Сторінка
4
Таблиця З
Сума опадів, випаровуваності та коефіцієнт зволоження
| Опади (мм) | Випаровувані-сть за рік, мм. | Коефіцієнт зволоження для року | |||
| 11-3 | 4-10 | Зарік | |||
|
Коломия | 128 | 498 | 627 | 530 | 1,17 |
Початок зими прийнято відраховувати від часу, коли середньодобові температури опускаються нижче О°С. На рівнинній території цей період наступає в кінці листопада. Переважає хмарна погода із снігопадами, які приносять західні вітри. Часті відлиги з денними температурами 0° .+6°. Східні вітри бувають, досить сильними і приносять великі морози. Найхолодніший місяць - січень.
Весна починається в першій декаді березня. Середньодобові температури піднімаються вище О°С, тане сніговий покрив. Погода дуже мінлива, з частими заморозками, які приносять північні або східні вітри. В третій декаді починається вегетаційний період, коли середньодобові температури переходять через +10°С. Для травня характерна велика ймовірність сухих днів.
Літній період настає в кінці травня, коли середньодобові температури перевищують +15°С. Велика тривалість дня і висота Сонця зумовлюють високі температури і малі контрасти їх протягом сезону. Найтепліший місяць липень, для якого ймовірні дні з середньодобовими температурами понад 25°С. Для літніх місяців характерна значна кількість опадів, які приносять вітри з Атлантичного океану. В червні часті зливові дощі. В другій половині літа спостерігаються посушливі періоди.
Осінь починається після 11-14 вересня, коли середні добові температури опускаються нижче +15° С. Поступово знижується температура, однак у 20-их числах вересня часто спостерігається так зване “бабине літо” зумовлене південними вітрами, тобто діяльністю Азорського максимуму. У жовтні вже бувають перші приморозки. Поступово починає переважати хмарна, з незначними дощами і туманами погода. Інколи випадає мокрий сніг, а в листопаді вже бувають морози, що знаменують кінець осені [11].
Достатнє, а в гірських районах надмірне зволоження території району, значне розчленування рельєфу визначили утворення в її межах густої річкової сітки. Територія району лежить в басейні річки Прут та її приток. Більшість річок малі і течуть по території району середньою або нижньою течією. Рельєф визначає гірський характер течій річок Пруту та його правих гірських приток Пістиньки, Брустурки, Лючки, Сопівки і інших. Дно цих річок кам'янисте й порожисте, часто зустрічаються водоспади.
Виходячи в межі Передкарпаття, ці річки, легко розмиваючи пухкі гірські породи, виробляють широкі долини, розгалужуючись на численні рукави.
Ліві ж притоки Пругу: Коломийка, Турка, Косачівка, Товмачик, Чорнява, Добровідка і інші мають рівнинний характер, спокійну течію, але долини, як правило, глибокі і вузькі. У живленні річок найбільша роль дощових вод, меншу частку становлять снігові і підземні. Для гірських (правобережних) приток Пруту дощове живлення становить приблизно 44%, підземне - 6%, а 50% припадає на снігове. Для лівобережних рівнинних річок 50% води дають дощі, 13% - підземні джерела, а решта 37% - снігове живлення.
За режимом річки району можна віднести до двох типів. Прут зі своїми правими притоками належить до річок з паводковим режимом, ліві притоки - до річок з весняною повінню. Для перших характерні весняні повені (квітень-травень), але час від часу повторюються катастрофічні літні паводки, викликані випаданням тривалих і сильних дощів у Карпатах Для річок з весняною повінню характерні повені у березні-квітні, пов'язані з таненням снігу, а також значні підняття рівня під час літніх дощів чи зимових відлиг.
У роки із сухим (кліматом) літом на цих річках спостерігається межень.
Загалом, на річках району 60-70% річного стоку припадає на весняно-літній період. Малий стік взимку зумовлений тим, що на більшості річок утворюється льодовий покрив. Як правило, він не стійкий і триває на рівнинних річках 2-2,5 місяця, а на гірських - 3-3,5 місяця. Формуватись льодостав починає в кінці листопада, стаючи порівняно стійким в третій декаді грудня. Скресають річки в кінці лютого - на початку березня. Льодохід триває 2-5 днів.
