Сторінка
9

Психологічні проблеми розвивального навчання молодших школярів

Успіх процесу навчання в цілому й ефективність кожного уроку зокрема залежить перш за все від того, як вчитель сприймає й реалізує у професійній діяльності авторську позицію. Усвідомлення вчителем необхідності постійно підвищувати рівень професійної майстерності, самозмінюватися - тривалий і складний процес. Одним із засобів, що допомагають педагогові побачити власні досягнення й проблеми є самоаналіз уроку.

Процес проведення уроку має трикомпонентну структуру й передбачає здійснення орієнтувального (підготовка до уроку), виконавського (проведення) й контрольно-оцінного (рефлексія) етапів.

Тип уроку — послідовність етапів роботи, обумовлена логікою розгортання предметного змісту в межах навчальної діяльності.

Тип уроку визначає формування тієї або іншої навчальної дії в структурі навчальної діяльності.

Відповідно до навчальних дій виділяють основні типи уроків:

Урок постановки навчальної задачі.

Урок розв’язання навчальної задачі.

Урок моделювання й перетворення моделі.

Урок розв’язання окремих задач із застосування відкритого способу.

Урок контролю й оцінки.

Структура уроку відбиває структуру навчальної діяльності, тобто, формування кожної навчальної дії проходить ті самі етапи, але конкретизовані.

Метод проектів — це спосіб організації педагогічного процесу, що має низку особливостей. Зокрема, важливою визначальною рисою проектної діяльності є пошук учнями інформації, яка буде опрацьована, осмислена і використана в роботі над проектом.

Коротко алгоритм роботи над проектом визначають як п’ять «П»: Проблема — Планування — Пошук інформації — Продукт — Презентація.

Доведено, що в процесі проектної діяльності формуються рефлексивні, дослідницькі й презентаційні вміння учнів, їхня оцінювальна самостійність, навички співпраці.

Діти перебувають у процесі пошуку, дослідження та формування висновків практично кожен день. По суті, проектна діяльність займає у розвивальному навчанні одне з провідних місць.

З учнями 3-го класу розробили проект під назвою «Пити чи не пити? Улюблені дитячі напої». Вибір теми був обумовлений надмірною пристрастю деяких учнів класу до содових напоїв, таких як Кока-Кола, Фанта, Спрайт. Інша частина класу віддавала перевагу концентрованим сокам. Найменше число учнів обирали мінеральну або очищену воду. Зрештою це привело до дискусії про те, який вид напоїв корисніший.

Учні класу об’єдналися в групи дослідників кожного з обраних напоїв. Був складений орієнтовний план роботи і визначені цілі проекту.

План проекту

Проведення соцопитування.

Пошук науково-теоретичного матеріалу.

Проведення дослідів з вибраними видами напоїв.

Консультація лікаря.

Просвітницька діяльність. Випуск інформаційного листа для кожного класу початкової школи.

Мультимедійна презентація.

Кожна дитина в групі отримала своє завдання з пошуку необхідної інформації, яке обговорювалося в групі. Після вивчення теоретичного матеріалу було проведено соцопитування серед учнів усієї початкової школи. Дітям ставилося одне й те саме питання і пропонувалися 4 варіанти відповідей. див. Додаток А

За результатами опитування, 44,2 % учнів початкової школи віддавали перевагу «Кока-колі», 21,4 % — фруктовим концентрованим сокам, 18,5 % — мінеральній воді «Моршинській» і лише 14,3 % дітей вибрали очищену питну воду. Ці дані допомогли нам визначити цілі проекту. Проект був комплексним — практично-орієнтованим, дослідницьким та інформаційним, внутрішкільним. Продуктом проекту стала мультимедійна презентація.

Були визначені цілі проекту:

скласти рейтинг улюблених дитячих напоїв серед учнів школи шляхом соцопитування;

з’ясувати позитивний і негативний вплив цих напоїв на живий організм експериментальним шляхом;

довести до відома учнів і адміністрації нашої школи результати виконаних досліджень;

дати рекомендації з приводу вилучення певних видів напоїв з дитячого раціону.

Для досягнення поставлених цілей ми використовували різні типи експериментів:

поливання квіток кожним видом з обраних напоїв;

визначення типу середовища (рівня рН). Яке являв собою зразок напою, за допомогою лакмусових папірців.

з’ясування впливу «Кока-коли» на кальцієвий обмін у живому організмі за допомогою тривалого перебування людського зуба і курячого яйця в ємностях із цим напоєм.

Зміст роботи над проектом.

Кожен учень шукав теоретичний матеріал про напій, з яким працювала його група. Вся зібрана інформація обговорювалася і виділялося найголовніше. Ось таку інформацію представила кожна група.

І група — дослідники «Кока-коли».

Склад напою:

цукор (аспартам);

діоксид вуглецю Е 290 (вуглекислий газ);

барвник цукровий Е 150;

ортофосфорна кислота Е 338;

кофеїн;

ароматизатори.

Діоксид вуглецю використовується як консервант. При накопиченні значної кількості цієї сполуки в організмі знижується його репродуктивна здатність. Барвник цукровий Е 150 — це палений цукор, що викликає багато побічних ефектів. Ортофосфорна кислота Е 338 — регулятор кислотності. За систематичного вживання призводить до руйнування зубів і втрати кальцію в кістках. Також подразнює шлунок і може призвести до утворення виразок на його слизовій оболонці, що особливо часто спостерігається в дітей.

Цукор у цьому напої міститься в надмірно великій кількості, у так званій «шоковій дозі». Мозок звикає до такої дози, і виникає залежність (!).

Цікавий факт! «Кока-кола» добре видаляє іржу і накип у чайнику, наліт в унітазі, плями крові з одягу завдяки високому вмісту ортофосфорної кислоти.

ІІ група — дослідники соку

Діти провели порівняльну характеристику складу соків.

Свіжовичавлений сік:

Сік — це не тільки цілюща волога, смачна і корисна, яку рекомендується пити вранці та ввечері. Вона має свій хімічний склад.

Вода складає від 75 до 90 % обсягу соків, тому вони низькокалорійні!

Вуглеводи (фруктоза, глюкоза, та інші) дуже важливі для організму, оскільки є поживними речовинами. Фруктоза, що міститься в соках, у кілька разів солодша від глюкози і сахарози. Вона необхідна для нормального росту м’язів та органів. Найціннішими джерелами фруктози є кавун, банани, виноград, вишня, груші, малина, черешня та яблука.

Цукри, що містяться в соках, підтримують потрібний рівень глюкози. Це важливо для людей, що страждають від цукрового діабету. А ще вони перешкоджають накопиченню великої кількості шкідливих жирів у нашому організмі.

Нерозчинні волокна — своєрідні санітари шлунка і кишечника. Вони зменшують час проходження їжі через кишечник і сприяють його очищенню.

Органічні кислоти містяться майже у всіх свіжих плодах і овочах, надаючи їм приємного смаку, вони втамують спрагу, розчиняють в організмі зайві солі, затримують розвиток бактерій. Вони важливі для травлення і мають жарознижувальну, протизапальну дію. Яблука, груші, айва, вишні, а також помідори багаті яблучної кислотою. Журавлина, смородина, суниця, чорниця, цитрусові — лимонною. Винна кислота міститься у винограді, брусниці, аґрусі, порічці. Джерелом саліцилової кислоти є малина, журавлина, суниця, вишня.