Сторінка
3
, потовк і з землею змішав, нікому ж іншому град той жита не потовк, тільки монастирське. Побачив це старець-архімандрит і повелів нікому не боронити, а всім, хто просить, дати хліба. І коли супроти того говорив келар: нема цього чи того в келарні, не маю звідкіля дати, — казав йому старець: — Давай, злий рабе, тим, що просять: ти не убудеш, обитель же свята ніколи не збідніє.
Інші реферати на тему «Українознавство»:
Національні і європейські виміри української педагогіки
Соціально-професійний статус номенклатури науково-методологічних установ Наркомосу (1922 – 1930 рр.)
Стан навчання української мови у Польщі після виселення 1947 року
Трансформація відносин власності в Україні: економіко-правові аспекти
«Народна пісня – дзеркало народної душі» (М. Драгоманов)
