Сторінка
8

Водно-болотні угіддя Косівщини

чапля сіра - 1 пара кормиться на ставках в с. Рожнові, 2-3 пари постійно залітають на ставки в селі Кобаки.

чапля руда, бугай, бугайчик, чисельність їх дуже низька (по 1-2 пари ( на ставках в селі Кобаки).

- білі лелеки живляться на мілководді і заболочених луках по всій території району. Чисельність їх порівняно висока (близько 50 пар).

- лелека чорний час від часу залітає на ставки в Кобаках.(1-2 особини), восени на перельоті зустрічаються 5-8 особин.

- лунь очеретяний гніздиться на заростях очеретів та ставках в Кобаках. В пошуках їжі розорює гнізда водоплавних птахів (особливо качиних) пісочник малий зустрічається в великій кількості на березі річки Черемош (на 1 км маршруту нарахували 15 особин).

- крячок річковий по 1-5 особин літає над ставками по всій території району ( крім річок в гірській місцевості)

- пастушок, погонич малий, набережник, баранець звичайний живуть в заростях очерету на всіх ставках району. Чисельність їх дуже низька.

- оляпка зустрічається на гірських річках (Черемош, Рибниця, Пістипька, Люча) і гірських потоках. Чисельність її 40-50 пар.

- рибалочка голуба живе в рівнинній частині річок (Черемош, Рибниця, Пістипька, Люча), а також на ставках в Яблунові і Кобаках. Чисельність її невисока 8-10 пар.

- деркач і погонич великий живуть на зволожених і заболочених луках.

- очеретянки: велика, ставкова, чагарникова, кобилочки: солов'їна, річкова, цвіркун живуть в заростях очерету на ставках в Кобаках. Чисельність їх невстановлена.

- плиски жовта і гірська зустрічаються біля річок, потоків по всій території Косівщини.

- гайка залітає на територію водно-болотних угідь.

Риби: у водоймах виявлено (міногу українську) та двадцять дев'ять видів риб.

Ракоподібні: у прісних водоймах виявлені 2 види ракоподібних: рак річковий та дафнія звичайна.

Серед тварин водойм та перезволожених екотопів зустрічаються види, які занесені до Червоної книги України: видра річкова, мінога українська, лосось дунайський, чоп малий, тритон карпатський, тритон гірський, саламандра плямиста, п'явка медична.

Значний інтерес становить дослідження виконані гідробіологами Державого природознавчого музеу НАН України (виконавець Годунько Р.И.). Звіт про виконані дослідження додається.

Звіт

про виконані дослідження

водно-болотяних угідь Косівщиии

н.с. ДПМ НАН України

к.б.н. Годуньком Р.Й.

Дослідні локалітети. Протягом червня 2004 року дослідженнями були охоплені водно-болотяні угіддя Косівського району (Івано-Франківська область). В межах дослідних локалітетів відібрані якісні проби макрозообентосу. Збір матеріалу проводили на 5 стаціонарних ділянках:

Ділянка 1 "Стави, дослідна ділянка 1";

Ділянка 2 струмок, що впадає до ставу в межах дослідної ділянки 1 ;

Ділянка 3 Косівське провальне озеро;

Ділянка 4 озеро Лебедине;

Ділянка 5 комплекс ставів с. Кобаки.

