Сторінка
1

Модель рівноваги „видатки-випуск”, економічна таблиця Кене

1. Модель рівноваги „видатки-випуск”

Питання стабілізації сукупного попиту AD досліджують на основі кейнсіанської моделі рівноваги, яка має три назви:

1) “видатки – випуск”,

2) “Кейнсіанський хрест”,

3) “45˚-на модель”.

Кейнсіанська модель рівноваги пе­редбачає фіксованість рівня цін.

Представники кейнсіанської школи пропонують регулювати сукупний попит за допомогою зміни величини державних витрат та податкових надходжень.

Сукупний попит AD в моделі представлено запланованими витратами, тобто це сума, яку домогосподарства (С), фірми (І) і держава (G) мають намір потратити на купівлю товарів та оплату послуг.

AD = C + I + G

Кейнс розглядає приватну (закриту) економіку, тому відсутній чистий експорт NX.

Сукупна пропозиція AS в моделі представлена фактичними витратами, тобто це обсяг виробництва Y.

Фактичні витрати відрізняються від планових тим, що фірми змушені здійснювати незаплановані інвестиції в товарно-матеріальні запаси (ТМЗ).

Фактичні інвестиції = планові інвестиції + Незаплановані інвестиції в ТМЗ

Для аналізу впливу зміни сукупних видатків на стан національної економіки застосовують поняття “рівноважний обсяг національного виробництва”.

Рівноважний обсяг виробництва – це такий обсяг виробництва, при якому загальна кількість вироблених товарів (ВВП) дорівнює загальній кількості закуплених товарів (споживчих та інвестиційних).

Побудова моделі «видатки-випуск» здійснюється наступним чином.

- Величина сукупного попиту становить:

AD = C + I + G

- Інвестиції розглядаються як планові, тобто наперед визначені I = Iо

- Формула функції споживання має вигляд:

С = Со + С'Y

Підстановка значень у формулу сукупного попиту:

AD = Со + С'Y + Iо + G

По горизонтальній осі відкладаємо обсяг виробництва Y, а по вертикальній – сукупний попит AD. Проводимо бісектрису прямого кута – вона означає рівновіддаленість кожної точки від осей координат, тобто фактичні і планові сукупні витрати збіга­ються AD = Y.

Проводимо лінію функції споживання і піднімаємо паралельно вгору на величину Iо + G лінію сукупного попиту AD. Вона перетинає бісектрису в т.Е, тобто сукупний попит дорівнює сукупній пропозиції AD = AS. Встановлюється рівноважний ВВП і досягається макроекономічна рівновага.

AS

AD

+ТМЗ AD

E

-ТМЗ

I + G С = С0 + С'Y

Y2 YE Y1 Y

Якщо обсяг виробництва більший, ніж рівноважний, то це означає, що покупці купують товарів менше, ніж фірми виробляють, тобто AD < AS.

Нереалізована продукція набирає форми ТМЗ. Таке збільшення запасів примушує фірми скорочувати виробництво і зайнятість. Поступово Y1 зменшується до рівня YЕ і встановлюється рівновага AD = AS.

Якщо фактичний обсяг виробництва менший, ніж рівноважний, то це означає, що покупці хочуть купити товарів більше, ніж фірми виробляють. Відбуваються незаплановані скорочення ТМЗ, тобто AD > AS, що стимулює фірми до збільшення зайнятості і випуску. Поступово фірми нарощують обсяги виробництва. Y2 наближається до рівня YЕ і встановлюється макроекономічна рівновага AD = AS.

2. Економічна таблиця Кене.

Школа фізіократів (XVII-XVIII ст.) вважала, що джерелом багатства суспільства є виробництво, але тільки сільськогосподарське. Засновник цієї школи французький економіст Франсуа Кене (1694-1774) провів аналіз процесу відтворення й обігу всього суспільного капіталу, опис якого він навів у відомій “Економічній таблиці” (1758).

Ф.Кене вперше в історії політичної економії запропонував і використав поняття “відтворення”, як постійне повторення процесу виробництва та збуту, розробив макроекономічну модель господарського кругообігу .

Велика економічна таблиця, опублікована пізніше та її аналіз за допомогою математичних розрахунків довели, що створений у землеробстві валовий і чистий продукт Франції обертається в натуральній і грошовій формі.

Економічна таблиця – це схема, що показує, як проходить реалізація щорічного продукту суспільства та як формуються передумови відтворення.

Економічна таблиця відображала загальну картину кругообігу товарів і давала уявлення про механізм функціонування економі­ки в цілому.

Кене доводив, що єдиним джерелом багатства є сільське господарство, і вперше в історії економіки зробив спробу охарактеризувати річний процес відтворення у цілому. В основі цього процесу лежить еквівалентний обмін. Виходячи з цього, Ф. Кене розкривав неспроможність меркантилізму ототожнення багатства з грошима, трактування обігу як джерела багатства.

Фізіократи обгрунтували, що джерелом нових продуктів, додаткової вартості є не сфера обігу, а саме сфера виробництва. Проте їхня історична обмеженість полягала в тому, що вони вважали продуктивною лише зем­леробську працю, а в промисловості, на їхню думку, працівник лише змі­нює форму речовини, яка дається йому землеробом.

К. Маркс назвав спробу Кене проаналізувати процес відтворення всього суспільного капіталу геніальною ідеєю. Її геніальність у тому , що вона є першою вдалою спробою показати головні пропорції й лінії реалізації суспільного продукту, об”єднавши численні акти купівлі-продажу та рух грошей і товарів. Ідеї, закладені у творах Ф.Кене, стали першоосновою майбутнього економічного моделювання.

В «Економічній таблиці» знайшли відображення всі сторони економічного вчення Ф. Кене: «чистий продукт», капітал, гроші, продуктивна й непродуктивна праця тощо.

Ф. Кене був одночасно лікарем і економістом, тому модель господарського кругообігу він побудував за аналогією з циклом кровообігу людини. Аналогія економічних процесів із кровообігом підводила Ф. Кене до думки про можливість виникнення порушень у господарському кругообігу, аж до появи кризо­вих явищ за аналогією з інсультом чи інфарктом.

Головний недолік «Економічної таблиці» Ф. Кене полягав у тому, що вчений не розкрив механізму саморегулювання ринкової системи.

Задача № 11

Ставка мінімальних резервних потреб становить 5%. Як зміниться пропозиція грошей при видачі банківською системою позики в розмірі 2 млн. грн.?