Сторінка
1

Дидактичні умови формування творчих здібностей учнів на уроках фізики

Актуальність досліджуваної проблеми полягає в тому, що завданням освіти є формування освіченої творчої особистості. Творчу діяльність особистості потрібно розглядати з позиції її неповторності, індивідуальності, її творчих здібностей, до яких належать: бачення проблеми, оригінальність мислення, здатність до вивчення й оцінки досвіду, творчий потенціал, уміння опрацьовувати наукову літературу. Творче мислення та інтелектуальний розвиток можливі лише на основі постійного інформаційного обміну, оволодіння новою інформацією. https://lingerie-fest.ru/catalog/stringi/ купить недорогие женские Стринги оптом.

Проблема творчості є однією з проблем сучасної науки. Їй присвячені праці таких відомих зарубіжних і вітчизняних психологів та педагогів: Ж. Адамар, С.М. Бернштейн, Д.Б. Богоявленська, Л.С. Виготський, Дж.Р. Гілфорд, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн, В.О. Моляко; О. Кульчицька, В. Дружиніна, Г. Селевко, Г.С. Костюк, Р. Стернберг, Л. Кузнєцова, О.Л. Клепкова та ін. Проте, немає єдиного підходу до визначення творчості, обдарованості, розуміння її сутності. З цього випливає мета дослідження: як проблема творчості, обдарованості представлена в психолого – педагогічній літературі.

Проблема розвитку творчого мислення і творчих здібностей школярів була і залишається актуальною. Її було висунуто в 70–ті роки, коли виникло проблемне навчання. При цьому творчий рівень вважався найвищим рівнем складності завдань; мислення учнів спрямовувалося переважно на детальну розробку конкретної ідеї, на пошук оригінального, єдино правильного розв’язання задачі. Однак творчість – це ще й генерація нових ідей.

Проблема формування творчої активності учня – одна з найактуальніших у теорії педагогічної науки і практиці шкільного навчання. Питання розвитку творчої активності ще повністю не розв’язане і має велику кількість аспектів, вирішувати які мають педагоги і вчені. Таким чином, темою нашої курсової є: «Дидактичні умови формування творчих здібностей учнів на уроках фізики».

Метою курсової роботи є теоретичне дослідження проблеми формування творчих здібностей учнів на уроках фізики.

Мета зумовила такі завдання дослідження:

Визначення творчих здібностей в психолого – педагогічній літературі.

Теоретичне дослідження розвитку творчих здібностей на уроках фізики.

Визначення дидактичних умов формування творчих здібностей на уроках фізики.

Вивчення методики проведення уроків фізики, спрямованих на формування творчих здібностей на уроках фізики.

Підготовка конспекту уроку фізики в 10 класі.

Об’єктом дослідження виступає процес формування творчих здібностей учнів на уроках фізики.

Предметом дослідження є дидактичні умови формування творчих здібностей учнів на уроках фізики.

Методи дослідження: Аналіз психолого – педагогічної літератури, систематизація, узагальнення.

Визначення творчих здібностей в психолого – педагогічній літературі

У спеціальній науковій літературі творчість найчастіше визначається як процес діяльності, результатом якого є створення якісно нових матеріальних та духовних цінностей. Водночас творчість являє собою здатність людини створювати з наявного матеріалу дійсності на основі пізнання закономірностей об’єктивного світу нову реальність, що задовольняє різноманітним суспільним та особистим потребам.

Деякі вчені вважають, що творчість визначається насамперед рівнем розвитку інтелекту й проявляється на високому рівні розвитку будь-яких здібностей. Сучасними дослідниками Р. Стернбергом та Є. Григоренко запропонована інвестиційна модель обдарованості. Вчені стверджують, що для творчості необхідна наявність інтелектуальних здібностей, знань, мислення, особистісних характеристик, мотивації та навколишнього середовища.

Творчість, як стверджує Л. Кузнєцова, - вища форма активності й самодіяльності людини. Активність, спрямована чужою волею, не є творчою активністю.

С. Сисоєва зазначає, що творчість – це похідна інтелекту, що заломлюється через мотиваційну сферу особистості, яка або гальмує, або стимулює її прояв.

Психічні особливості творчої особистості розглядаються у психології не як наслідки спонтанного процесу розгортання спадкових програм розвитку, а як результат формування психіки людини в певних культурних, соціальних та історичних умовах. Здібності як індивідуально – психологічні особливості людини, що сприяють успішному виконанню діяльності, не є природженими, а постійно розвиваються. Як природжені виступають лише анатомо – фізіологічні задатки, що лежать в основі розвитку здібностей.

З’ясування сутності інтелектуально – творчої обдарованості особистості І. Волощук пов’язує із розкриттям змісту таких психологічних категорій, як задатки, здібності, талант, геніальність. Задатки – це вроджені анатомо – фізіологічні особливості мозку людини, які є природною основою розвитку здібностей. Здібності – це можливості людини в тій чи іншій діяльності, що характеризуються як значними досягненнями в оволодінні майстерністю, так і високими показниками праці. Талант – це високий рівень розвитку спеціальних здібностей на тлі достатньо високого розвитку загальних. Геніальність – вищий рівень розвитку як спеціальних, так і загальних здібностей людини.

Оригінально визначає дефініції, що розглядаються, О. Музика: «Здібності й обдарованість як вищий рівень розвитку здібностей – це не вроджена причина високої результативності в тій чи іншій діяльності, а насамперед – внаслідок розвитку вроджених задатків у діяльності. Очевидно, що для формування обдарованості визначальними є не вроджені задатки, а певні мотивації, які є наслідком взаємодії свідомості суб’єкта з умовам навколишнього середовища».

Г. Селевко зазначає, що творчі здібності особистості полягають в уміннях: самостійного бачення проблем, критичного, аналітичного мислення, перенесення знань, умінь, навичок у нову ситуацію. Однак відзначені риси творчої діяльності не завжди бувають вроджені. Їх можна цілеспрямовано формувати з допомогою спеціальних технологій. Необхідно виявляти й розвивати творчі здібності школярів, долучати до різноманітної творчої діяльності та навчати їх такому процесу.

Творчість - це психічний процесс створення нових цінностей, це вища ступінь психічної активності, самостійності, здатності створювати щось неповторне та оригінальне.

Як відомо, поняття творчості дуже тісно межує з поняттям креативності. То ж з’ясуємо, що таке креативність і як вона пов’язана з творчістю.

У сучасній літературі поняття креативність тлумачиться неоднозначно, часто ототожнюється з творчим потенціалом та творчими здібностями. Одним із класичних є визначення креативності Поля Торренса 1974р. Креативність – здатність індивіда до нестандартного, творчого мислення, чутливість індивіда до проблем та шляхів їх вирішення, здатність до гнучкого мислення й висуненню нових ідей.

К. Гуськова ґрунтовно пояснює, чим зумовлена єдність у значенні понять креативність і творчий потенціал: 1) обидва поняття позначають особливу властивість або характеристику особистості, що виявляється в її життєдіяльності; 2) обидва поняття позначають інтелектуально – творчі передумови до творчої діяльності.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8 


Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»: