Сторінка
3
, потовк і з землею змішав, нікому ж іншому град той жита не потовк, тільки монастирське. Побачив це старець-архімандрит і повелів нікому не боронити, а всім, хто просить, дати хліба. І коли супроти того говорив келар: нема цього чи того в келарні, не маю звідкіля дати, — казав йому старець: — Давай, злий рабе, тим, що просять: ти не убудеш, обитель же свята ніколи не збідніє.
Завантажити рефератІнші реферати на тему «Українознавство»:
Мовна ситуація Чернігова (за результатами соціолінгвістичного дослідження)
Правове врегулювання статусу української мови (діахронічний аспект)
Мова – скарб нації і її треба берегти
Сандармох. Увічнення пам’яті українців, страчених за межами України в роки політичного терору, – справа честі місцевих українців
Розвиток мікології крізь призму наукової діяльності українських учених-мікологів