Сторінка
2
Також Олексюк О.М. вважає, що розвиток музичного сприймання школярів забезпечуються їх активним включенням до музично — творчої діяльності, і чим активніша і різнобічніша діяльність учнів, тим глибше їхнє пізнання музики.
Пізнавальна — творчі можливості учнів розвиваються в активній музичній діяльності, у цілеспрямованому аналізі музичних творів, бо тільки власна творча діяльність є запорукою глибоких переживань, естетичної насолоди, високих художніх смаків і переконань.
Олексюк О. М. пише: що дітей завжди приваблює самостійна музична діяльність, активне спілкування з музикою. Ця діяльність на уроці організовується через постановку запитань і завдань, які мають зосередити увагу га музиці, упорядкувати спостереження за нею.
У праці «Формування у школярів естетичного сприймання дійсності в музично творчій діяльності» Оксана Василівна Матійчак пише: сформованість естетичного ставлення до дійсності є інтегрованим утворенням у структурі особистості, що включає здатність до сприймання та оцінювання цілісної картини світу, розуміння естетичної сутності її об'єктів, наявність мистецьких знань, умінь і навичок; розвиненість мотиваційнопотребнісної установки на естетичне освоєння навколишнього світу, яка реалізується, в здатності особливості до самостійної творчості, уможливлює позитивні зміни в характері, у ставленні до природи, у взаємовідносинах з колективом та родиною.
У праці «Методика музичного виховання дітей» Кушка Я.С. зазначає що: гра на музичних iнструментах – широке поле навчання творчих прийомiв: iмпровiзацiї, iнтерпретацiї, композицiї. Дитина, у котрій буде закладена основа творчостi, пiзнiше проявлятиме її в своїй майбутнiй професiї, навiть якщо ця професія буде далекою вiд музики, у вигляді iнiцiатив i рацiоналiзаторських пропозицiй.
В свою ж чергу В.О. Холоденко у праці «Розвиток творчої активності молодших школярів у процесі інтеграції різних видів музичної діяльності» вважає що численні дослідження науковців у галузі психології, педагогіки, філософії доводять, що творча активність, якщо її не стимулювати і не підтримувати з віком згасає, знижується пізнавальна активність та інтелектуальні можливості. Люди ж, які мали активну життєву позицію, багато і наполегливо працювали тобто їхня діяльність мала активний характер, успішно реалізували свій потенціал, більше того, збагачували його на новий (вищий) якісний рівень. Школа має врахувати важливість і намагатися організувати навчальний процес так, щоб кожна дитина, починаючи з себе з молодшого шкільного віку, мала змогу реалізуватися як творча особистість. Залучення дитини до мистецтва, через діяльність у його галузі, є одним із сильних впливів на становлення особистості, розвиток її потенціалу та її практичну діяльність. Завдяки іманентним якостям мистецтво сприяє цілісному формуванню особи: її духовного світу, світогляду, морально — естетичних відношень, і потреб і творчих здібностей.
Холоденко В.О. вважає що структура поняття творчість та творча активність є критеріями та показниками педагогічного діагностування рівні розвиненості творчої активності учнів у галузі музичного мистецтва; особливості інтеграції різних видів музичної діяльності та їхній вплив на формування творчої особистості.
Також Холоденко В.О. У своїй праці «Розвиток творчої активності молодших школярів у процесі інтеграції різних видів музичної діяльності» пише що: на кожному історичному етапі змінюється поняття творчості в його глибинних фундаментальних значеннях, які відповідаю часу. Разом з тим є спадкоємне поняття творчості що вказує, той факт, що безліч визначень творчості у найрізноманітнішій сучасній літературі є нічим іншим, як модифікаціями, видозмінами фундаментальних визначень, сформульованих великими мислителями минулого.
Холоденко В.О. Зазначає що категорія “творчість” започаткована в теорії античної філософії. Її роз'яснення дав Платон у своїй праці «Творче мистецтво це здатність, яка є причиною виникнення того, чого раніше не було.»
Важливою віхою на шляху до такого розуміння творчості стало утвердження в філософії нового принципу творчості — принципу діяльності креативного фетермінізму, концентрованим виявом якого є визначення поняття творчості, яке дав Бенедикт Спіноза “Творчість є діяльність є діяльність, при якій не виступають ніякі причини, крім тієї, що діє.”Визначення Бенедикта Спінози про творчість відрізняється від філософських вчень про джерело творчості, в яких за творче начало приймалися то натхнення, то форма, то ідея, то воля, то розум, то інтуїція.
Холоденко В.О. у своїй праці відмічає визначення творчості за психологом Налімовим В.П.
Налімов В. П. розуміє творчість, як розпакування того, що лишилося ще прихованим на семантичному континуумі малою ймовірною вагою, де нові сенси набувають більшу ймовірну міру, а попередні згасають. Це завжди забігання вперед, виклик, часто — бунт. Це завжди — спонтанне осяяння, і тому все незрозуміле для стороннього спостерігача. Близьке визначення творчості знаходимо у працях американського вченого П. Хілла, який під творчістю розуміє “політ за межі відомого.” Отже творчість — це вихід за межі даного, спрямований на реалізацію можливостей буття, перетворення їх у дійсність.
Проблема розвитку музичної творчості підлітків на уроці музики та позакласній роботі розглядається в працях: Олексюк О.М. «Музична педагогікa», Печерської Е.П. в науковому віснику «Роль курсу “Методика музичного виховання” у професійній освіті майбутнього вчителя музики”.
Роменець В.А. «Психологія творчості», Холоденко В.О. «Розвиток творчої активності молодших школярів у процесі інтеграції різних видів музичної діяльності», Матійчак О.В. «Формування у школярів естетичного сприймання дійсності в музично творчій діяльності», Панченко Г.П. «Методика розвитку творчих здібностей майбутнього вчителя музики в процесі вокальної підготовки», Ростовський О.Я. «Методика викладання музики в основній школі», «Теорія і методика музичного виховання», Сухомлинський В.О. «Методика виховання колективу», Кабалевський Д.Б. «Про трьох китів та про інші цікаві речі», Масол Л.М. «Музичне мистецтво», Сбітнєва Л.М. «Методика музичного виховання».
Програмові завдання з розвитку музичної творчості підлітків
Даний теоретичний етап дослідження присвячувався програмовим завданням з розвитку музичної творчості підлітків. Для цього застосовані такі наукові методи дослідження: теоретичне вивчення та аналіз наукових джерел з психології, педагогіки, музичної педагогіки, методики музичного виховання.
Сбітнєва Людмила Миколаївна у програмі «методика музичного виховання» вважає підлітковим віком 10 — 15 років. Учнів цієї вікової категорії характеризується бурхливий інтелектуальний розвиток, вони потребують розумових навантажень, виконують їх із задоволенням.
Завдяки своєрідності логічного і художньо-образного мислення, підлітки здатні виявити основну ідею композитора, власну думку щодо культурних і мистецьких явищ. Оцінна діяльність стає для них засобом творчого самовираження.
Наближення уяви підлітка до теоретичного мислення надає імпульс творчості: учні цієї вікової категорії із задоволенням вдаються до різних видів художньої творчості, отримуючи задоволення як від творчого результату так і від творчого, так і від здійснення самого процесу творчості.