Сторінка
10
На нашу думку, у процесі реформування системи оподаткування разом із прийняттям окремих законів з фінансових питань з’явилась потреба у розробленні систематизованих законодавчих актів, які б регулювали бюджетні права органів місцевого самоврядування.
Тільки за умови вирішення цих питань законодавчо можна розраховувати на підвищення ролі бюджетної системи як на державному, так і на місцевому рівнях у створенні фінансового середовища, що у свою чергу, сприятиме прискореному розвитку ринкових відносин.
Таким чином, удосконалення системи місцевих податків і зборів, зростання їхньої фіскальної ролі як фундаментального напряму зміцнення місцевих бюджетів сприятиме підвищенню ефективності регіональної фіскальної політики, стимулюватиме соціально-економічний розвиток регіонів України. Ефективне використання інституту місцевих податків і зборів є важливим способом зміцнення всієї фінансової системи держави.
Порядок обчислення місцевих податків і зборів, а також практика місцевого оподаткування в Україні за час, що минув після прийняття Декрету Кабінету Міністрів України „Про місцеві податки і збори” від 20.05.1993 р., будуть розглянуті в наступному параграфі цього розділу.
1.3. Механізм справляння і значення місцевих податків і зборів в системі бюджетних ресурсів регіону
Суб'єкти господарювання беруть участь у формуванні фінансових ресурсів місцевих органів влади, сплачуючи місцеві податки і збори. Це має важливе значення для розвитку місцевої інфраструктури, яка забезпечує реалізацію соціальної та економічної політики.
Сплачуючи місцеві податки і збори, суб'єкти господарювання забезпечують наповнення бюджетів місцевих, селищних і сільських Рад фінансовими ресурсами, що, у свою чергу, справляє позитивний вплив на діяльність підприємств.
Залежно від рівня державних структур податки поділяються на загальнодержавні та місцеві. Згідно з чинним законодавством до загальнодержавних податків належать прибуткові податки з юридичних та фізичних осіб, податок на додану вартість та акцизний збір, податок з власників транспортних засобів та плата за землю, єдиний податок тощо.
Місцеві податки і збори в Україні є складовою системи оподаткування. До них належать згідно Закону України „Про систему оподаткування”:
Податки:
- податок з реклами;
- комунальний податок;
- податок з власників транспортних засобів.
Збори:
- збір за парковку автомобілів;
- ринковий збір;
- збір за видачу ордера на квартиру;
- збір з власників собак;
- курортний збір;
- збір за участь у бігах на іподромі;
- збір за виграш на бігах;
- збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі;
- збір за право використання місцевої символіки;
- збір за право проведення кіно- і телезйомок;
- збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей;
- збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі;
- податок з продажу імпортних товарів [59].
Засади побудови системи місцевого оподаткування визначені Законом України „Про систему оподаткування” 1997 р. [3].
Місцеві ради (сільські, селищні, міські):
- запроваджують на своїй території місцеві податки, визначають механізм їх справляння та порядок сплати. Виняток становить збір за проїзд територією прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон, який встановлюється обласними радами;
- за кожним видом місцевих податків і зборів розробляють положення, яким регламентується порядок сплати та перерахування до місцевого бюджету податків і зборів відповідно до встановлених переліком та граничних ставок;
- визначають також органи (підприємства, установи та організації), які повинні вести облік платників податків (зборів) і нести відповідальність за їхнє стягнення та перерахування до місцевого бюджету;
- затверджують форми звітів за цими податками, порядок і строки їх надання до податкових органів. Контроль за сплатою місцевих податків і зборів покладений на органи Державної податкової служби;
- мають право надавати пільги за місцевими податками та зборами у вигляді повного або часткового звільнення від їх сплати певних категорій платників або від строчки у сплаті місцевих податків і зборів (Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні”);
- обов'язково запроваджувати (за наявності об’єктів оподаткування або умов, з якими пов’язане запровадження певних податків і зборів) комунальний податок, а також збори: за припаркування автотранспорту, ринкового, за видачу ордера на квартиру, за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг, із власників собак.
Місцеві податки і збори сплачують юридичні і фізичні особи. Особливості їх стягнення і впливу на фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання полягають у такому, що їх включають до складу валових витрат, які виключаються зі скоригованого валового доходу, а отже, зменшують суму оподатковуваного прибутку.
Місцеві податки і збори суб'єкти господарювання відносять на собівартість продукції (робіт, послуг), що впливає на формування їхнього прибутку.
Основним нормативним документом, що визначає механізм справляння місцевих податків і зборів є Декрет Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори” [7].
Зокрема, в ньому зазначається наступне.
Органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок.
Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю скасовувати окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки у сплаті місцевих податків та зборів.
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Форми регулювання валютно-фінансових потоків
Фінансова криза на підприємстві, її симптоми та фактори виникнення
Оцінка рівня ризику діяльності на основі зон ризику, оцінка ризику діяльності через імовірнісні характеристики, оцінка ризику (рейтинг) діяльності комерційного банку, обґрунтування підприємницьких рішень на основі оцінки границь фінансової стійкості під
Офіційні трансферти, їх роль і місце в доходах бюджетів
Фінансова звітність підприємства