Сторінка
9

Водно-болотні угіддя Косівщини

Gammarus sp. (Amphipoda: Gammaridae).

Для Косівського провального озера виявлено наступний видовий склад макрозообентосу: одноденки - Cloeon dipterum; клопи - Corixa sp., Gerix sp. 1, gerix sp 2; бабки - aeshna sp.; личинки жуків Dytiscidae. Зафіксовані також імаго бабок роду Caenagrion sp. і Libellylidae. Біотопічний розподіл зообентосу близький тут до описаного в межах дослідної ділянки № 1.

Фауна зообентосу озера Лебедине с найбіднішою серед обстежених локалітетів. Причиною такого стану угруповань макробезхребетних є процеси гуміфікації та евтрофізації озера. За наявності слабого відтоку та притоку води, автохтонна органічна речовина (значна кількість листового опаду на дні озера) не виноситься за межі даного ценозу, накопичується в значних кількостях. Процеси розкладу великої кількості органічної маси пов'язані з використання значних об'ємів кисню розчиненого у воді. Внаслідок цього, його концентрація, особливо за межами літоралі, зменшуються. Кисень с фактором, що лімітує поширення багатьох груп водних безхребетних. На ділянці № 4 виявлені: ракоподібні Asellus aquations Linnaeus, 1758 (Crustacea: Isopoda); (Gammarus sp. (Amphipoda: Gammaridae); п'явки: Hirudinidae spp. (Hirudinae). Єдиний представник класу Insecta -Nemoura cinerea, зібрана в струмку, що живить озеро.

Значне видове різноманіття у порівнянні з іншими обстеженими дотичними локалітетами виявлене для дослідної ділянки № 5 - комплексу ставів с. Кобаки. Ряд одноденок представлений Cloeon dipterum. Серед бабок домінують типові для дотичних гідроценозів види Caqlopterux sp. і Caenagrion sp. Візуально в межах дослідної ділянки відзначені бабки родів Caenagrion sp. та дрібні бабки родини Libellylidae. Heteroptera налічують 2 види та 2 роди: Plea sp. та Geris sp. 2. Водні жуки представлені личинками роду Columbetes sp. (Dytiscidae) і Dytiscus sp., (Dytiscidae). На імагінальній стадії відзначені жуки Dytiscidae spp. i Platambus sp. Серед молюсків прикріплених до макрофітів літоралі слід відзначити види роду Planorbidae fPlanorbis sp. 1, Planorbis sp. 2).

Біотопічний розподіл. Аналіз видового складу макрозообентосу обстежених локалітетів показав їх відносну подібність та однорідність, що пов'язано, очевидно, з антропогенною історією походження даних гідроценозів та специфічними екологічними умовами в межах дослідних ділянок. Виключення становлять дослідні ділянки № 2 та № 4, що мають природне походження. Дослідна ділянка № 2 - фрагмент струмка, що живить озеро, відноситься до лентичного типу гідроценозів і характеризується специфічним видовим складом безхребетних та їх біотопічного розподілу. Озеро Лебедине, внаслідок значної відмінності у хімічному складі води, має найбіднішу між усіх досліджених гідроценозів фауни макрозообентосу. Стави антропогенного походження (ділянки 1, 3 та 5) відзначаються більш менш постійним видовим складом, і очевидно, за відсутності відчутних алохтонних впливів, стабільною структурою чисельності та домінування угруповань макробезхребетних. Зосередження видової різноманітності даного типу ценозів відбувається в їх літоральній частині, де наявні значні кормові ресурси, вища температура води і структуровані мікростації біотопу, що використовуються різними групами.

Трофічна структура. В трофічній структурі даного типу ценозів переважають збирачі, подрібнювані та фільтратори органічних решток. До них належить більшість видів рядів одноденок, що в окремих гідроценозах можуть складати до 65% чисельності зообентосу. Личинки останніх активно використовуються в їжу хижими личинками жуків та бабок. Серед клопів є як хижі види, так і подрібнювані органічних решток. За відсутності течії в лотичних гідроценозах, фільтратори Hydropsyche sp. виявлені тільки в струмку (дослідна ділянка № 2). Водночас організми зообентосу є кормовим ресурсом багатьох видів хребетних. Чільне місце серед них посідають бентоядні риби, та види, що мають змішане харчування. Бентос - важлива складова частина раціону багатьох рідкісних та цінних промислових риб. В Карпатському регіоні бентос активно поїдає форель (Гладунко, Павлюк, Соболь, 1994, Гладунко, Павлюк, 1997), барбус звичайний та вусач звичайний. Організмами бентосу також живляться птахи, амфібії та рептилії.

Попередній аналіз стану забрудненості досліджених прісноводних екосистем за аналізом видового складу зообентосу,

засвідчив, що в межах обстежених дослідних ділянок немає відчутного впливу джерел органічного та неорганічного забруднення води. Виявлені таксони зообентосних організмів належать переважно до олігосапробної зони (Олексіїв, 1992). В перспективі досліджені локалітети, так само як і інші гідроценози дотичного та лентичного типу Косівщини, з огляду на значний природоохоронний та рекреаційний потенціал, могли б стати місцем проведення моніторингових досліджень стану водної біоти, як найбільш чутливого індикатора змін якісних та кількісних параметрів водного середовища. Моніторинг забруднення поверхневих вод в Україні, здійснюється ДУЕПР, Державною санітарно-епідеміологічною службою та Гідрометеорологічними центрами, що діють у кожній області і у своїх звітах подають показники санітарно-хімічного та мікробіологічного забруднення. Водночас, інші методи біологічного контролю (використання біотичних індексів, сапробна система оцінки якості води та оцінка ступеня змін у структурно-функціональній організації угруповань міської біоти) не застосовуються. Чинна в Україні система статистичної звітності у галузі охорони навколишнього середовища не передбачає оцінку реакції екосистем на техногенний вплив, а відображає переважно кількісні характеристики забруднень і вартісні показники дотримання підприємствами чи органами влади природоохоронного законодавства та планових параметрів проведення природоохоронних заходів, що істотно ускладнює встановлення реального рівня екологічної безпеки конкретних об'єктів (Назаренко, Марискевич, Шпаківська, 2002).

Вивчення стану поверхневих водойм тільки з використанням хімічних методів, або ж методів дослідження бактеріального забруднення, с недостатнім, оскільки комбінована й різноманітна дія багатьох органічних та хімічних сполук, привнесених ззовні, продуктів їхньої трансформації у воді і донних відкладах ускладнюють такий аналіз. У цих випадках особливу цінність становлять дослідження амфі- та педобіотів (зміни видового складу, структури популяцій та угруповань), що дозволяють прослідкувати зміни в структурно-функціональних параметрах середовища.