Сторінка
4

Вирівнювальні обчислення в тріангуляції

Рис. 2.43. Мережа з надлишковими дирекцій ними кутами

Нехай ця лінія буде BCDE. В цьому випадку маємо

 

.

(2.89)

Замінивши найймовірніші значення їх виміряними, маємо

 

(2.90)

Коефіцієнти при поправках кути будуть

 

,

(2.91)

З врахуванням (2.91) отримаємо

 

(2.92)

Базисне умовне рівняння

Рівняння даного виду виникає при наявності в мережі надлишкових значень сторін (рис. 2.44). Нехай в даній мережі відомі є значення сторін SAB i SBC. Рівняння зв’язку має вигляд

 

.

(2.93)

Замінивши найймовірніші значення кутів їх виміряними маємо

 

.

(2.94)

Рис. 2.44. Мережа з надлишковими вихідними сторонами

Коефіцієнти при поправках в кути будуть

 

.

(2.95)

З врахуванням (2.94) і (2.95) маємо

 

,

(2.96)

або

 

.

(2.97)

Координатні умовні рівняння

При наявності в мережі надлишкових координат виникають координатні умовні рівняння.

Запишемо координатні умовні рівняння для ланки трикутників тріангуляції (рис. 2.45).

Рис. 2.45. Мережа з надлишковими координатами

Нехай відомі координати пунктів А, В, Е. Проведемо передачу координат по ходовій лінії B, C, D, E. Складемо рівняння зв’язку для абсцис,

 

.

(2.98)

Значення сторін та дирекцій них кутів можна вирахувати за формулами

 

,

(2.99)

 

.

(2.100)

Підставивши в формули (2.98)–(2.100) замість найймовірніших значень кутів їх виміряні маємо

 

(2.101)

Визначимо коефіцієнти при поправках в кути. Для цього знайдемо часткові похідні від функції (2.101) з врахуванням (2.99)–(2.100). Маємо

.

(2.102)

З врахуванням формул (2.102) рівняння абсцис приймає вигляд

 

.

(2.103)

Для того, щоб значення коефіцієнтів при поправках в кути були не надто великими (близькими до одиниці) всі члени рівняння (2.103) розділимо на величину k·10n, де k і n вибрані довільні числа. В кінцевому результаті маємо

 

(2.104)

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 


Інші реферати на тему «Географія фізична, геологія, геодезія»: