Сторінка
3

Шпаргалки з мікроекономіки

Зв”язок між ціною продажу і кількістю проданого це є з-н пропозиції.

З-Н ПРОПОЗИЦІЇ: між ціною і об”ємом пропозиції існує пряма залежність.

Причини залежності:

- підприємства виробники при підвищені ціни на товар прикладають максимум зусиль для збільшення виробництва, що приводить до збільшення ринкових об”ємів запропонованого товару;

- при подальшому збільшені ціни інші підприємства, що випускають цей же продукт також збільшують об”єм виробництва, при цьому є можливість переходу підприємств з інших галузей в прибуткову галузь, що приводить до подальшого збільшення пропозиції.

З-н пропозиції виражається кривою пропозиції,яка показує співвідношення між ціною на товар та об”ємом пропозиції товаровиробника. Це ж співвідношення показує шкала пропозиції, за якою можна побудувати криву. Особливістю побудови кривої та шкали є те, що не враховується нецінові фактори впливу.

Графік

Ринкова крива пропозиції – це сума індивідуальних кривих, яка складається з сукупності обсягів товарів, які виробляються і пропонуються на ринок для продажу кількома товаровиробниками.

Графік

Рин Qs = Qs1 + Qs 2

Якщо крива пропозиції представляє собою лінійну зростаючу ф-ю , то її можна виразити р-ям прямої, яка наз. функцією пропозиції:

Qs = a + bP

Якщо врахувати лише фактор впливу – ціновий, то

Qs = f(P)

Якщо брати всі фактори впливу

Qs = f (Ф1,Ф2,…,Фn)

Зміна обсягу пропозиції і зміна пропозиції взагалі різні явища.

Пропозиція товару визначається всією кривою.Здвиг кривої пропозиції вправо означає збільшення пропозицій, вліво – зменшеня.

Графік S2<S<S1

Рух по кривій пропозиції виражає реакцію продавця на зміну ціни товару, при незмінних умовах виробництва і представляє собою зміну обсягу пропозиції(Qs)

Графік S<S

5. ПОЗИТИВНА І НОРМАТИВНА ЕК ТЕОРІЯ

Позитивна еко­номічна теорія — доктрина позитивізму в економічній теорії, згідно з якою аналіз окремих економічних явищ або процесів та національної економічної системи загалом не має набувати ха­рактеру оціночних суджень, отже, дається без оцінок ученого з погляду справедливості або несправедливості (тобто з погляду різних, типів інтересів), без рекомендацій, як здійснювати еко-

номічну політику тощо. При цьому констатуються загальновідомі факти у такій, наприклад, формі: збільшення витрат виробництва зумовлює зростання цін на товари і послуги.

Оціночні судження, на думку представників позитивізму, може давати лише нормативна економічна теорія.

Позитивізм як філософія економічної науки значною мірою притаманний сучасній "економікс". Це виявляється, по-перше, у переважанні функціонального підходу замість причинно-наслід- кового, по-друге, у домінуванні кількісних характеристик еконо­мічних явищ і процесів замість якісних (свідченням цього є над­мірна перевантаженість графіками, елементарними формулами, математичними моделями тощо), по-третє, у гіперболізації кон­цепції граничної корисності. Крім того, позитивна економічна теорія служить інтересам пануючого класу.

6. ВИРОБНИЧА ФУНКЦІЯ. КРИВА ОДНАКОВОГО ПРОДУКТУ (ІЗОКВАНТА), ЛІНІЯ ТОТОЖНИХ ВИТРАТ (ІЗОКОСТА).

Виробнича ф-я показує співвідношення між будь-якої комбінації факторів виробництва і максимально можливим обсягом випуску продукції. Кожна виробнича ф-я використовується для визначення оптимальної якості використання ресурсів, при заданому об”ємі вир-ва.

Так як основними факторами виробництва явл праця і капітал, то виробнича ф-я є: Q = f (L,K)

Вираженням виробничої ф-ї є криві ізокванти. Будуються ізокванти по даним виробничих сіток.

Графік

Кожен результат вироб сітки представляє собою максимально можливий об”єм випуску продукції, при співвідношенні факторів вир-ва L,K. По результатам будується ізокванта.

Ізокванта – це крива, кожна точка якої показує співвідношення виробничих факторів, використовуючи які можна одержати один і той же об”єм вир-ва.

Властивості ізокванти:

- має спадний характер

- вигнута форма

- чим далі ізокванта розташована від початку системи координат, тим більшому об”єму вир-ва вона відповідає.

Сис-ма координат з деякою кількістю ізоквант наз сімейство ізоквант, яке показує можливість випуску підприємством різних об”ємів вир-ва і використання ресурсів для цього.

Ізокоста – це лінія, яка хар-є співвідношення витрат підприємства на ресурси, які необхідні на вир-во однакового Q.

Графік

На вир-во Q основні групи ресурсів – це K i L, які мають свої ринкові ціни. В цьому випадку загальні витрати визнаються як сума добутків кількості ресурсів на їх ціну: ТС = K*Pk + L*Pl

З рівняння видно, що під-во може використовувати різну кількість ресурсів, залишаючись при цьому на одному рівні бюджетних затрат ТС, і збільшувати кількість використання одного ресурсу за рахунок зниження іншого. Ці співвідношення і виражаються на ізокості. Ізокоста – лінія однакових затрат.

Кут нахилу ізокости виражається у відношенні приростів К і L:

Tg L = ^K/^L (^ - дельта)

Властивості ізокости:

- чим дальше ізокоста розташована від початку координат, тим більшій кількості використання ресурсів вона відповідає, а значить і > значенню ТС

- кожна точка ізокости відповідає однаковим ТС(ТС- сукупні витрати)

- кут нахилу залежить від цін на ресурси.

7 РИНКОВА РІВНОВАГА. ЦІНА СПОЖИВАЧА, ЦІНА ВИРОБНИКА:” В умовах ринкової економіки взаємодія конкурентних сил приводить до синхронізації цін попиту та цін пропозиції, що обумовлює рівноважність цін попиту і пропозиції.