Сторінка
12

Розвиток інтересу до навчання фізики в учнів у позакласній роботі на прикладі 11 класу загальноосвітньої школи

Курс за вибором «Експериментальне вивчення електромагнітних явищ» пропонується для викладання у 11-у класі додатково до годин, відведених на вивчення зазначених тем основною програмою з фізики у цьому класі, для розширення та поглиблення базового навчального матеріалу.

Вивчення курсу спрямоване на формування таких кінцевих результатів:

знати для чого і як вводиться та чи інша фізична величина;

мати поняття про фізичну величину, методи її вимірювання та розрахунку;

навчитися встановлювати функціональний зв'язок і взаємозалежність між фізичними величинами; вміти моделювати спостережені явища, висувати гіпотези, експериментально перевіряти їх та інтерпретувати отримані результати;

знати основні закони електромагнетизму, межі їх застосування, пояснювати та наводити приклади практичної значущості вивчених теоретичних засад.

Курс складається з 7 основних тем, вступного та заключного заняття. Враховуючи особливості курсу, в першу чергу його практичну спрямованість, на першому занятті необхідно не тільки ознайомити учнів з метою вивчення курсу, формами проведення занять та звітності щодо вивченого матеріалу, а й провести вступний інструктаж з техніки безпеки під час виконання робіт експериментальної складової курсу. А також продемонструвати та показати принципи роботи з електроприладами, які найчастіше будуть використовуватися під час вивчення курсу.

Особливостями формування курсу «Експериментальне вивчення електромагнітних явищ» є те, що кожна з семи основних тем має дві складові: експериментальну і теоретичну. В одному випадку виконання експериментальних досліджень слугує для введення нових фізичних понять і законів, а в іншому – для підтвердження та показу практичного використання теоретичного матеріалу. Цьому сприяють впровадження таких видів навчальної діяльності, як: експериментальні досліди; лекції; практичні заняття; фронтальні лабораторні роботи; міні-турніри та фізичні «бої»; презентації учнівських проектів; демонстрації фізичних явищ та обґрунтування пояснення у групах (командах); розробка комп'ютерних програм, які моделюють явища, пов'язані з тематикою курсу.

Вивчення кожної теми завершується проведенням семінару, на якому учні захищають власні міні-проекти за заданою тематикою. Як правило, теми проектів мають експериментальний характер, що вимагає від школярів глибше проаналізувати експериментальні результати, самостійно та аргументовано вибрати методики проведення досліджень.

Навчальні екскурсії відіграють важливу роль в процесі політехнічного, трудового виховання і профорієнтації школярів. Зв’язок екскурсій з попередньо вивченим навчальним матеріалом дає прекрасну можливість показати застосування фізичних явищ і процесів на виробництві, побуті, навколишньому середовищі.

Екскурсії мають не тільки пізнавальне, але й виховне значення: на виробництві учні знайомляться як з технікою, технологіями, так і безпосередньо з працею людей.

Вибір об’єкта екскурсії

Проведення кожної з екскурсій повинно забезпечити максимальний навчально-виховний ефект, що потребує відповідної підготовки як учителя, так і учнів.

З врахуванням програмових вимог, місця розташування закладу освіти, виробничого оточення, наявності природних ресурсів (ставок, поле, ліс, річка, озеро) тощо, учитель ще до початку навчального року може намітити об’єкти навчальних екскурсій.

Безперечно, охопити всі об’єкти неможливо за браком часу, їх віддаленістю від школи, тому при виборі слід користуватися наступними критеріями:

відповідність змісту екскурсії навчальній програмі;

доступність екскурсії для розуміння школярів;

можливість використання між предметних зв’язків (хімія, біологія, трудове навчання);

сприяння екологічному вихованню, формуванню наукового світогляду учнів.

Особливого значення мають екскурсії на виробництво, оскільки вони дозволяють показати фізичні явища в їх взаємозв’язку, в тому вигляді, якому вони зустрічаються в житті, побуті, на виробництві.

При організації екскурсії на виробництво слід дотримуватися таких вимог:

В якості об’єкта екскурсії обирають цехи, ділянки, установки, які забезпечують повну безпеку екскурсії.

Місце проведення екскурсії, маршрут екскурсійної групи, об’єкти демонстрації, час проведення узгоджуються представником закладу освіти з адміністрацією об’єкта екскурсії і оформляються службовою запискою за підписами директора школи та представника підприємства.

Керівниками екскурсії призначають: від школи – учителя фізики, від підприємства – заступника керівника з питань зв’язків з громадськістю. Керівники екскурсії повинні добре знати об’єкт екскурсії.

Відповідальність за збереження життя і здоров’я учнів під час екскурсії несуть директор школи, учитель, керівник об’єкта екскурсії.

Керівники екскурсії повинні здійснювати постійний нагляд за учнями під час проведення екскурсії на території об’єкта.

Перед кожною екскурсією учні повинні бути ознайомлені з загальною характеристикою об’єкта екскурсії, маршрутом і заходами безпеки, яких слід дотримуватися при проведенні екскурсії.

Кількість учнів, залучених до екскурсійного відвідування повинна узгоджуватися з керівником екскурсії від підприємства (рекомендована кількість – до 25 осіб).

Допущені до екскурсійного відвідування учні повинні бути відповідним чином одягнуті, не мати при собі предметів, що можуть створити небезпеку при проведенні екскурсії.

Під час екскурсії учням забороняється здійснювати будь-які дії на об’єкті екскурсії без дозволу керівника.

У випадку аварійної ситуації на місці екскурсії керівники екскурсії виводять дітей в завчасно вибране безпечне місце. При виникненні нещасного випадку постраждалому надається перша медична допомога.

Після завершення екскурсії керівники виводять учнів з об’єкта і перевіряють наявність учнів за списком.

Екскурсії з фізики мають велике значення для розвитку спостережливості учнів, формування у них наукового світогляду, встановлення взаємозв’язку між різноманітними фізичними явищами. Найбільш повно такий зв’язок прослідковується під час організації так званих комплексних екскурсій.

При підготовці комплексної екскурсії, яка включає декілька об’єктів, учитель складає орієнтовний план, в якому вказує тему екскурсії, час проведення, завдання, прилади та пристосування, примірний маршрут. Для учнів розробляються індивідуальні чи групові питальники з конкретними завданнями, визначається час, та форма звіту. Для яскравого вираження позакласної роботи екскурсії в 11 класі було розроблено урок-екскурсія на тему «Інтегрована екскурсія до ЦРЛ. Фізика ока людини» (див. додаток D).

Після проведених позаурочних робіт з фізики в 11 класі уточнювалися теоретичні позиції формування методичної концепції дослідження, спрямовані на формування інтересу учнів, а відповідно і розвиток розумових здібностей, мислення, загальний розвиток, на освоєння навчального матеріалу програми. Метою педагогічного експерименту на етапі проведених робіт було уточнення і перевірка їхніх знань. В експерименті брали участь 23 учні. На початку позакласної роботи та по його закінченні у класі були проведено письмове опитування що до проведеної роботи. Результати опитування визначалися за 12-бальною шкалою, яка визначила в учнів розвиток пізнавального інтересу до вивчення фізики після проведення позаурочних заходів. Для порівняння одержаних результатів використовували середньоарифметичні кількості балів, отриманих учнями після проведення письмового опитування.