Сторінка
2

Проектно-вишукувальні роботи

Під час виконання ґрунтово-меліоративних робіт враховуються такі категорії складності територій:

І категорія

Райони степової зони із площинно-рівнинним рельєфом, одноманітними материнськими породами та ґрунтовим покривом. Вітрова ерозія відсутня.

ІІ категорія

Райони степової (частково лісостепової зони) із слабо розчленованим рельєфом, одноманітними материнськими породами та нескладним ґрунтовим покривом. Контури ґрунтових комплексів займають 10% території І категорії з площею ґрунтових комплексів від 10 до 20 %.

ІІІ категорія

Райони степової та лісостепової зони з розчленованим рельєфом та різними ґрунтоутворювальними породами, зі строкатим ґрунтовим покривом; території II категорії з площею ґрунтових комплексів або еродованих ґрунтів від 10 до 20 %; поліські райони інтенсивного землеробства з однорідними ґрунтоутворювальними породами та наявністю до 20 % заболочених або еродованих ґрунтів; зрошувані землі в належному стані, що не мають ознак вторинного або залишкового засолення; осушені землі, що не мають ознак вторинного або залишкового заболочення.

IV категорія

Поліські райони з однорідними породами, з наявністю площ заболочених ґрунтів від 20 до 40 %; райони лісостепової зони з розчленованим рельєфом, строкатими ґрунтоутворювальними породами та наявністю еродованих ґрунтів від 20 до 60 %; степові території зі значною комплексністю та еродованістю ґрунтового покриву (від 40 до 60 % комплексів площі території); заплави , плавні, дельти річок із нескладним ґрунтовим покривом, заліснені та вкриті чагарником (до 20 % площі); розчленовані передгірські території; зрошувані землі, які мають ознаки вторинного засолення до 15 % площі; осушені землі, які мають ознаки заболочення на площі до 15%.

V категорія

Поліські райони зі строкатими ґрунтоутворювальними породами та з великою кількістю заболочених земель (більше 40 %); лісостепові райони з розчленованим рельєфом, строкатим ґрунтовим покривом, ґрунтоутворювальними породами, наявністю еродованих земель більше ніж 60%; заплави, плавні, дельти із складним неоднорідним ґрунтовим покривом (різний гранулометричний склад, засолення, заболоченість або заліснення більше ніж 20 % площі); зрошувані зеимлі, які мають ознаки вторинного засолення більше ніж 15 % площі; осушені землі, що мають ознаки вторинного або залишкового заболочення більше ніж 15 % площі; гірські території.

Співвідношення між кількістю шурфів і точок буріння становить 1:10. Шурфи призначені для детальнішого вивчення профілю насипних розкривних порід, а також відбору зразків на аналізи і закладаються на глибину 1,5-2,5 м, а свердловини буряться до глибини 0,75-1,5 м. Шурфи і точки буріння закладаються у кутах квадратів, на які розбивається ділянка.

Кожна точка буріння (шурф) нумерується, прив'язується на карто-основу й описується з обов'язковою вказівкою характеру (літології і гранулометричного складу) порід, глибини гумусового горизонту, наявності видимих форм карбонатів, гіпсу, оглеєння і т. д. Одночасно відзначається вміст і характер структури гумусового шару. У польовому журналі робляться мазки гумусового шару (по глибині) для камерального зіставлення з аналізами польового обстеження точок буріння на вміст гумусу.

За наявності засолених сульфідовмісних порід проводяться якісні реакції, які показують наявність легкорозчинних солей або сульфідів.

У польових журналах відзначається глибина ґрунтових вод й описується характер поверхні. Площі, де наявні просадки, фіксуються на картосхемі.

За необхідності (зокрема, коли рекультивовані ділянки відводяться під зрошення) визначаються водно-фізичні властивості ґрунтів. Для цього відбираються зразки - індивідуальні та змішані. Індивідуальні зразки (масою 0,5-0,7 кг) відбираються із шурфів з глибини 0-10 см, 20-30 см, 40-50 см, 70-80 см і 90-100 см, а на ділянках, які передбачено використовувати під багаторічні насадження або ліс, крім того, з глибини 130-140 см і 180-200 см. Допускається змішування згаданих інтервалів глибини, якщо в їх межах відзначена зміна літології або гранулометричного складу чи проходить межа гумусового шару.

Змішані зразки відбираються із шару 0-20 см для визначення рухомих форм поживних речовин. Частота відбору змішаних зразків залежить від передбачуваного використання рекультивованої земельної ділянки: 1 зразок з 1 га - у разі використання ділянки в складі ріллі і з 3-5 га - у разі інших видів використання. Змішаний зразок складається із 20 проб, відібраних із вказаної площі (1 га або 3-5 га), які ретельно перемішуються, і з них потім береться середній зразок масою 300-400 г. Треба мати на увазі, що не допустимий відбір змішаного зразка з площі різної за гранулометричним складом, літологією порід, гумусністю тощо.

Відібрані зразки записуються у реєстрі, який складається у двох примірниках (один для лабораторії); в реєстрі вказуються необхідні види аналізів.

Кожний зразок стикується із вказівкою об'єкта, номера шурфу, глибини відбору, дати і прізвища виконавця. Для змішаних зразків з метою прив'язки їх відзначається, між якими точками буріння (шурфами) відібраний зразок (якщо недостатньо густа сітка точок, то місце відбору змішаних зразків фіксуються на картосхемі).

Вартість виконання підготовчих робіт і польових ґрунтових вишукувань встановлюються згідно з табл. 7.2.

Таблиця 7.2.

Одиниця виміру "а" - об'єкт; "в" - 1 тис. га території