Сторінка
3

Макроекономічна рівновага

Отже, попит на j-ий фактор виробництва можна визначити, виходячи з потрібних обсягів виробництва та технологічно необхідних затрат j-го фактора виробництва:

або - попит на затрати виробництва

Виходячи з умов рівноваги, попит повинен повністю дорівнювати пропозиції факторів виробництва – yj, тобто yj теж можна визначити:

Рівність попиту і пропозиції по факторах виробництва автоматично приводить до виконання аналогічного співвідношення по кінцевих продуктах при умові:

Ця рівність означає, що доходи, отримані власниками факторів виробництва при виготовленні і реалізації продукції повністю повинні відповідати додатково вироблюваному в економічній системі попиту на кінцеву продукцію.

Отже, умовами загальної економічної рівноваги є:

k = 1,2,…,m

Ціна одиниці кінцевого продукту дорівнює сукупним витратам на його виробництво.

j = 1,2,…,l

Обсяг попиту на фактори виробництва повинен дорівнювати пропозиції факторів виробництва при даних цінах на них і даній технологічній потребі.

Обсяг сукупного попиту на кінцевий продукт за даних цін і наявних товарних запасів повинен дорівнювати сукупній пропозиції даного продукту, виходячи із цін на ресурси та пропозиції даних факторів виробництва.

Класична модель макрорівноваги: взаємодія ринків ресурсів, товарів, грошей та інвестицій.

Класична модель макрорівноваги належить до пояснюючих моделей. Вона дозволяє з`ясувати, як забезпечується економічний оптимум без державного втручання.

Класична модель є основою практично всіх сучасних макромоделей і вона ґрунтується на таких гіпотезах:

1) рівновага встановлюється в результаті взаємодії ринків ресурсів, товарів, грошей та інвестицій;

2) вихідним у встановленні рівноваги є ринок ресурсів;

3) на ринках ресурсів і товарів існує рівень цін, який врівноважує попит і пропозицію, і завдяки цінам відбувається автоматичне очищення ринків, як від зайвого попиту, так і від зайвої пропозиції.

Головним інструментом макроекономічного саморегулювання за класичною моделлю є :

- реальна зарплата як чинник ринку робочої сили;

- загальний рівень цін як чинник попиту на ринку товарів;

- ставка проценту як чинник розподілу сукупного попиту (при його незмінній величині).

Класична модель макрорівноваги.

Загальна рівновага національного ринку.

Рівновагу національного ринку в цілому можна прослідкувати через взаємозв`язок товарного, грошового ринків та ринку праці.

Отже, рівновага національного ринку визначається рівноважними:

- ставкою номінального процента;

- досягом випуску ВНП;

- рівноважною зайнятістю;

- рівноважною ставкою реальної зарплати.

Як вплине гнучкість зарплати на загальну рівновагу?

Отже, гнучкість зарплати дозволяє автоматично регулювати зайнятість до стану повної зайнятості і врівноважувати товарний та грошовий ринки.

У випадку жорсткої зарплати, коли на зниження її номіналу встановлюються обмеження (законодавчо визначений мінімум, діяльність профспілок), зарплата є нееластичною і тому зв`язок “зарплата – ціни – зміщення кривої LM” не працює і тому на ринку зберігається вимушене безробіття.

Модель Манделла-Флемінга (рівновага товарного, грошового і зовнішнього ринків).

В сучасних умовах економіка кожної окремої країни є частиною єдиної світової економіки. Модель Манделла-Флемінга дає можливість пояснити поняття економічної рівноваги саме у відкритій економіці.

Вона використовує і розвиває модель IS-LM. Цей розвиток полягає в тому, що до моделі включено нові змінні:

- чистий експорт – NX;

- світові ставку процента – i *;

- реальний курс національної валюти – q;

Модель розрахована на малу відкриту економіку.

Пояснення до графіка.

1) Графік є зображенням трьох рівнянь з трьома невідомими (y,i,q) у координатах y та i.

2) Новим у моделі IS-LM є додаткове розміщення на ньому лінії вітчизняної ставки процента, що збігається із світовою i = i*;

3) Три лінії перетинаються в точці А, яка демонструє стан рівноваги товарного і зовнішнього ринків;

4) Лінії і*1 та і*2 показують можливі ситуації, коли світова ставка процента є вищою чи нижчою за вітчизняну. Відновлення рівноваги відбувається за рахунок зсувів лінії IS ліворуч чи праворуч.