Сторінка
3

Художній розпис тканин (батік)

Для розпису способом холодний батик необхідно мати набір скляних трубочок різного діаметра з резервуаром або без нього. Трубочки служать для нанесення контуру малюнка. При роботі із щільної тканини наводять більше товстий контур, а по прозорим, легенею тканинам - більше тонкий.

Для розпису способом гарячий батик варто запастися більше складними пристосуваннями й інструментами. Насамперед, це металевий кухоль із подвійним дном, у якому міститься звичайна електролампочка. Цей кухоль служить для розігрівання складу, що резервує (звідси й назву «гарячий батик»). Для нанесення резерву необхідний набір різних інструментів. Це так називані ножі й каталки, мідні лійки з отворами різних діаметрів. Лійки, так само як і ножі й каталки, повинні надіватися на дерев'яні ручки.

Для вільного розпису, крім пристосувань й інструментів, перерахованих у холодному батику, необхідно додати круглі й плоскі щетинні кисті.

Матеріали. Кожен вид тканини вимагає застосування певних барвників, що відповідають їм способів готування фарби й зміцнення отриманих на тканинах фарбувань. Барвники, застосовувані в ручному розписі тканин, по своїх технічних властивостях діляться на групи. У межах кожної групи барвники розрізняються по квітам. У маркуванні барвників є буквені й цифрові позначення. Спочатку вказується група (прямий, кислотний, основний і т.д.). Відтінок барвника позначається буквами: Ж-жовтуватий відтінок, ДО - червонуватого, 3 - зеленуватий, З - синюватий відтінок.

Цифри, проставлені в маркуванні, указують на інтенсивність відтінку, наприклад: кислотний червоний-2 Ж, прямій червоний - 3 С. Це означає, що в першому випадку червоні кольори має досить інтенсивний жовтий відтінок і наближається до жовтогарячого, а в другому червоні кольори має синюватий відтінок і наближається до фіолетового. Чим більше цифра, тим інтенсивніше відтінок. В окремих випадках у маркуванні дається характеристика міцності, спосіб застосування або зміцнення.

Для готування фарби використаються різні хімічні й допоміжні речовини:

1) оцтова кислот-безбарвна рідина з різким специфічним заходом, добре розчиняється у воді, отрутна,

при влученні на шкіру викликає опіки, при роботі з нею потрібна обережність;

2) лимонна кислот-безбарвні кристали без заходу;

в окремих випадках може замінити оцтову кислоту;

3) молочна кислота 40% - рідина ясно-коричневих кольорів без заходу; також може замінити оцтову кислоту;

4) їдкий натр у твердому виді являє собою білу або рожеву масу; на повітрі поглинає вологу й вуглекислоту, при цьому плавиться, покриваючись білим нальотом; необхідно зберігати в добре закритому скляному або порцеляновому посуді;

5) водний аміак (технічний нашатирний спирт) - безбарвна прозора рідина з різким специфічним заходом;

6) бісульфат натрію - дрібні кристали або жовтуватий розчин з гострим заходом;

7) сечовина - білі або жовтуваті кристали, що добре розчиняються у воді;

8) резорцин - кристали від білого й рожевого до коричневих кольорів, добре розчиняються у воді й спирті;

9) уротропін - кристалічний порошок солодкого й пекучого смаку, добре розчиняється в холодній воді, гірше в гарячій;

10) фенол-безбарвні кристали або кристалічна маса білих кольорів з характерним заходом; фенол дуже отрутний, потрапляючи на шкіру, викликає опіки, у роботі вимагає обережності;

11) каніфол-тверда тендітна склоподібна маса від ясно-жовтого до бурий і чорний кольори;

12) парафін-тверда маса білий або жовтий кольори, при нагріванні легко плавиться;

13) допоміжна речовина ОП-7 або ОП-10-масл-образна рідина або ласта від ясно-жовтого до ясно-коричневих кольорів, добре розчиняється у воді.

