Сторінка
12

Земельний кадастр і використання земель Городницької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області

Підставою для нарахування земельного податку є дані державно­го земельного кадастру, який включає дані реєстрації прав власності, права користування землею і договір на оренду землі, обліку кількості та якості земель, бонітування ґрунтів, зонування території населених пунктів, економічної і грошової оцінки земель.

До земельно-кадастрової документації, яку використовують при нарахуванні земельного податку чи орендної плати відносяться кадас­трові плани і карти; матеріали, які містять дані про межі адміністрати­вно-територіальних одиниць, земельних ділянок; правовий режим зе­мель, їхню кількість, якість народногосподарську цінність і продукти­вність по власниках земліта землекористувачах.

Орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності централізується на спеціальних бюджетних рахунках, розподіляється і використовується відповідно до Закону України „Про плату за землю” і не може бути меншоюза розмір земе­льного податку, що встановлюється законом.

Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, справляється виключно в грошовій формі.

Орендар земельної ділянки має право приступати до використан­ня земельної ділянки після державної реєстрації договорів оренди.

Ставки земельного податку визначаються виходячи із середніх ставок, установлених у Законі України „Про плату за землю”.

Для визначення ставки земельного податку за вихідний показник береть­ся диференціальний (рентний дохід), який створюється в сільському господарс­тві при використанні земель середньої та кращої якості з урахуванням їх місце­знаходження, а в межах населених пунктів і інших галузях народного госпо­дарства - при використанні земель різного історико-культурного значення з урахуванням їх місцезнаходження. На землі сільськогосподарського призначен­ня ставки земельного податку за групами ґрунтів визначаються по видах сіль­ськогосподарських культур (угідь).

Ставки земельного податку за землі у межах населених пунк­тів визначаються у розрізі зон економічної оцінки території. У межах кожної зо­ни ставки податку встановлюються з урахуванням функціонального призна­чення цих зон, історико-культурного значення території, місцезнаходження земельних ділянок відносно громадських центрів обслуговування, зупинок транспорту, інженерних мереж тощо. Для обчислення суми податку на ділянки сільськогосподарських угідь, застосовуються ставки визначені за групами ґрунтів, а за відсутності матеріалів ґрунтового обстеження середні ставки податку за сільськогосподарські угіддя, які до них прилягають. За землі під виробни­чими спорудами сільськогосподарських підприємств загальний податок справ­ляється за середньою ставкою податку за групами ґрунтів сільськогосподарсь­ких угідь цього підприємства. Ставка податку з одного гектара ріллі сільсько­господарських угідь встановлюється у відсотках відїх грошової оцінки у таких розмірах: для ріллі, сіножатей, пасовищ - 0,1; для багаторічних насаджень - 0,03.

При платі за землі населених пунктів: ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки. Якщо грошову оцінку земельних ділянок не встановлено, середні ставки земельного податку встановлюють в таких розмірах: в населе­них пунктах з чисельністю населення до 0,2 тисячі чоловік середня ставка по­датку становить 1,5 копійок за 1 м2; від 0,2 до 1 - 2,1; від 1 до 3 - 2,7; від 3 до 10 - 3,0; від 10 до 20 - 4,8; від 20 до 50 - 7,5; від 50 до 100 - 9,0; від 100 до 250 - 10,5; від 250 до 500-12,0; від 500 до 1000 -15,0; від 1000 і більше - 21,0.

Ставки земельного податку по земельних ділянках (за винятком с/г угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради, виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки.

Податок за земельні ділянки надані для потреб підприємств промислово­сті, транспорту, зв’язку чи іншого призначення справляється в розрахунку 5% від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області. Податок за земельні ділян­ки, надані для залізничного транспорту, збройних сил України та інших війсь­кових формувань створених відповідно до законодавства України справляється у розмірі 0,02% від грошової оцінки одиниці площі ріллі області, крім земель військових підприємств.

Податок за земельні ділянки, надані в тимчасове користування на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення справляється у розмірі 50 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Податок за земельні ділянки, наданих на землях лісового фонду, за винятком земель справляється як складова плата за використання лісових ресурсів, що визначається лісовим законодавством.

Податок за земельні ділянки, що входять до складу земель лісового фонду і зайняті виробничими, культурно-побутовими жилими будинками та господарськими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 0,3 відсотка від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Податок за земельні ділянки, надані на землях водного фонду справляється у розмірі 0,3 відсотка від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

3.4. Державна реєстрація земельних ділянок

Державна реєстрація земельних ділянок - це юридичне оформлення закріплених меж землеволодінь і землекористувань в натурі та видача власникам чи землекористувачам документів на право власності на землю, право користування землею та запис їх у відповідних землереєстраційних книгах.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель, який складається з двох частин:

1) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок;