Сторінка
1

Сучасні підходи до організації роботи з дітьми з особливими освітніми потребами

За останнє десятиріччя в Україні особливо гострою стала проблема дитячої інвалідності. За даними Державного комітету статистики України та Міністерства охорони здоров'я України, у 2007 р. в Україні налічувалося 167619 дітей-інвалідів віком до 18 років. Рівень інвалідності дітей продовжує зростати (з 191,0 у 2006 р. до 196,4 випадку на 10 тис. дітей у 2007 p.).

У регіональному розрізі найбільша чисельність дітей-інвалідів у 2007 р. була у Донецькій, Дніпропетровській, Львівській та Харківській областях. Причинна структура первинної інвалідності дітей у 2007 р. була такою: І позиція - вроджені аномалії, деформації та хромосомні порушення - 28,1% (2006 р. - 23,8%); II позиція - хвороби нервової системи - 15,4% (2006 р. - 20,0%); III позиція - розлади психіки та поведінки - 12,9% (2006 р. - 16,1%).

Серед дитячого населення України близько 1,9% мають статус дитини- інваліда. За даними Європейської академії з вивчення проблем дитячої інвалідності, для країн Центральної та Східної Європи і СНД "нормою" для цього показника є 2,5%. Лише у разі досягнення цього рівня відбуватиметься подальша стабілізація чисельності дітей-інвалідів. Високий показник інвалідності дітей зумовлюється цілим комплексом соціально-економічних причин, серед яких основними є: недосконалість існуючої системи медичного забезпечення дітей та підлітків, погіршення якості харчування, техногенні перевантаження, зменшення обсягу профілактичних програм в амбулаторно- поліклінічній ланці охорони здоров'я, недосконалість системи психолого- педагогічної підтримки дітей із соціально неблагополучних родин, неефективність освітніх програм для формування у дітей культури здоров'я тощо.

У країні продовжується запровадження заходів, спрямованих на профілактику дитячої інвалідності. Зокрема, проводиться масовий скринінг новонароджених на фенілкетонурію та вроджений гіпотеріоз, що сприяє своєчасній діагностиці станів, які призводять до ранньої тяжкої і нвалідизуючої патології з високим ступенем розумової відсталості.

Також з метою запобігання дитячій інвалідності, підвищення ефективності діагностики та лікування, надання дітям-інвалідам можливості найбільшої участі в соціальному і економічному житті, розвитку їхньої особистості розроблюється відповідна законодавчо-нормативна база. Так, лише за останні кілька років було затверджено такі національні стратегічні документи, як:

"Концепція ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів" (постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 р. №1545);

Закон України "Про охорону дитинства" (від 26.04.2001 р. №2402-111);

Закон України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" (від 06.10.2005 р. №2961-IV);

Державна програма "Репродуктивне здоров'я нації" на 2006-2015 pp. (розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 р. №244-р.);

"Стратегія демографічного розвитку в період до 2015 року" (постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.2006 р. №879);

Державна програма "Дитяча онкологія" на 2006-2010 роки (постанова Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 р. №983);

Указ Президента України "Про заходи щодо забезпечення захисту прав і законних інтересів дітей" (від 05.05.2008 р. №411/2008).

Подано на розгляд до Верховної Ради України проекти:

Закону України про Загальнодержавну програму "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини" на період до 2016 року (постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.2007 p. №650-V);

Концепції Державної програми "Здорова дитина" на 2008-2017 роки.

Ефективна адаптація та інтеграція дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку до суспільства неможливі без здобуття ними повноцінної дошкільної, шкільної та позашкільної освіти.

Дошкільна освіта дітей з інвалідністю сприяє розвитку та формуванню їх особистості, забезпечує соціально-психологічну реабілітацію та адаптацію дітей шляхом спеціально організованого навчально-виховного процесу у комплексі з корекційно-розвитковою та лікувально-оздоровчою роботою, готує їх до навчання у школі. Законами України "Про дошкільну освіту", "Про реабілітацію інвалідів в Україні" дітям, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, за рахунок держави гарантовано право на здобуття дошкільної освіти в державних та комунальних дошкільних навчальних закладах із гнучким режимом роботи, їх утримання, забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, орієнтації та сприйняття інформації, іншими засобами індивідуальної корекції.

Систему закладів дошкільної освіти дітей з інвалідністю складають:

• будинки дитини - дошкільні навчальні заклади для дітей віком до чотирьох років;

• спеціальні та санаторні дошкільні навчальні заклади (ясла-садки) компенсуючого типу для дітей віком від двох до семи (восьми) років;

• дошкільні навчальні заклади (ясла-садки) комбінованого типу для дітей віком від двох місяців до шести (семи) років, у складі яких можуть бути групи загального розвитку, компенсуючого типу, сімейні, прогулянкові;

• дошкільні навчальні заклади (центри розвитку дитини) системи освіти, в яких забезпечується фізичний, розумовий та психологічний розвиток, корекція психологічного і фізичного розвитку, надання системної консультативно-методичної допомоги сім'ям, включення батьків до процесу виховання та реабілітації дитини, а також здійснюється оздоровлення дітей, які відвідують інші навчальні заклади чи виховуються вдома.

На сьогодні у 1,7 тис. дошкільних навчальних закладів здобуває дошкільну освіту 71,6 тис. дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку.

У порівнянні із 2003 р. кількість таких закладів збільшилася на 245 одиниць, а чисельність дітей в них — на 10,3 тис. осіб.

Динаміку змін мережі спеціальних дошкільних навчальних закладів наведено у Табл. 1.

Навчальні роки

2002/2003

2003/2004

2004/2005

2005/2006

2006/2007

2007/2008

Кількість закладів, одиниць

1452

1502

*1571

1627

1647

1697

Чисельність дітей в них, осіб

61326

63145

64248

66865

69139

71588

У регіональному розрізі найбільша кількість спеціальних дошкільних навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, у Донецькій, Дніпропетровській, Луганській та Львівській областях - 335, 156, 114, та 107 закладів, найменша - у Закарпатській та Чернівецькій областях - 8 та 11 закладів відповідно.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26 


Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»: