Сторінка
8

Науково-пізнавальні можливості цифрових моделей поверхні землі

Можливо, що тільки частина висновків, зроблених на підставі аналізу цифрових моделей, знайде своє реальне підтвердження, але і цього буде достатньо, щоб говорити про доцільність їх подальшого використання. Цей напрямок був вибраний головним чином тому, що аналіз при їх вивченні був багатогранним і включав значну кількість різнорідних процесів. У простіших варіантах цифрові моделі були апробовані з метою вивчення будови долинно-терасних комплексів на Лівобережжі та Прикарпатті, при проведенні деяких видів морфо­структурного аналізу для цілей нафтогазопошукових робіт у тих же регіонах, а також при вивченні окремих природних явищ, зокрема ерозії та еолової акумуляції.

Як показав досвід, навіть демонстраційна версія цифрової моделі поверхні, є достатньо інформативною. Але її інформативність є недо­статньою вже при досліджень, що відповідають навантаженню і точності карт масштабу 1 : 50 000. Для їх вивчення необхідні моделі з точністю планової прив’язки на рівні 5-10 м. Вони реально існують і їх можна придбати через систему Інтернет на будь-яку ділянку земної кулі. Головний висновок, який може бути зроблений з отриманого досвіду, полягає у тому, що цифрові моделі земної поверхні за інформативністю і можливістю комп’ютерної обробки перевершують усі традиційні джерела. Але, ще раз підкреслюємо, вони не замінюють, а доповнюють їх.

1. Бондарчук В. Г. Геологія України, Вид. АН УРСР, 1955. – 830 с.

2. Бондарчук В. Г. Геоморфологія УРСР. – К.: Радянська школа, 1948. – 392 с.

3. Голубев В. А. Геологическая карта листа М-36-ХХ (Богуслав), Геолофонд „Геоінформ”. – Київ, 1965.

4. Горецкий Г. И. Аллювиальная летиопись великого Пра-Днепра. – М.: Наука, 1970. – 492 с.

5. Грубрин Ю. Л., Палиенко Э. Т. Современные геоморфологические про­цессы на территории среднего Приднепровья. – К.: Наукова думка, 1976. – 118 с.

6. Карта четвертичных отложений Украинской и Молдавской ССР. / Под ред. Веклича М. Ф. Мингео УССР, Трест „Киевгеология”. – К., 1977.

7. Карта четвертинних відкладів України. / Під ред. Гурського Д. С. Державна геологічна служба України. – К., 2000.

8. Кригер Н. И., Догодаренко С. А., Миронюк С. Г. Гляциотектоника и конечная морена западной части Русской равнины. – М.: Наука, 1983. – 108 с.

9. Лаврушин Ю. А. Строение и формирование основних морен матери­кових обложений. Тез. Докл. УII Все союз. Совещ. (Воронеж, 1985). – М.: Наука, С. 54-55.

10. Левков Э. А. Гляциотектоника. – Минск: Наука и техника, 1976. – 280 с.

11. Мандер Е. П. Антропогеновые отложения и развитие рельефа Бело­руссии. – Минск: Наука и техника, 1973. – 128 с.

12. Матошко А. В., Чугунный Ю. Г. Методические основы изучения ледниковых образований Днепровского языка (на примере междуречья Рось – Ольшанки – Тясмин). – К.: Наукова думка, 1986. – 54 с.

13. Матошко А. В., Чугунный Ю. Г. Днепровское оледенение територрии Украины. – К.: Наукова думка, 1993. – 192 с.

14. Ободовський О. Г. Гідролого-екологічна оцінка руслових процесів (на прикладі річок України). – К.: Ніка-Цент, 2001. – 302 с.

15 Пазинич В. Г. Придніпров’я у перегляціалі. Част. перша. Зміни вод­ності річок. Наук. ред. В.М.Пащенко // Супутник Київського географічного щорічника. Вип. 2. – К., 2004. – 156 с.

16. Пазинич В. Г. Перебудова басейну середнього Дніпра у післявалдай­ський час. – К.: Аспект-Поліграф, 2005. – 16 с.

17. Пидопличко И. Г. О ледниковом периоде. Вып. 4. (Происхождение валунных отложений). – Львов, 1956. – 336 с.

18. Ромаданова А. П. Четвертинні відклади лівобережжя середнього Дніпра. – К.: Наукова думка, 1964. – 156 с.

19. Різніченко В. В. На окраїнах Канівських дислокацій. Вісн. Укр. відділу Геологічного комітету, 1927. – Вип. 10. – С. 54-74.

20 Сагайдак М. А., Тараненко С. П., Іваків В. Г. Звіт про археологічні дослідження по пров. Мославському 7/9 за 2005 р. Ін-т. Археології НАНУ. – 20 с.

21. Яковлев С. А. Основы геологии четвертичных отложений Русской равнины. – М.: Госгеотехиздат, 1956. – 314 с.

22. Klimaszewski М. Geomorfologia. – Warszawa. 1978. – 1098 s.