Сторінка
3

Розвиток інтересу до навчання фізики в учнів у позакласній роботі на прикладі 11 класу загальноосвітньої школи

З метою врахування індивідуальних якостей учнів і забезпечення їх розвитку та саморозвитку, ми розробили різні за складністю індивідуальні завдання до лабораторних занять з фізики, зорієнтовані як на репродуктивну, так і на продуктивну навчальну діяльність. Наші дослідження свідчать, що особистісно-орієнтоване навчання дає можливість реалізувати індивідуальні психологічні якості, формувати пізнавальний інтерес і сприяти саморозвитку особистості учня тільки тоді, коли індивідуальні завдання є дидактично обґрунтованими, цікавими, професійно спрямованими, доступними, з поступово наростаючою складністю. Інакше, учень не може виконати завдання, навчання не приносить позитивних результатів і, як наслідок, втрачається пізнавальний інтерес. Запровадженню особистісно-орієнтованого навчання сприяє кредитно-модульна система організації навчального процесу, яка має значно широку шкалу оцінювання знань і вмінь учня, передбачає індивідуальну роботу з ним та використовує принцип поетапного засвоєння матеріалу. Постійно оцінюючи за кількістю набраних балів, усвідомлюючи свої потреби і можливості, учень прагне реалізувати їх у пізнавальній діяльності й переходить від навчання до самонавчання.

Проаналізувавши дослідження вчених, ми переконалися у тому, що пізнавальний інтерес зумовлює всі складові навчально-пізнавальної діяльності, підвищує її ефективність і сприяє становленню учня як суб'єкта учіння. З іншого боку, пізнавальний інтерес – це глибоко особистісне утворення, психологічну природу якого зумовлює цілий комплекс процесів. Така важлива роль у навчанні та складна природа пізнавального інтересу вимагає для його формування пошуку не окремих педагогічних прийомів чи технологій, а поєднання їх у потрібних пропорціях. На основі власних спостережень, ми прийшли до висновку та експериментально підтвердили, що розвиток пізнавального інтересу в процесі навчання фізики відбувається найефективніше, якщо воно одночасно є емоційно-захопливим, мікромодуль ним, контекстним, проблемним та особистісно-орієнтованим.

Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження. Звичайно, є й інші засоби та методи розвитку пізнавального інтересу як на заняттях, так і під час позакласної навчальної діяльності учнів. Очевидно, що така важлива проблема в умовах сучасних освітніх тенденцій потребує подальшого дослідження. Зокрема, наші наступні розробки можуть бути присвячені методам визначення рівня сформованості пізнавального інтересу.

Позакласна робота з фізики сприяє розширенню сфери застосування вмінь і навичок, які були здобуті на уроках фізики. В основі позакласної роботи лежить самоуправління учнів. Саме вони є суб'єктами позакласної роботи: вона проводиться їм заради них. їх бажання і інтереси є визначальними при виборі форм і змісту позакласної роботи.

Позакласна робота з фізики виховує колективістські якості учнів, формує адекватні особисті відношення. Вона пов'язана з створенням колективу в цілому і всередині його – мікроколективів, що передбачає товариську взаємодопомогу «відчуття плеча» співпереживання і визначення свого місця в колективі, вміння співвідносити свої бажання з бажанням більшості. Успішна робота може забезпечувати лише при умові доброзичливих відношень її учасників один до одного, при цьому важливо помічати досягнення, шукати і знаходити ще не реалізовані можливості своїх товаришів.

Вимоги до позакласної роботи з фізики

Розвиток сучасного суспільства ставить перед освітою нові цілі й завдання. На зміну традиційним орієнтовані, традиційні методи, що гармонійно сполучаються з інваріантними. Це передбачає зміщення акцентів у навчальній діяльності, її спрямованість на інтелектуальний розвиток завдань для перевірки різних видів діяльності учнів.

Навчальний процес, що орієнтований на особистість учня й ураховує його індивідуальні особливості й здібності, передбачає використання нових технологій не тільки впровадження навчального процесу, але й під час проведення позакласної роботи.

Спілкування на уроці та поза ним може суттєво відрізнятись, але мета залишається постійною і єдиною – не тільки передати учням певну суму знань, а головне навчити застосовувати здобуті знання на практиці.

Позакласні заняття поглиблюють і розширюють знання учнів, одержані на уроці, підвищують їхній інтерес до предмету. Ознайомившись на заняттях гуртка, конференції або тематичному вечорі з тим чи іншим явищем, учень захоче глибше зрозуміти його суть, починати додаткову інформацію.

Позакласні заходи привчають до самостійної творчої праці, розвивають ініціативу учнів вносять елементи дослідництва в їхню роботу, допомагають в здобутті майбутнього професії. Крім того, вони мають велике виховне значення: сприяють розвитку особистості учня, к члена колективу, виховують почуття відповідальності за доручену справу, готують до трудової діяльності.

Слід зазначити, що форми позакласної роботи переносяться і на урок. Поєднання класної та позакласної форм роботи збагачує урок, наповнює його новим змістом, підвищує до нього інтерес учнів.

Можна сформулювати такі вимоги до позакласної роботи з фізики.

1. Позакласні заняття, поглиблюючи й розширюючи знання учнів, не повинні відволікати їхньої уваги від основного змісту навчальної програми.

2. Потрібен тісний зв'язок навчально-виховної роботи на уроці та на позакласних заняттях. Проте позакласна робота не повинна бути простим продовження навчальної роботи. Плани позакласних занять можуть відставати від планів навчальних занять або випереджати їх.

3. Пропонований учням для вивчення матеріал має бути доступним, відповідати їхньому віку та рівню розвитку.

4. Зміст і форми організації позакласних занять повинні бути завжди цікавими для учнів. Кожна справа, організована викладачем, принесе учням повне задоволення тільки тоді, коли вона врахує потреби самого учня, знаходячи відгук у його переживаннях, почуттях, емоціях. У позакласній роботі виконанню цієї вимоги сприяють елементи цікавості, необхідні для здорового відпочинку, доброго настрою, життєрадісної діяльності. Але було б неправильно обмежитись у позакласній роботі тільки принципом зацікавленості. Позакласна робота з фізики повинна не розважати школяра, а розвивати й удосконалювати його особистість.

5. Великого значення слід надавати самостійній роботі учнів з фізичного експерименту – найцікавішій для них формі роботи. При цьому потрібно створювати такі умови, щоб учні перебували в ролі дослідника, який відшукує важливі теоретичні чи практичні закономірності.

6. Повинен здійснюватись глибокий зв'язок індивідуальної, групової та колективної роботи.

7. Необхідно поєднувати добровільність роботи з обов’язковістю її виконання.

Позакласні заняття дуже впливають на урок. Відомості, здобуті на цих заняттях, дають змогу учневі доповнювати в групі відповіді товаришів, наводити цікаві приклади чи виконувати складні досліди.

Одним з найдієвіших шляхів підвищення якості навчання фізики є налагодження тісного зв’язку між класними та позакласними заняттями. Його можна здійснювати по-різному.