Згустки і їхнє готування. 1. Картоплян або рисовий - застосовується для готування згусток (10-20% ). Потрібно взяти:

Сухого крохмалю 125-150 м

Води 875-850 мол

Сухий крохмаль розмішують із невеликою кількістю води, додають іншу воду, потім протягом години розварюють при помішуванні на водяній киплячій лазні до одержання прозорої маси. Готові згустки проціджують через часте сито. Крохмальна загустка погано розчиняється у воді.

2. Декстрин - клеюча речовина, добре розчиняється у воді; готовлять його так само, як крохмальну згустку.

3. Можна приготувати й декстриново-крохмальну згустку. Для цього треба взяти:

Декстрину 450 м

Крохмалю 50 м

Води 500 мол

Крохмаль і декстрин розмішують із невеликою кількістю води, додають іншу воду й суміш нагрівають до 80—85 °С у плин півтори годин, після чого прохолоджують і протирають через сито.

4. Сальвитоза марок З-5, ОУС, ОУА. Розчиняється у воді при температурі 25 °С, робиться згусток великої стійкості. Суміш 100-120 м сальвитози з 900-880 мол води залишають на один-два годин, потім розмішують і проціджують.

5. Трагант - застиглий сік чагарнику типу каучуконосних. Має вигляд рогоподібних платівок білої, жовтої й коричневої квіток. Для одержання згустки із траганта беруть траганта 60 (80) г, води відповідно 940 (920) мол.

Трагант заливають холодною водою й залишають на добу, потім розварюють на киплячій водяній лазні протягом трьох-чотирьох годин. Готову згустку протирають через сито.

Хромові барвники застосовуються для розпису тканин з натурального шовку й вовни. Добре змішуються між собою й прямими барвниками (див. нижче). Після запарювання (зміцнення фарбувань) сильно міняють кольори, тому перед роботою необхідно підготувати краски на тканинах до запарки й після.

Для готування фарби потрібно:

Барвника 10-20 м Аміаку 25% 25 мол Хромпика 40-50% від ваги барвника Води 945 мол

Барвник розчиняють у гарячій воді з додаванням аміаку й кип'ятять 5—8 хвилин. Після охолодження барвника до 40—45 °С у його вводять попередньо розчинений у невеликій кількості води хромпик, перемішують і фільтрують через тканину або вату.

Зміцнення фарбувань хромовими барвниками роблять у наступній послідовності. Розписана й добре просушена тканина перекладається гігроскопічним папером або бавовняною тканиною (можна в кілька шарів, тобто чотири-п'ять виробів одночасно). Усе згортаєтьсятся в трубку (не туго) і поринає в медичний автоклав, попередньо розігрітий. Тривалість запарювання хромових барвників становить 60—90 хвилин при температурі 104°С и надлишковому тиску 0,3—0,5 атмосфери.

Прямі барвники застосовуються для розпису бавовняних тканин, мають досить яскраві фарбування, добре змішуються між собою.

Для готування фарби потрібно:

Барвника 8—10 м

Аміаку 25% 20 м

Сечовини 20 м

ОП-7 або ОП-10 0,5 м

Води 947—945 мол

Барвник заливають гарячою водою, добре розмішують, уводять аміак і кип'ятять 5—8 хвилин. Після охолодження фарби до 40—50° С у її вводять розчин сечовини, добре перемішують і фільтрують через вату або тканину.

Зміцнення фарбувань прямими барвниками. Розписану й добре просушену тканину занурюють у розчин закріплювача ДЦУ, ДЦМ або В-2, що готується з розрахунку 5—20 м на 1 л води. У розчин додається 60% оцтова кислота (1—5 м на 1 л). Водяний розчин закріплювача повинен мати температуру 60—70°С. Час закріплення - 15-20 хвилин. Потім виріб сушать.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 


Інші реферати на тему «Образотворче мистецтво»: