Сторінка
2

Проведення топографо - геодезичних робіт при розпаюванні земель колективної власності

Кількість днів з опадами зменшується в порівнянні з літніми місяцями, Але дощі стають тривалішими.

У першій декаді жовтня відбувається стійкий перехід температури повітря через 100 і період активної вегетації закінчується. В цей час, як правило, спостерігають перші заморозки, спочатку на грунті, а потім у повітрі. В перших числах листопада температура повітря переходить через 50, а в кінці місяця відбувається стійкий перехід її до мінусових значень.

Загальна тривалість теплого періоду 260 – 265 днів, без морозного – 175 днів, вегатаційного – 210 – 215 днів, періоду активної вегетації – 165 днів. Сума активних температур – 2700 – 30000.

Середньорічна кількість атмосферних опадів коливається в межах 500 – 700мм. Основна кількість їх випадає в теплу пору року, максимум – літом. Сума опадів, заперіод коли температура перевищує 100, складає 425 – 450мм. Літні опади короткочасні, але інтенсивні, часто зливові, що негативно позначається на землеробстві. Опади холодного періоду відрізняються меншою інтенсивністю, зате більшою тривалістю.

Не дивлячись на деякі негативні риси, кліматичні умови району в цілому сприятливі для сільськогосподарської діяльності.

1.2. Топографо - геодезичне вивчення.

Вихідними на об'єкті є 8 пунктів полігонометрії 4 класу опис яких додається в таблиці 1.

Вихідні пункти геодезичної основи

Таблиця 1.

Пор. №

Назва пункту

1

п.п.

 

Красилів, 3 кл

2

п.п.

 

31, 3 кл

3

п.п.

 

62, 3 кл

4

п.п.

 

Кузьмін, 3 кл

5

п.п.

 

35, 3 кл

6.

п.п.

Лагодинці, 3кл.

7.

п.п.

27, 3 кл.

8.

п.п.

Кульчинки, 3кл.

Пункти полігонометрії Красилів і 31, 3кл., закріплені на місцевості центрами типу 160 (рис. 1.1)

Рис. 1.1 Центр пункту полігонометрії, тріангуляції і трилатерації 4 класу, 1 і 2 розряду та ґрунтового репера (типу 160).

3. СТВОРЕННЯ ПЛАНОВИХ ГЕОДЕЗИЧНИХ МЕРЕЖ

3.1. Основні положення з побудови геодезичної мережі.

Для правильної організації і постановки топографо-геодезичних робіт у різних частинах великої території земної поверхні і для зведення результатів зйомок місцевості в єдине ціле, ці роботи засновують на геодезичних пунктах з надійно визначеними координатами в загальній для них системі. Сукупність таких геодезичних пунктів називають геодезичною мережею.

Геодезична мережа підрозділяється на державну мережу, що забезпечує поширення системи координат на територію держави і є вихідної для побудови інших геодезичних мереж; мережа згущення, створювану в розвиток мережі більш високого порядку і знімальну мережу, створюваний для виробництва топографічних зйомок.

Така східчаста побудова геодезичних мереж полягає в тому, що спочатку будується висока по точності мережа на великій території з пунктами, розташованими на значній відстані один від одного, а на основі цих пунктів будується наступна ступінь нижче по точності, але з більш частішим розташуванням пунктів і т.д.

Єдина геодезична мережа забезпечує можливість проведення топографо-геодезичних робіт у різних частинах території незалежно за часом і зведення результатів цих робіт у єдине ціле, а також забезпечує надійний контроль усіх геодезичних вимірів і рівномірний розподіл неминучих погрішностей вимірів по всій території.

Державні геодезичні мережі підрозділяють на планові і висотні. Планова мережа розвивається методами тріангуляції, полігонометрії, трилатерації і їхніми сполученнями, висотна - методом геометричного нівелювання. Планову державну геодезичну мережу України поділяють на 1, 2, 3 класи, що розрізняються між собою довжиною сторін і точністю кутових і лінійних вимірів.

Геодезична мережа згущення розвивається на основі пунктів геодезичної мережі більш точної ступіні. На територіях сільськогосподарських підприємств, населених пунктів, будівельних об'єктів і ін. створюється геодезична мережа згущення спеціального призначення. Планові мережі згущення підрозділяють на 4 клас, 1 і 2 розряди і створюють методами тріангуляції, полігонометрії, трилатерації і їх сполученнями. Висотні (нівелірні) мережі розвиваються методом геометричного нівелювання III й IV класів і додатком ходів технічного нівелювання.

Пункти мереж згущення, як і пункти державних геодезичних мереж, закріплюють на місцевості постійними знаками.

Наступною ступінню мережі згущення є знімальна мережа, що відрізняється меншою точністю (у 2-3 рази) і великою кількістю геодезичних пунктів (точок) на одиницю площі (у 3-10 рази). Знімальна мережа використовується не тільки для топографічних зйомок, але і для інших робіт, наприклад, - перенесення на місцевість проектів міжгосподарського і внутрішньогосподарського землевпорядження, меліоративних систем, відводів земельних ділянок і ін.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25 


Інші реферати на тему «Різне»: