Сторінка
22
Під час планування заходів, які допоможуть дитині опанувати інші вміння та навички, що відповідають її вікові, можна порівняти її розвиток з типовим рівнем розвитку (це може допомогти визначити необхідну послідовність розвитку вмінь учня).
Важливо:
1. До початку першої зустрічі керівник закладу збирає та вивчає результати комплексної оцінки розвитку дитини, зустрічається з окремими педагогами, фахівцям з метою складання переліку питань, що будуть обговорюватися на першій зустрічі.
2. Керівник закладу призначає час і місце проведення зустрічі, максимально зручні для всіх членів команди. Кімната, в якій відбуватиметься зустріч,має бути просторою, без зайвих предметів, але з дошкою. Також слід забезпечити учасників папером, щоб їм було зручно фіксувати думки та пропозиції. Варто потурбуватися про осіб, які з певних причин не зможуть брати участь у зустрічі, однак, зможуть спілкуватися телефоном.
3. Керівник закладу проводить першу робочу зустріч з розробки ІНП: на початку зустрічі узгоджує термінологію, роблячи її зрозумілою для всіх; зосереджує увагу на питаннях, винесених на обговорення; призначає секретаря зборів зчисла осіб, які не брали участь у процесі оцінки; для презентації інформації надає слово кожному з членів команди, забезпечуючи позитивну атмосферу зустрічі тощо.
4. Важливо спільно вибрати керівника команди, він надалі плануватиме і призначатиме засідання, визначатиме місце зборів, сповіщатиме всіх учасників тощо.
5. Наприкінці зустрічі разом з усіма членами команди уточніть вироблені стратегії, аби переконатися, що вони спрямовані на прогрес дитини,і що всі розуміють їх однаково; перелік змін, які необхідно зробити в середовищі, технічному забезпеченні, включаючи додатковий час тощо.
6. Призначте зустріч з батьками, щоб представити та обговорити результати оцінки, рекомендації, запросити до процесу складання ІНП.
7. Складіть письмовий звіт зустрічі та додайте його особової справи дитини.
Хто відповідає за розробку та реалізацію ШП?
ІНП розробляється командою, до складу якої входять: педагоги, які працюють з дитиною, фахівці,які будуть залучені до навчально-виховного процесу,батьки дитини та керівники закладу освіти. Складений та узгоджений з усіма членами команди індивідуальний навчальний план підписується директором закладу та батьками. Відповідальність за реалізацію індивідуального плану покладається на всіх членів^ команди.Відстеження перебігу виконання цілей, окреслених в індивідуальному навчальному плані, покладається на заступника директора (в його обов'язки входить вирішення питань інклюзивної освіти).
Залучення батьків до розробки та подальшої реалізації ІНП
Участь батьків у розробці індивідуального навчального плану є надзвичайно важливою. Як зазначалося вище, батьки можуть надати інформацію простая здоров'я, розвиток, інтереси, особливості поведінки дитини. У практиці залучення родин 'трапляються випадки, коли батьки не хочуть брати участь у розробці індивідуального навчального плану. Причини такої поведінки можуть бути різними: від небажання приділяти час власній дитині, до недовіри членам команди, підґрунтям якої є негативний попередній досвід спілкування з фахівцями і педагогами. В будь-якому випадку батьків необхідно підбадьорювати та заохочувати до участі. Залучення батьків до ухвалення рішень. Важливо безпосередньо залучати батьків до прийняття рішень стосовно їхніх дітей з ООП. Ще до приходу дитини до навчального закладу у багатьох родин можуть бути налагоджені контакти з відповідними фахівцями та службами, вони можуть володіти інформацією, корисною як для працівників школи, так і для інших батьків. Доцільно використовувати ці зв'язки, аби сім'я, школа і спеціалісти працювали спільно.
Думку батьків треба враховувати під час:
• Відбору, оцінювання і діагностики дітей.
• Ідентифікації сильних якостей дитини та сфер, де вона відстає в розвитку.
• Визначення цілей і завдань на навчальний рік.
• Призначення послуг, які отримуватиме дитина та її сім'я.
• Прийняття рішень щодо майбутніх напрямів роботи з дитиною після завершення навчального року.
Дотримання конфіденційності
Родини дітей мають бути впевнені, що будь-яка інформація, яку вони надають усно чи письмово членам педагогічного колективу, не розголошуватиметься. Батьки дітей з розвитку особливими потребами змушені розповідати вчителям набагато більше, ніж звичайні сім'ї; певні відомості мають делікатний характер.
Тому у своїй роботі педагоги мають дотримуватися таких принципів конфіденційності:
1. Первинним джерелом інформації про батьківмають бути вони самі. Необхідно збирати лише тівідомості, які є важливими для роботи з дітьми.
2. Батькам не слід дозволяти переглядати записи, що не стосуються їхніх дітей.
3. Інформацію, одержану від дітей і батьків, требанадавати членам педагогічного колективу і консульантам лише в тому обсязі, який необхідний для роботи з дітьми.
4. Сім'ям треба розповідати, що було повідомлено іншим працівникам навчального закладу чи фахівцям і чому. Персонал школи може давати письмову підписку стосовно того, що інформація не поширюватиметься.
5. Якщо виникають сумніви щодо можливості передачі конфіденційної інформації іншим, спочатку необхідно запитати дозволу у членів родини. Винятками із цього правила є випадки можливого насильства, відсутності піклування про дітей, порушення закону, загрози іншим особам тощо.
Щорічно після приходу до зак л ад у/к л ассу/гру пи нових батьків і працівників, слід вирішувати, яку інформацію збиратимуть, як її використовуватимуть і хто до неї матиме доступ.
Захист дитини з особливими потребами
Гарантією успіху у вихованні дитини з особливими потребами є повага до неї та її прав, вміння бачити в ній особистість. Дотримання особистих прав дитини є відповідальністю не лише держави, а й сім'ї та фахівців, які працюють з дитиною. Фахівець завжди повинен пам'ятати про права дитини і намагатися дотримуватися їх у спілкуванні з нею.
Процесс роботи з дитиною в закладі побудований на жорстких вимогах і правилах, з якими дитина з інтелектуальною недостатністю не завжди може впоратися. Якщо до складнощів навчального процессу додається ще й негативне або байдуже ставлення фахівців до дитини, тоді вона втрачає мотивацію до навчання й розвитку. За таких умов дитина замикається, стає пригніченою і, часто, відмовляється йти до закладу.
Діти з інтелектуальною недостатністю є однією, з найбільш вразливих груп, по відношенню до яких найчастіше порушуються права. Недостатнє усвідомлення різних аспектів власного та суспільного життя через знижені когнітивні здібності та недоступність якісної освіти, брак розуміння власного стану і потреб призводить до того, що дитина з інтелектуальною недостатністю стає об'єктом негуманного ставлення, отримання допомоги у несприятливих для розвитку умовах. Часто така дитина не може отримати в повному обсязі ту допомогу, яка їй гарантована державою та захистити власні права. Дитина з інтелектуальною недостатністю через особливості діагнозу поставлена в особливі умови у суспільстві, і відповідно потребує значно більшої уваги.