Матеріал та методика досліджень. Якісні проби макрозообентосу відбирали із застосуванням гідробіологічного скребка стандартної конструкції з прямокутним вхідним отвором 40x50 см, відповідно до стандартизованих методів гідробіологічних досліджень (Studemann et al. 1992; SoldaDn et al. 1998). Збір матеріалу проводили в літоральній частині досліджених локалітетів на глибині 0,3-0,5 м протягом 10 хвилин чистого часу. В межах однієї стаціонарної ділянки дослідженнями охоплено приблизно 20м2 поверхні водойми, на якій представлені основні типи мікростацій гідроценозу. Збір макрозообетносу проводили методикою "косіння" та "витоптування" з поверхні субстрату, прибережної рослинності, занурених частково у воду макролітів повалених дерев та водоростей. Проби макрозообентосу фіскували 4% розчином формаліну. В окремих випадках, за наявності дрібних личинок одноденок та веснянок, що легко ушкоджуються в загальних пробах, їх відбирали до 20 мл пробірок та фіксували у 70% розчині етанолу. Паралельно проводили збір крилатих особин амфібіотичних комах на прибережній рослинності. При визначенні матеріалу використовували ряд праць (Kolodziejczyk, Koperski, 2000, Tachet et al. 2002).

Фауністичний огляд. Фауна макробезхребетних в межах дослідної ділянки і представлена в основному водними комахами з рядів Ephemeroptera, Trichoptera, Coleoptera і Odonata. Літоральну частина біотопу заселяють види тісно пов'язані з водними макрофітами біотопічними та трофічними зв'язками. Серед бабок

слід відзначити наявність родів Aeshna Fabricius, 1775 (Anisoptera: Aeshnidae) i Calopteryx Leach, 1815 (Zygoptera: Calopterygidae). Імаго цих родів зафіксовані нами в межах даного локалітету. Окрім вказаних родів для локалітету характерні представники роду (Caenagrion Kirby, 1890 та родини Libellulidae. Серед одноденок (Ephemeroptera) не чисельно представлений Cioeon dipterum (Linnaeus, 1761) - типовий мешканець літоральної частини лентичних та лотичних гідроценозів. Водяні клопи (Heteroptera) налічують 4 роди, що належать до родин Corixidae, Pleidae і Gerridae. Типовим мешканцем лотичних ценозів даного типу є Nepa cinerea Linnaeus, 1758, Geris sp. 1, Geris sp. 2, Plea sp., Corixa sp. У відібраних гідробіологічних пробах виявлені личинки різного віку ряду Diptera. Серед жуків (Coleoptera aquatica) слід відзначити наявність імаго та личинок родини Dytiscidae. В заростях макрофітів виявлені хижі личинки жуків, що належать, до родів Dytiscus sp. і Colymbetes., чи імаго Platambus sp. і Dytiskidae spp. Кліщі (Aranea) складають нечисленну групу. На заростях макролітів зібрані молюски Planorbidae (Molluska: Ectobranchia). До типових мешканців даних біотопів належать бабки, одноденки, молюски та водяні клопи. На поверхні води зібрані Gerridae. Активними хижаками, що добре плавають є імаго водних жуків та деякі Heteroptera. Бабки, облігатні хижаки, використовують тактику полювання з засідки.

Значною мірою відрізняється видовий склад макрозообентосу струмка, що живить став (дослідна ділянка 2). За умов кращої аерації, наявності помірної течії, нижчих значень температури води тут відзначено зростання кількості видів одноденок (4 види). Русло дослідженого струмка закрите, наслідком чого є формування місць з концентрацією рослинного детриту, який активно використовується одноденками. Гідрологічні умови локалітети, наприклад, наявність піщаного субстрату з незначними домішками дрібного гравію обумовила присутність личинок Ephemera danica Myller, 1776. На зануреній у воду деревині виявлені представники родини Heptageniidae і Baetidae (Electrogena later alls (Curtis, 1834), молоді личинки Baetis gr. vernus і Baetis rhodani). Разом з одноденками виявлені личинки веснянки Nemoura cinerea Linnaeus, 1758. Серед рослинного детриту в значній кількості представлені личинки волохокрильців з роду Hydropsyche sp. (Нуdropsycgidae). Значна кількість рослинного детриту в межах дослідженого локалітету (листя та гілки буків, що ростуть по берегах струмка), обумовлює присутність видів роду

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 


Інші реферати на тему «Географія фізична, геологія, геодезія»: