Сторінка
17
При наявності особливо небезпечних і шкідливих умов провадження робіт перед їхнім виконанням виконавцям видають письмовий наряд-допуск, що визначає безпечні умови роботи, із вказівкою в ньому небезпечних зон і необхідних заходів щодо техніки безпеки.
Установлює ступінь небезпеки робіт і підписує наряд-допуск головний інженер інституту (філії).
Охоронні зони ліній електропередач визначають двома рівнобіжними площинами, що відстоять від крайніх проводів лінії на відстані, м:
для ліній електропередач напругою від
1 до 20 до кВ включно 10
35 15
10 20
220 25
Роботи в охоронній зоні проводять тільки при наявності письмового дозволу на виробництво цих робіт організації (підприємства) експлуатуючої лінію електропередачі. Зазначені роботи проводячи з виконанням вимог "Правил техніки безпеки при експлуатації повітряних липни електропередач з напругою 35 кВ і вище Міненерго України.
Організація робочих місць повинна забезпечувати безпеку виконання робіт. Робочі місця в разі потреби повинні мати огородження, захисні і запобіжні пристрої і пристосування.
На робочому місці забороняється бути присутнім стороннім особам що заважають виконанню роботу.
Машини, механізми, устаткування, інвентар, інструменти та інші пристосування до них повинні відповідати характеру виконуваної р боти і знаходитися в справному стані. Частини, що рухаються, цих м тин і механізмів у місцях можливого доступу людей повинні обгороджені. Забороняється залишати працюючими зазначені машини і механізми без нагляду.
У відділах і експедиціях, зв'язаних із проведенням вишукувальними роботами, повинні бути аптечки з медикаментами й іншими, засоби для надання першої допомоги потерпілому, а також набір фіксуючих шин.
Проектна організація зобов'язана забезпечити працівників, зайнятих вишукуваннях, спецодягом, спецвзуттям і засобами індивідуального захисту необхідних розмірів відповідно до характеру виконуємо роботи і нормами.
Тимчасові робітники, коми па польових дослідницьких робіт повинні одержувати інструктаж з техніці безпеки на робітнику м ті. Інструктаж проводять виконавці робіт. Проведення інструктажу з тимчасовими робітниками оформляють записами в журналі, який зберігається у виконавця робіт. Робітників, що не пройшли інструктаж по техніці безпеки на робочому місці, до виконання робіт не пускають.
Особистий підпис у журналі реєстрації інструктажів підтверджується із зобов'язання на виконання заходів щодо охорони праці і безпеки.
Рекогностування передбачає вивчення умов місцевості з метою найбільш раціонального розміщення пунктів тріангуляції в відношенні: безпечного місця установи, високої якості лінії за формою і геометричним зв'язком, найменшою висотою знаків і вартості їх будови, безпечного під'їзду і підходу до пункту, ефективною організацією всіх робіт.
З метою безпеки рекомендується місце для установки сигналу вибрати не ближче: двох висот знаку від дороги, телеграфних ліній і будов, восьми висот знаку від електроліній високої напруги, тридцяти висот знаку від межі аеродрому.
Попереднє обговорення про форму міній і висоту знаків складається в результаті проектування тріангуляції і розрахунків висот знаків на карті з горизонталями. Ці дані уточнюються в полі шляхом розміщення віх або мачт на пунктах, вибраних для будівництва знаків, замітки їх місцезнаходження з відповідних пунктів і визначення висот знаків шляхом геодезичного нівелювання.
Перспективними методами є об'єднання рекогностування і побудування знаків в єдиний комплекс. Рекогні бригади доповнюються двома, трьома будівельними бригадами і створюють ланку, здатну вибрати вигідне місце для пункту і без надбудов і перебудов, побудувати сигнал належної висоти.
Керівником комплексної ланки назначається інженер - рекогностіровщик, який за допомогою будівельників швидко організує установку віх або мачт і замітить їх з вибудованих сигналів.
Установлені віхи повинні бути добре спостережувані на відстані 13-20 км, для чого на верхньому кінці віх скріплюється візирна ціль із заготовлених матеріалів, які чітко відрізніться від фону, на який вона проектується. Візирні цілі віх і мачт повинні бути підняті на З м вище лісу. Для вивчення поля зору місцевості геодезисти піднімаються на старі сигнали, пожежні вишки, дзвіниці церков і інші висотні споруди. Такі піднімання слід робити обережно, з страховкою, так як деяк з них можуть бути трухлявими, що може привести до травматизму людей.
Іноді рекогностуючому потрібно підніматись на дерева за допомогою сибірських кігтів і страхувального поясу з карабінами на кінцях, з двома шнурами. Другий шнур потрібний для обходу сучків дерева. Вільним шнуром обводять дерево вище сучків і затикають карабін на кільце поясу. Тільки після того карабін шнура, розміщений нижче сучка, відчіпляють. Запобіжний пояс, шнур, карабін і кільце повинні щорічно перевірятися на навантаження 300 кг.
При підніманні на мачту рекогностировщик не повинен мати при собі вантажу. Як виключення допускається за плечима в рюкзаку вантаж не більше 6 кг.
Надійним засобом для піднімання рекогностировщика є драбина. Разом з використанням автотранспорту почали використовувати драбини розміщені на автомобілях, надійно закріплені у кузові автомобіля, які утримують у вертикальному положенні за допомогою висоти розтяжок. Широко використовується 22 - метрова драбина Н.В.Шрейбера, спеціально побудована для рекогностування пунктів тріангуляції в складних лісових районах. Вона монтується на землі із дев'яти секцій і піднімається двома робітниками за допомогою "падаючої стріли". Вся драбина утримується трьома ярусами розтяжок. На верхній секції є пристосування для роботи рекогностировщика і страхуючи його від падіння.
ЛІСОЗАГОТОВЧІ РОБОТИ.
Для побудови геодезичних сигналів лісоматеріали необхідно заготовити завчасно. При роботі в лісових районах геодезистам приходиться виконувати лісорубні роботи при рекогностіровці, розчистці площадки для сигналів, виготовленні мачт, віх, при прорубці просік і візірок, при маркуванні пізнавальних знаків при організації табору, при побудові зимівок, міст і переправ.
Завантажити реферат