Як вже сказано, територія району лежить у басейні Прута. В межах району Прут має довжину близько 32 км. Виходячи з передгір’я поблизу Делятина, він круто повертає на схід і тече в південно-східному напрямку по широкій терасованій долині, яка розділяє Передкарпаття і Покутську височину. На всьому протязі від Ланчина до Заболотова дно долини плоске і широке, русло розбивається нa густу сітку рукавів, приток. Є багато стариць. Правий берег ріки крутий, лісистий, лівий - довгий, пологий, покритий луками і полями. Швидкість течії сягає ще до 1м/с [12].
Таблиця4
Характеристика основних річок Коломийського району
| № | Назва річки | Куди впадає | Довжина (км) | Довжина в межах району (км) | Ширина русла (м) | Площа басейну (га) |
|
1. |
Прут |
Дунай | 910 | 32 | 7-21 | 90600 |
|
2. |
Ворона |
Бистриця | 82 | 17 | 1-50 | 810 |
|
3. |
Чорнява |
Прут | 63 | 12 | 1-30 | 630 |
|
4. |
Пістинька |
Прут | 57 | 6 | 1-15 | 570 |
|
5. |
Лючка |
Сопівка | 42 | 13 | 1-30 | 420 |
|
6. |
Турка |
Прут | 41 | 24 | 0,5-16 | 410 |
|
7. |
Добротівка |
Прут | 29 | 18 | 0,5-20 | 145 |
|
8. |
Опрошино |
Ворона | 26 | 15 | 0,5-10 | 130 |
|
9. |
Товмачик |
Прут | 26 | 25 | 0,5-15 | 125 |
|
10. |
Сопівка |
Пістинька | 29 | 24 | 0,5-8 | 127 |
|
11. |
Коломийка |
Прут | 21 | 21 | 0,5-9 | 210 |
|
12. |
Грушка |
Чорнява | 13 | 9 | 0,5-8 | 65 |
|
13. |
Сербина |
Опрошино | 11 | 11 | 0,5-7 | 54 |
|
14. |
Ставище |
Чорнява | 15 | 15 | 0,5-6 | 74 |
|
15. |
Вільховець |
Прут | 17 | 16 | 0,5-6 | 85 |
|
16. |
Вовчкун |
Косачівка | 8 | 8 | 0,5-5 | 40 |
|
17. |
Кошилівка |
Сербінь | 8 | 8 | 0,5-11 | 41 |
|
18. |
Бобрівка |
Кошилівка | 13 | 11 | 0,5-4 | 65 |
|
19. |
Черемхівка |
Сербінь | 7 | 7 | 0,5-5 | 35 |
|
20. |
Косачівка |
Прут | 22 | 22 | 0,5-8 | 110 |
|
21. |
Веле |
Турка | 6 | 5 | 0,5-10 | 30 |
|
22. |
Кобальчик |
Турка | 5 | 4 | 0,5-6 | 31 |
|
23. |
Люльчава |
Опрошино | 14 | 14 | 0,5-9 | 75 |
|
24. |
Березівка |
Прут | 17 | 14 | 0,5-4 | 86 |
|
25. |
Саджава |
Пруг | 12 | 6 | 0,5-5 | 61 |
|
26. |
Стебник |
Ворона | 14 | 13 | 0,5-9 | 72 |
|
27. |
Біденко |
Опрошино | 12 | 6,5 | 0,5-3 | 62 |
|
28. |
Грушів |
Прут | 9,5 | 5,5 | 0,5-2 | 45 |
|
29. |
Ключівка |
Сопівка | 12 | 10 | 0,5-3 | 66 |
|
30. |
Млинівка |
Прут | 12 | 12 | 0,5-6 | 69 |
|
31. |
Родилівка |
Млинівка | 3,5 | 3,5 | 0,5-2 | 15 |
|
32. |
Сочівка |
Лючівка | 2 | 2 | 0,5-2 | 10 |
|
33. |
Рудка |
Прут | 15 | 10 | 0,5-4 | 77 |
Інші реферати на тему «Географія фізична, геологія, геодезія»:
Додаткові модулі розширення можливостей ГІС - пакетів
Геологія як наука і її місце як наука про Землю. Форми рельєфу створені тимчасовим русловим стоком. Стадії їх розвитку. Складання картосхеми густоти горизонталь, розчленування територій
Українські Карпати
Екологічні аспекти руслоформування малих річок (аналіз проблеми)
Кримські гори. Рельєф Кримських гір
