Сторінка
1

Вплив фактору часу на діяльність підприємства

Праця - це процес, що відбувається в часі і просторі. Його хара­ктеризує насамперед рух. Витрата людської енергії (а отже, часу) у процесі праці матеріалізується (упредметнюється) в продук­тах праці. Упредметнена праця набуває форми спожитої вартос­ті тільки в безперервному русі від виробництва до індивідуаль­ного або виробничого споживання. Значна частина суспільної праці (а отже, витраченого суспільством сукупного робочого часу), яка упредметнена в засобах і виробничих умовах, становить ма­теріальну основу виробництва.

Важко не погодитися з Ф. Енгельсом, який писав: « .Рух є спосіб існування матерії». Розрізняють такі види руху: механічний (визначається дією фізичних зако­нів, зокрема, закону всесвітнього тяжіння), молекулярний (пе­реміщення молекул), хімічний (швидкість різних хімічних ре­акцій), біологічний (ритми життєдіяльності живих істот), соці­альний (історичний розвиток). Свої особливості має й економіч­ний рух.

Формою і мірою всіх видів руху є час. Час - загальна форма буття матерії, що виражає тривалість її існування і послідовність зміни станів усіх матеріальних систем і процесів у світі.

Основними властивостями часу є однорідність, одно спрямованість, одновимірність, упорядкованість, безперервність і необо­ротність.

Завдяки своїм властивостям, час характеризує не тільки кількісні, але і якісні зміни в стані різних видів матерії. Не є винятком економічні процеси. Саме час надає можливість вимі­ряти будь-які форми руху і різнорідні процеси, з'ясувати внутрі­шні зміни в стані досліджуваних об'єктів, проникнути в сут­ність економічних явищ і процесів, зрозуміти закономірності розвитку.

Економічні функції, що виконує час, можна позначити таким чином:

1. Простір людського розвитку. Будь-які процеси (у тому числі виробничі) мають тривалість, тобто початок і закінчен­ня: час життя людей, тривалість трудового періоду, тривалість виготовлення машини, тривалість будівництва об'єкта.

Таким чином, час є основою організації (у часі) виробничих процесів, надає можливість їх планувати і контролювати. При цьому використовуються такі властивості часу, як одно спрямованість, одновимірність, упорядкованість, безперервність і не­оборотність.

2. Кількісна міра різних речей. Доречно згадати, що багато економістів називали робочий час «загальним предметом», «за­гальним товаром», «загальними грішми».

Умовно можна виділити три види робочого часу: потен­ційний (майбутній), поточний (нинішній) і застиглий (ми­нулий). Майбутній час може бути реалізований в майбутньо­му. Поточний час реалізується в трудових процесах дійсного періоду часу. Застиглий час реалізується у минулій праці, тобто упредметнюється (матеріалізується) у вже виготовлених то­варах (продуктах або послугах). Товари обмінюються відпові­дно до кількості витраченої на їх виробництво праці (тоб­то витрат часу) або здатності товарів його заощадити при їх використанні.

3. Характеристика якості проходження економічних про­цесів.Слід насамперед виділити час виробництва, час обороту капіталу (період окупності інвестицій) і час обороту обігових коштів. Час надає можливість виміряти:

• витрати праці на виробництво одиниці продукції;

• співвідношення між продуктивними і непродуктивними (простої, відпочинок) витратами часу, а отже, ущільненість праці, напруженість, інтенсивність;

• швидкість оборотності капіталу;

• швидкість окупності (повернення) інвестованого капіталу. При цьому використовуються властивості однорідності, одновимірності і безперервності часу.

4. Якісна характеристика різних товарів і послуг. Показ­ник часу характеризує якість різних товарів так само, як і інші чинники (такі, наприклад, як колір, температура, функціональ­ність тощо). Щоб це зрозуміти, досить відповісти на такі питан­ня: чи байдуже вам, коли було зібрано полуницю, яку ви збира­єтеся купувати (або якої свіжості м'ясо, риба, помідори); у який час робочої зміни вам привезуть бетонний розчин для будівель­них робіт; у яку пору року (сезон) вам пропонують теплий (ле­гкий) одяг для купівлі, у якому році він виготовлений.

При цьому використовуються властивості необоротності й одно спрямованості часу.

5. Кількісна і якісна характеристики динаміки економіч­ного руху (розвитку). Тільки зіставляючи характеристики еко­номічних процесів у різні періоди часу, можна оцінити тенден­ції, динаміку, швидкість економічних процесів.

Конкретними кількісними показниками цього є темпи зро­стання, індекси зміни тощо.Зазначена функція часу виконує важливу роль: надає мож­ливість оцінити тенденцію, динаміку, швидкість перебігу проце­сів і є інформаційною основою прогнозування розвитку економі­чних процесів. Саме аналіз показників динаміки надає можли­вість прогнозувати «потенційний час». При цьому використову­ються властивості безперервності і необоротності часу.

6. Середовище ритмічності економічних процесів. Чіткі часові ритми властиві будь-яким видам руху. Квіти розкрива­ються і закриваються в певний час, «за розкладом» співають солов'ї, ритми пронизують життєдіяльність людського організ­му. Подібна ритмічна специфіка властива й економічним про­цесам.

До подібних циклів слід віднести:

1) на мікроекономічному рівні (короткі хвилі):

- тривалість виробничих операцій;

- тривалість обробки партії деталей;

- тривалість робочої зміни;

- цикли виробництва; - цикли обороту;

- термін служби основних фондів (цикли відновлення основ­них фондів);

- термін окупності інвестицій;

- термін поновлення відтворювальних природних ресурсів;

- періоди зміни продукції, що випускається;

- період відновлення технологій;

2) на макроекономічному рівні (довгі хвилі):

- цикли зміни товарів (3-3,5 року);

цикли зміни пріоритетних галузевих структур (міжгалу­зеве перетікання капіталу, 7-10 років);

- цикли кардинальної зміни технологій (цикли науковотехнічних революцій).

Під фактором, часув економіці розуміють явище зміни еконо­мічних показників, причиною якого є час. В основу дії фактора часу покладено зміну комплексу соціально-економічних і техніко-економічних умов. Унаслідок цього однакові витрати праці, що здійснюються в тому самому місці, але в різні періоди часу, приносять різні результати (ефекти), або досягнення однакових результатів вимагає різних витрат праці.

Основною причиною дії фактора часу є зміна продуктивності суспільної праці. Супутніми причинами можуть бути зміна при­бутковості одиниці капіталу; зміна упущеної вигоди від неви­користання фінансових коштів; зміна масштабу грошової оди­ниці; зміна природних умов; зміна реакції природних систем на зовнішній вплив тощо. Причому зазначені фактори, у свою чергу, можуть бути і результатом, і причиною зміни продуктив­ності суспільної праці.