Сторінка
4

Місцеві податки і збори як джерело доходів місцевих бюджетів (на матеріалах Чернівецької міської ради)

Податкові реформи 80-х років у США і в низці європейських країн здійснювалися на базі ідей обмеження ролі державного втручання в економіку. Водночас слід зауважити, що метою податкових реформ у країнах Західної Європи наприкінці ХХ століття було зменшення податків на платників, і особливо зменшення оподаткування прибутку корпорацій. Ці заходи супроводжувалися зменшенням бюджетних видатків.

Сучасна теорія оподаткування розвивається у межах економіки суспільного вибору. Видатний її представник Дж. М. Б’юкенен у своїй роботі „Державні фінанси в умовах демократії” розглядає податки як прямі витрати громадян за надані урядом послуги, тому мета їхнього стягнення, зазначає Дж. М. Б’юкенен, може суттєво вплинути на ставлення громадян до розширення чи скорочення обсягу надання послуг.

Отже, здійснений аналіз свідчить, що, почавши з філософського обґрунтування до методологічного конструювання сучасних перерозподільних механізмів, дав нам змогу запропонувати періодизацію розвитку податкових фінансів (табл. 1.1).

Таким чином, підсумовуючи багатовіковий досвід дослідження місця й ролі податків у суспільстві представниками різних наукових шкіл, можна зробити такі висновки: податки розглядаються як обов’язковий платіж, що використовуються для фінансування суспільних благ і послуг; є дієвим засобом фінансової політики держави для впливу на розташування ресурсів, перерозподіл багатства, суспільний вибір громадян у демократичному суспільстві.

Сьогодні податки є безальтернативним за вагомістю джерелом формування доходів бюджету держави та багатофункціональним інструментом перерозподілу ВВП з метою соціального забезпечення громадян і досягнення стійкого економічного зростання. Податки затверджуються на законодавчому рівні, тому є демократичним за способом встановлення і обов’язковими за процедурою сплати.

Таблиця 1.1.

Періодизація розвитку податкових фінансів

Але за наявних умов недостатньо розглядати податки загалом. У кожній державі є багато податків і зборів, що забезпечують мобілізацію коштів в її розпорядження. Вся сукупність податків, зборів, відрахувань і платежів в державі становить її податкову систему.

Інститут місцевих податків і зборів є ключовим у формуванні доходів місцевих органів влади в більшості розвинутих зарубіжних країн. Закономірність функціонування місцевих фінансів у тому, що основним способом формування доходів місцевих органів влади є місцеві податки і збори.

Теорія місцевого оподаткування почала інтенсивно розвиватися в середині XIX ст. У кінці XIX - на початку XX ст. сформувалося дві основні теорії місцевого оподаткування:

- теорія поворотної послуги - визначає місцеві податки як плату за послуги, які надає орган місцевого самоврядування членам територіального колективу. За цією теорією, податки і збори не є державними податками;

- теорія, яка не розрізняє природи державних та місцевих податків і вважає їх обов'язковими платежами громадян державі.

Історія запровадження місцевих податків в Україні починається ще від часів Київської Русі. Саме тут у період раннього феодалізму (ІX-XIIст.) кожне князівство поділялося на адміністративні округи, на міські й сільські товариства, що були пов′язані круговою порукою жителів у сплаті податків князеві та в оберіганні громадської безпеки. Міські самоврядні громади на Русі встановлювали збори з населення, які можна вважати прообразом місцевих податків і які безпосередньо спрямовувалися на розв’язання найважливіших громадських проблем у містах.