Сторінка
18

Програма НАТО «Партнерство заради миру» та її значення для зміцнення міжнародної безпеки

Програма співпраці НАТО з Україною у галузі оборонної реформи є найбільш широкомасштабною, ніж з будь-якою іншою країною-партнером. На прикладі України можна пересвідчитись, яке широке коло заходів співпраці НАТО пропонує країнам-партнерам.

Коли у 1991 році Україна оголосила незалежність, їй у спадок лишилася значна частка військової структури і збройних сил колишнього Радянського Союзу. Україна звернулася до НАТО з проханням допомогти перетворити успадковані нею з часів холодної війни збройні сили на невеликі за чисельністю, сучасні та дієві сили, здатні відповідати новим вимогам у галузі безпеки, а також забезпечити обрану Україною роль активного учасника гарантування безпеки і стабільності на європейському континенті. Пріоритетами НАТО в наданні такої допомоги є посилення демократичного і цивільного контролю за збройними силами України та покращання рівня їх оперативної сумісності з силами НАТО.

Участь у програмі "Партнерство заради миру" допомагає Україні у проведенні оборонної реформи та сприяє підвищенню рівня оперативної сумісності. Особливо важливим є механізм Процесу планування і оцінки сил ПЗМ, адже він допомагає визначити ключові вимоги щодо цілей оборонного планування. Найважливішим елементом було надання технічної допомоги та консультацій при здійсненні оборонного огляду, що допомогло Україні скласти дорожню карту проведення оборонної реформи. Оборонний огляд є складним, об'єктивним аналітичним процесом, мета якого полягає у визначенні оборонних потреб країни відповідно до її національної політики у галузі безпеки, забезпеченні балансу між оборонними потребами та наявними ресурсами і виробленні пропозицій щодо сил і ресурсів у такий спосіб, щоб забезпечити найефективніше використання коштів платників податків. Результатом оборонного огляду є розробка концептуальної схеми проведення подальшої реформи, яка, зрозуміло, потребуватиме значних зусиль протягом тривалого періоду.

Іншими ключовими факторами співробітництва були допомога Україні у розробці нової концепції безпеки та військової доктрини, у забезпеченні більш ефективного і прозорого формування оборонного бюджету, а також розвитку цивільно-військових відносин, включаючи збільшення ролі цивільних в оборонних структурах України. Зусилля України, спрямовані на реструктуризацію та перебудову своїх збройних сил, було також підтримано наданням дорадчої допомоги у скороченні Збройних сил, конверсії військових об'єктів та переході до професійної армії, а також щодо створення Сил швидкого реагування. Втім співпраця не обмежується лише Збройними силами або Міністерством оборони, а також охоплює прикордонні та внутрішні війська.

Освіта та підготовка є основними складовими процесу оборонної реформи. Старші офіцери Збройних сил України регулярно навчаються на курсах для країн-партнерів в Оборонному коледжі НАТО в Римі, Італія, а також в школі НАТО в Обераммергау, Німеччина. Військовослужбовці також отримують практичний досвід взаємодії з військами НАТО та інших країн-партнерів, беручи участь у різноманітних військових навчаннях.

Щоб допомогти Україні подолати негативні наслідки оборонної реформи, НАТО профінансувала та разом з Національним координаційним центром соціальної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, провела мовні курси та курси з менеджменту для звільнених українських офіцерів. Крім того, окремі країни -- члени Альянсу надають допомогу у проведенні проектів демілітаризації через механізм Цільового фонду ПЗМ.[37]

Для підготовки офіцерів, які беруть участь у міжнародних миротворчих операціях в липні 2000 року у Національній академії оборони України (НАОУ) були створені Курси підготовки офіцерів для багатонаціональних штабів (ПОБНШ). Враховуючи постійну тенденцію поширення співробітництва України з НАТО та розширення географії участі Збройних Сил України в міжнародних миротворчих операціях, зокрема направлення контингентів ЗС України в Ірак та Ліберію, виникла необхідність розширення напрямків та підвищення якості підготовки військовослужбовців. Для виконання цього завдання на базі Курсів у грудні 2003 року був створений Центр ПОБНШ з новим, більш широким спектром можливостей та завдань.

Призначення Центру ПОБНШ:

· виконання навчальної, методичної та наукової роботи з питань, пов’язаних із діяльністю ООН, НАТО, ОБСЄ у ході підготовки та проведення ММО;

· підготовка та підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників стосовно питань співробітництва з ООН, НАТО, ОБСЄ у ході підготовки та проведення ММО;

· надання слухачам Національної академії оборони України необхідних знань стосовно військової структури ООН, НАТО та міжнародних миротворчих операцій;

· здійснення якісного навчання та підготовки як українських військовослужбовців, так і представників країн-партнерів для досягнення цілей взаємосумісності.

Випускники Центру можуть бути призначені:

· на різні посади в структурах міжнародного військового співробітництва в Міністерстві оборони України, Генеральному штабі ЗС України, у видах ЗС України та оперативних командуваннях;

· на командно – штабні посади в миротворчих контингентах ЗС України та багатонаціональних сил;

· на посади в штабних елементах НАТО;

· на посади військових спостерігачів ООН та спостерігачів ОБСЄ.

Для створення навчально-матеріальної бази Центру була досягнута домовленість із представниками США щодо використання коштів із фонду “Міжнародної програми посилення миротворчого потенціалу