Сторінка
2

Еластичність попиту та пропозиції

Для вимірювання еластичності попиту за ціною найчастіше застосовується концепція дугової еластичності попиту.

Дугова еластичність попиту харак­теризує відносну зміну величини попиту, зумовлену відносною зміною ціни на певній частині кривої попиту, тобто на дузі.

Візьмемо на кривій попиту дві точки А і В, які відповідають підвищенню ціни від P1 до P2 та зменшенню величини по­питу від Q1 до Q2.

Дугова еластичність попиту.

P1 — початкова ціна (до зміни); P2 — фактична ціна (після зміни); Q1 - почат­кове значення величини попиту (до зміни ціни); Q2 — фактичне значення ве­личини попиту (після зміни ціни).

Відносна зміна у величині попиту ви­значається діленням (Фактичної різниці у величинах попиту, що спостерігається на відрізку між точками А і В — (Q2- Q1)середнє значення між двома величинами попиту, що відповідають цим точкам – (Q2 + Q1)/2 . Аналогічно відносна зміна в ціні визначається діленням фактичної різниці в цінах, що спостерігається на відрізку між двома точками А і в - ( P2 - P1), на середнє значення ціни. шо відповідає цим точкам. — (P2 - P1)/2.

або відповідно до прийнятих позначень:

Залежно від абсолютного значення розрізняють п'ять видів еластичності попиту.

1.│Ed│ > 1, попит еластичний.

Відносна зміна у величині попиту є більшою за відносну зміну ціни

%∆Qd>%∆P.

2.│Ed│ < 1, попит нееластичний.

Відносна зміна у величині попиту є меншою за відносну зміну ціни

%∆Qd>%∆P.

3.│Ed│ = 1, попит одинично-еластичний.

Відносна зміна у величині попиту дорівнює відносній зміні ціни

%∆Qd=%∆P.

4.│Ed│ = 0, попит абсолютно нееластичний.

Величина попиту абсолютно не залежить від відносної зміни ціни. Крива попиту набирає вигляду вертикальної прямої. Це можливо в тому випадку, коли покупці вирішують: "Купуватимемо цей товар за будь-якої ціни". Однак

Еластичний попит

Нееластичний попит

Одинично-еластичний попит

Абсолютно нееластичний попит

наші фінансові ресурси обмежені, тому абсолютно нееластичний попит теоретичним випадком.

%∆Р = 0%∆Qd

5. │Ed│ = ∞, попит безмежно еластичний.

Відносна зміна ціни зумовлює відносно безмежну зміну величини попиту. Крива попиту набирає вигляду горизонтальної прямої. Величина попиту за цін, що вищі за Р1, дорівнює нулю. Водночас покупці готові купити необмежену величину товару за ціною, нижчою за Р1, що також практично неможливо через фінансові обмеження. Тому випадок безмежно еластичного попиту є також теоретичним.

%∆Р = ∞%∆Qd.

Дугова еластичність попиту дає змогу визначити "середню" еластичність на дузі кривої попиту. Однак крива попиту має різну еластичність у кожній своїй частині. Тому для точного визначення використовують концепцію точкової стичності попиту.

Точкова еластичність попиту характеризує відносну зміну величини попиту обумовлену відносною зміною ціни в характерній точці кривої попиту. Для визначення точкової еластичності попиту застосовують формулу:

Еd в точці А = ОР / РТ

де О – початок координат; Р – ціна в характерній точці; Т – точка перетину кривої попиту з віссю ціни.

безмежно еластичний попит

Точкова еластичність попиту демонструє всі види еластичності попиту. Для аналізу використаємо криву попиту у вигляді прямої лінії. Припустимо, що точка А розташована вище середини кривої попиту Еd в точці А = ОР2 / Р2Т. оскільки ОР2 > Р2Т, то Еd в точці А більша за одиницю. Отже, попит у точці А є еластичним, як і у всіх точках, що знаходяться вище від середини кривої попиту аж до перетину її з віссю ціни.

точкова еластичність попиту.

Якщо точка А розташована посередині кривої попиту, оо попит у цій точці є одинично-еластичним. Еd в точці А = ОР1 / Р1Т. Оскільки ОР1 = Р1Т, то Еd в точці А дорівнює одиниці.

Якщо точка А розташована нижче середини кривої попиту, то Еd в точці А = ОР3 / Р3Т. Оскільки ОР3 < Р3Т, то Еd в точці А менша за одиницю. Отже попит у точці А є нееластичним, як і в усіх точках, що знаходяться нижче від середини кривої попиту аж до перетину її з віссю величини попиту.

2.

Іншим важливим поняттям є поняття перехресної еластичності попиту. Перехресна еластичність попиту за ціною характеризує відносну зміну обсягу попиту на один товар від зміни ціни іншого. Вона вимірює відсоткову зміну в кількості купленого товару Х у відповідь на кожний 1% зміни в ціні якого-небудь іншого товару. Формула коефіцієнта перехресної еластичності попиту така:

Величина перехресної еластичності попиту може бути позитив­ною, негативною і нульовою.

Якщо EXY> 0, то товари X та Y називають взаємозамінними, під­вищення ціни на товар У зумовлює збільшення попиту на товар Х (на­приклад, різні види палива).

Якщо EXY < 0, то товари X та Y називають комплементарними підвищення ціни на товар У зумовлює зниження попиту на товар (наприклад, автомашини і бензин).

Якщо EXY = 0, то такі товари називають незалежними, підвищення ціни одного товару не впливає на обсяг попиту на інший (приклад, хліб і цемент).

З допомогою формули коефіцієнта перехресної еластичності попиту розв'яжемо таку задачу. Дано EXY =2, РY1=10грн. PY2 = 15 гр. DX1, = 500 од. товару. Потрібно знайти DX2.

Корисну інформацію про попит дає еластичність попиту за до­ходом. Еластичність попиту за доходом характеризує відносну зміну попиту на будь-який товар внаслідок зміни доходу споживача. Кое­фіцієнт еластичності попиту за доходом вимірюється як відношення відсоткової зміни попиту на товар Х до відсоткової зміни грошового доходу споживача:

Якщо E1 < 0, то товар є низькоякісним, збільшення доходу супро­воджується зниженням попиту на цей товар.

Якщо E1> 0, товар називають нормальним, із зростанням доходу збільшується попит на цей товар.

Серед нормальних товарів можна виділити три групи. Товари першої необхідності, попит на яких зростає повільніше, ніж зростає доход (0< E1<1) і тому має межу насичення. Предмети розкоші, попит на які випереджає зростання доходів (E1> І) і тому не має межі насичення. Товари, попит на які зростає в міру зростання доходів (E1= 1), називають товарами "другої необхідності". Ця класифікація не збігається з часто застосовуваною класифікацією потреб за їх черговістю і ґрунтується на тому, що потреби існують і задовольняються ^омплексно і жодної черговості не мають

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Інші реферати на тему «Мікроекономіка»: