Сторінка
7

Розвиток дошкільного виховання в Україні кінець ХІХ – початок ХХ ст

Дошкільні установи ставали осередками комуністичного виховання, тому дітей водили на демонстрації, влаштовували спеціальні збори. Така підміна національного виховання інтернаціональним врешті призвела до перетворення нації в безлике населення.

У 30-х роках плідно функціонував журнал «За комуністичне виховання дошкільника», на сторінках якого ішлося про підвищення ролі дошкільного виховання в соціалістичному будівництві.

З посиленням політики централізації в СРСР створюються нові, уніфіковані правила та внутрішній розпорядок дитячого садка.

Також тривало розпочате в 20-х роках вилучення казки з педагогічного процесу. Так, Надія Крупська рішуче засудила казку і фантастичну літературу минулих років, вона висловлювалась за створення політичної книжки навіть для наймолодших.

Верховинець В.М. педагогічні погляди якого, формувались під впливом демократичних ідей українського національного відродження кінця ХІХ – початку ХХ століть, є автором навчальних програм, підручника, основоположник українського музично-ігрового репертуару для дітей.

На відміну від Крупської, Верховинець надав грі важливого виховного значення. Тому працюючи над «Весняночкою», головною своєю працею, він ставив перед собою конкретні завдання у вихованні «інтелектуально розвинутого майбутнього члена суспільства».

Кожну гру він подавав в інсценізованому вигляді, який передбачає наявність певної драматургії.

Кожна гра має конкретно визначену мету, що досягається шляхом виконання поставлених перед дитиною завдань. І майже в усіх іграх репертуарно-методичного посібника відтворюються картини повсякденного життя, предмети побуту, природні явища. Тому ігри задовольняють пізнавальні потреби вихованців, несуть нову інформацію, знайомлять з навколишнім середовищем, різними видами професійної діяльності, сприяють розвиткові інтелектуальних здібностей.

Спадщина Василя Михайловича Верховинця має важливе теоретичне і практичне значення.