні технології, ми досягли своєї мети - прищеплювати любов до музики, вироблення навичок аналізу музичних творів.

Пропонуємо методичні рекомендації:

учителю потрібно чітко уявляти кінцеву мету аналізу - допомогти учням ближче і глибше сприйняти твір, естетично його пережити й оцінити. Процес спостереження, вислухування в музику, виявлення засобів музичної виразності може дещо знизити емоційність сприймання, зате при повторному слуханні минулий аналіз сприятиме естетичному осягненню змісту твору;

доцільно починати аналіз твору, засобів музичної виразності відразу після прослуховування, поки його звучання ще свіже у пам'яті учнів;

перш ніж аналізувати засоби музичної виразності, треба, щоб у дітей створилося загальне враження музичний твір. Якщо музика не почута, не слід братися за її аналіз. Переходити до аналізу варто лише після того, як діти вільно висловилися про свої враження від музики;

мислення дітей повинне націлюватися на з'ясування того, яка це музика, які почуття і переживання виражає, якими засобами виразності вона цього досягає;

шлях аналізу твору йде від розкриття його змісту, задуму, від загальної характеристики музики - до деталей і окремих виразних засобів. У вокальних творах цей аналіз значною мірою пов'язується з поетичним текстом;

на першому етапі сприймання вчитель повинен спрямовувати увагу дітей не на окремі якості твору, а на сам процес руху, його організацію і динаміку. При повторних сприйманнях слово вчителя повинне підводити на розкриття виразних засобів, які особливо яскраво характеризують художній образ. Головна увага звертається на ті засоби, які у даному творі є провідними;

аналіз твору може бути більш або менш глибоким, але обов'язково правильним. Учителю слід пам'ятати про небезпеку спрощення, підміни власне музичних відомостей побутовими, життєвими прикладами, подекуди далекими від музики; слід спрямовувати увагу дітей, їх уяву на пошуки у не програмному творі тотожного музиці програмного змісту. Це відволікає слухачів від основного змісту: діти захоплюються картинами, які їм малює уява, і погано слухають музику;

при пояснюванні творів слід дбати про те, щоб у дітей не виникли спрощені уявлення про музику як про мистецтво, завданням якого є лише "описувати" й ілюструвати події життя. Завдання пояснень - поглибити, закріпити і зробити осмисленішими музичні враження дітей, Пояснююче слово має бути коротким, конкретним, образним і повністю формуватися музичним текстом;