Сторінка
3
Мінімальні системні вимоги – вимоги до технічних і програмних засобів, мінімально необхідним для реалізації можливостей ЕВ;
Програмний засіб навчального призначення – називається засіб, в якому відображається деяка предметна область, в тій чи іншій мірі реалізується технологія її вивчення, забезпечуються умови для здійснення різних видів навчальної діяльності. Такі програмні засоби звичайно призначаються для використання в традиційному навчально-виховному процесі, при підготовці, перепідготовці і підвищенні кваліфікації кадрів, для розвитку особистості учня, інтенсифікації процесу навчання та в інших цілях.
Основні форми електронного підручника
Як і у створенні будь-яких складних систем, при підготовці електронного підручника вирішальним для успіху є талант і майстерність авторів. Тим не менше, існують усталені форми електронних підручників, точніше, конструктивних елементів, з яких може бути побудований підручник.
Тест. Зовні, це найпростіша форма електронного підручника. Основну складність становить підбір і формулювання питань, а також інтерпретація відповідей на питання. Хороший тест дозволяє отримати об'єктивну картину знань, умінь і навичок, якими володіє учень у визначеній предметній області.
Енциклопедія. Це базова форма електронного підручника. На змістовному рівні термін енциклопедія означає, що інформація, сконцентрована в електронному підручнику, повинна бути повною і навіть надлишкової по відношенню до стандартів освіти.
Задачник. Задачник в електронному підручнику найбільш природно здійснює функцію навчання. Учень отримує навчальну інформацію, яка необхідна для вирішення конкретного завдання. Головна проблема – добір завдань, що перекривають весь теоретичний матеріал.
Креативна середа. Сучасні електронні підручники мають забезпечувати творчу роботу учня з об'єктами вивчення і з моделями систем взаємодіючих об'єктів. Саме творча робота, краще в рамках проекту, сформульованого викладачем, сприяє формуванню та закріпленню комплексу навичок та вмінь в учня. Креативна середовище дозволяє організувати колективну роботу учнів над проектом.
Авторська середа. Електронний підручник повинен бути адаптуємо до навчального процесу. Тобто дозволяти враховувати особливості конкретного навчального курсу, конкретної спеціальності, конкретного студента. Для цього необхідна відповідна авторська середу. Така середу, наприклад, забезпечує включення додаткових матеріалів в електронну енциклопедію, дозволяє поповнювати задачник, готувати роздаткові матеріали та методичні посібники з предмету. Фактично, це подібність інструменту, за допомогою якого створюється сам електронний підручник.
Невербальна середа. Традиційно електронні підручники вербальні за своєю природою. Вони викладають теорію у текстовій чи графічній формі. Це є спадщиною поліграфічних видань. Але в електронному навчальному комплексі можливо реалізувати методичний прийом «роби як я». Така середа наділяє електронний навчальний комплекс рисами живого вчителя.
Перераховані форми електронного підручника можуть бути реалізовані у вигляді окремих електронних підручників або згруповані в рамках єдиного ансамблю. Все залежить від задуму «автора».
Рекомендації з розробки мультимедійних електронних навчальних комплексів
Основні етапи розробки мультимедійного електронного навчального комплексу:
1) вибір джерел;
2) розробка змісту і переліку понять;
3) переробка текстів в модулі по розділам;
4) реалізація гіпертексту в електронній формі;
5) розробка комп'ютерної підтримки;
6) підбір матеріалу для мультимедійного втілення;
7) розробка звукового супроводу;
8) реалізація звукового супроводу;
9) підготовка матеріалу для візуалізації;
10) візуалізація матеріалу.
А тепер детальніше:
1) при розробці електронного навчального комплексу (ЕНК) доцільно підбирати як джерела такі друковані та електронні видання, які найбільш повно відповідають стандартній програмі, лаконічні і зручні для створення гіпертекстів, містять велику кількість прикладів і завдань, що є в зручних форматах (принцип збирання );
2) проводиться розбивка матеріалу на розділи, що складаються з модулів, мінімальних по об'єму, але замкнутих за змістом, а також складається перелік понять, які необхідні і достатні для оволодіння предметом;
3) переробляти тексти джерел у відповідності зі змістом та структурою модулів; виключаються тексти, що не увійшли до переліків, і додаються ті, яких немає в джерелах; визначаються зв'язку між модулями та інші гіпертекстние зв'язку. Таким чином, готуються проект гіпертексту для комп'ютерної реалізації;
4) гіпертекст реалізується в електронній формі. У результаті створюється примітивне електронне видання, що вже може бути використане в навчальних цілях;
5) розробляється комп'ютерна підтримка. Врабативаются інструкції для користувачів із застосування інтелектуального ядра ЕНК. Тепер електронний підручник готовий до подальшого вдосконалення (озвучення та візуалізації) за допомогою мультимедійних засобів;
6) змінюються способи пояснення окремих понять і тверджень і відбираються тексти для заміни мультимедійними матеріалами;
7) розробляються сценарії візуалізації модулів для досягнення найбільшої наочності, максимальної розвантаження екрана від текстової інформації та використання емоційної пам'яті учня для полегшення розуміння і запам'ятовування досліджуваного матеріалу;
8) проводиться візуалізація текстів, тобто комп'ютерне втілення розроблених сценаріїв з використанням малюнків, графіків і, можливо, анімації.
На цьому закінчується розробка ЕНК і починається його підготовка до експлуатації. Слід зазначити, що підготовка до експлуатації ЕНК може передбачати деякі корекції його змістовної і мультимедійний компонент.
Види та аналіз програмного забезпечення
В даний час серед основних вимог при створенні електронних підручників для освітнього процесу: науковості, доступності, проблемності, велика увага приділяється наочності навчання: чуттєвого сприйняття досліджуваних об'єктів. Наочність навчання при використанні комп'ютерних програм має деякі переваги перед навчанням з використанням традиційних підручників.
У програмах з мультимедійним представленням інформації з'являється можливість створення не тільки зорових, але і слухових відчуттів. Електронні підручники суттєво підвищують якість самої візуальної інформації, вона стає яскравішим, барвисто, динамічніше. З'являється можливість наочно-образної інтерпретації істотних властивостей не тільки тих чи інших реальних об'єктів, але навіть і наукових закономірностей, теорій, понять.
1) електронні підручники в форматі Word, PowerPoint. Немає потреби подавати документи в цих поширених форматах. З їхньою допомогою можна підготувати не якісний електронний навчальний посібник бо в них не достатньо програмного забезпечення;
2) електронні підручники в форматі Acrobat. Чудово зарекомендував себе формат PDF електронних документів від компанії зі світовим ім'ям Adobe Systems. Для читання електронних підручників у цьому форматі застосовується в програма Acrobat Reader. Для створення ж електронних підручників використовується програма Acrobat з широкими можливостями, цілком доступна освітнім організаціям. Багато мільйонів електронних документів в світі виконані саме у форматі PDF;