Сторінка
2

Фірма в умовах монополії

Максимізація прибутку монополіста у короткостроковому періоді

Щоб максимізувати прибуток, монополіст, як правило, вибере такі ціну і випуск продукції, за яких різниця між загальним виторгом та загальними витратами є найбільшою. Наприклад, користуючись таблицею, визначимо, що наш гіпотетичний монополіст вибере рівень виробництва між 26 і 30 одиницями за певний період часу при ціні між 65,5 і 67,5 гривні. На рисунку ця ситуація зображена графічно. На рівні виробництва між 26 і 30 одиницями, що максимізує прибуток, граничні витрати дорівнюють граничному виторгу.

Максимізація прибутку монополістів методом порівняння ТС і ТR.

Розглянемо таблицю і рисунок та проаналізуємо ринкову ситуацію для монополії. В умовах монополії фірма максимізує свій прибуток, якщо вона становить такий рівень випуску продукції, за якого граничний виторг дорівнюва­тиме граничним витратам. Легко довести, що це – необхідна умова максимізації прибутку. За будь-якого рівня виробництва, коли граничний виторг перевищує граничні витрати, прибуток може збільшуватися внаслідок зростання рівня ви­робництва, тому що додатковий виторг перевищує додаткові витрати. Отже, еко­номічний прибуток не буде максимальним, коли граничний виторг перевищує граничні витрати.

максимізація прибутку монополіста меттодом порівняння МС і МR

Таблиця.Граничні витрати і граничний виторг монополіста (у грн)

Випуск продукції, од., Q

Граничні витрати, МС

Граничний виторг, МR

Економічний

прибуток, ±ЕР

3

36,7

––

-310

9

26,0

68,0

-110

16

21,4

- 67,1

220

21

28,3

60,0

310

26

38,0

57,0

505

30

52,5

52,5

505

33

76,7

27,0

356

35

125,0

27,0

160

За будь-якого рівня виробництва, коли граничні витрати перевищують граничний виторг, економічний прибуток може збільшитися внаслідок зменшення рівня виробництва, бо зменшення загальних витрат є більшим, ніж зменшення за­гального виторгу. Отже, прибуток не буде максимальним, коли граничні витрати перевищують граничний виторг. Оскільки економічний прибуток не є максималь­ним, коли граничний виторг перевищує граничні витрати чи коли граничні вит­рати перевищують граничний виторг, максимум досягається тільки у разі рівності граничного виторгу та граничних витрат.

3.

Законом рівноваги монопольної фірми на ринку є рівність граничного виторгу і граничних витрат. Користуючись цим висновком, можна графічно зобразити ситуацію ринкової рівноваги монополіста в короткому періоді часу.

На рисунку зображено криву попиту (D), криву гра­ничного виторгу (МR), криву граничних витрат (МС), криву середніх загальних витрат (АТС).

Ринкова рівновага монополіста у короткостроковому періоді виникне при рівні виробництва Q*, за якого криві граничного виторгу і граничних витрат перетинаються.

Якщо монополіст виробляє Q* одиниць продукції, крива попиту показує відповідний рівень ціни Р*. Крім того, оскільки крива середніх загальних витрат показує, що середні витрати становлять АТС*, коли випуск продукції Q*, то економічний прибуток з одиниці продукції становить (Р* — АТС*). Отже, загальний економічний прибуток дорівнює:

(р*—атс*)· Q*.

Заштрихована площа на рисунку відображає економічний прибуток фірми-монополіста.

Ринкова рівновага монополіста в короткостроковому періоді

Графічне зображення збитків монополіста

Слід зазначити, що чиста монополія не гарантує економічних прибутків. Якщо ситуація з попитом і витратами для монополіста несприятлива, то він може нести в короткому періоді збитки. Заштрихована площа на рисунку показує монополіста, які дорівнюють: (р1 – А ТС1)· Q*.

4.

Розглянемо тепер ціну і випуск продукції в умовах чистої монополії в довгостроковому періоді. У разі ринкової рівноваги чистого монополіста в цьому періоді в нього завжди є економічний прибуток. Якщо монополіст отримує економічний прибуток в короткому періоді часу то він буде його отримувати і у довгому, оскільки не зіткнеться з конкурентами, яких у галузі просто немає. Якщо ж монополіст в ко­роткостроковому періоді має збитки, то він змушений будешукати іншого, більш прибуткового застосування для своїх ресурсів. Аби домогтися при­бутків, йому доведеться зміни­ти структуру підприємства.

Якщо ж монополіст у ко­роткому періоді отримує економічний прибуток, то він має вирішити, чи буде більшим прибуток у довгому періоді після зміни розміру підприємства.

Проілюструємо довгострокову рівновагу прибуткової монопольної фірми. Моно­поліст у довгому періоді збільшує розмір свого підприємства доти, доки не досягне виробництва продукції в обсязі Qm одиниць, за якого MR=LRMC.

Ринкова рівновага монополіста в довгостроковому періоді

На рисунку зображено випадок, коли рівень попиту такий, що MR=LRMC у точці, де LRМС = LRАС. У цьому випадку монополія будує підприємство, розмір якого відповідає мінімальним довгостроковим середнім ви­тратам LRАСmin. Крива короткострокових середніх витрат монополії позначена як SRАТС*. Її мінімальне значення (SRАТС*min) досягається за обсягу виробництва Qm, який характеризує довгострокову рівновагу. Це означає, що монополія до­магається всієї можливої в довгостроковому плані економії від масштабу вироб­ництва. Однак монопольна ціна Рm перевищує LRАCmin і LRMC.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Інші реферати на тему «Мікроекономіка»: