Сторінка
1

Географія Литви

Зміст

1 Загальні відомості

2 Етнографічні реґіони

3 Ландшафт і внутрішні води

4 Природні ресурси

5 Клімат

6 Зовнішні посилання

Мапа Литви

Литовська республіка, Литва - держава в Північній Європі, розташована на східному узбережжі Балтійського моря. Столиця - місто Вільнюс. Литва є членом НАТО і Європейського Союзу .

Загальні відомості

  • Географічні координати: 54° 38' пн. ш., 25° 06' сх. д.
  • Крайні точки:
    • північ - 56°27' пн. ш.
    • південь - 53°54' пн. ш.
    • захід - 20°56' сх. д.
    • схід - 26°51' сх. д.
  • Площа: 65 301 км2
  • Населення: 3 440 600 (лютий 2005)
  • Загальна протяжність кордону по суші - 1 725 км
    • з Білоруссю - 724 км
    • з Латвією - 588 км
    • з Росією - 303 км
    • з Польщею - 110 км
  • Морська лінія: 99 км
  • Територіальні води: 12 морських миль
  • Потяжність з півночі на південь - 276 км; з заходу на схід - 373 км
Литва - найбільша за площею та кількістю населення держава з трьох прибалтійських республік. Кордони Литовської республіки після її проголошення в 1918 неодноразово змінювалися (див. "віленське питання", "клайпедське питання") і у сучасному вигляді були зафіксовані після закінчення другої світової війни і остаточної анексії СРСР в 1945 як адміністративні кордони ЛитРСР. Після фактичного відновлення Литовської республіки в 1988 р. та остаточного виходу з СРСР в 1991 кордони ЛитРСР були збережені. За розрахунками деяких сучасних географів біля литовського села Пурнушкес (Purnuškės, 26 км на північ від Вільнюса) розташований географічний центр Європи ( 54°54′ пн. ш., 25°19′ сх. д.).

Етнографічні реґіони

Етнографічні реґіони Литви

Enlarge

Етнографічні реґіони Литви

Литва - невелика і майже однорідна країна, проте литовці розрізняють чотири великі етнографічні реґіони, що мають деякі відмінності у традиціях, діалектах та ландшафті:

  • Аукштота (Верхня Литва, лит:Aukštaitija, пол: Auksztota, біл: Аўкштота) - найбільший з реґіонів, займає велику територію на північному сході країни понад течією Нємана, між кордонами з Латвією та Білоруссю і столицею Вільнюсом.
  • Жмудь (Жемайтія, Самоґітія або Нижня Литва, лит: Žemaitija, пол: Żmudź, біл: Жмудзь ) - реґіон на північному заході понад течією Нємана. Жмудський та аукштотський діалекти є, з сучасного погляду, двома основними діалектами литовської.
  • Сувальщина (лит: Suvalkija, пол: Suwalszczyzna, біл: Сувалкія) - традиційно заможний реґіон на південному заході довкола Маріямполє.
  • Дзукія (лит: Dzūkija, пол: Dzukija, біл: Дзукія) - традиційно бідні лісисті землі на півдні Литви вздовж кордону з Білоруссю.

П"ятим реґіоном, який сьогодні часто відносять до Жмуді, можна вважати Малу Литву (лит: Mažoji Lietuva, пол: Mała Litwa, біл: Малая Летува ) або, як її ще називають, Клайпедський край (лит: Klaipėdos kraštas, пол: Kraj Kłajpedzki)- смугу території на крайньому заході країни, яка разом з містом Клайпеда до 1918 р. була частиною Східної Прусії і входила до складу Німецької імперії.

Найбільші міста Вільнюс і Каунас традиційно не відносять до жодного з реґіонів, оскільки ті розташовані на зламі їхніх впливів.

Ландшафт і внутрішні води

Ландшафти Литви: озера в національному парку "Аукштота"

Enlarge

Ландшафти Литви: озера в національному парку "Аукштота"

  • Найнижча точка - рівень Балтійського моря, 0 м
  • Найвища точка - пагорб Юозапіне (лит: Juozapinės kalnas), 293,6 м над рівнем моря
Литва розташована на відрогах Східноєвропейської рівнини. Її сьогоднішній ландшафт сформувався в останій Льодовиковий період і має рівнинний характер з невисокими моренами. Найвища точка Литви зафіксована на південному сході країни, 23,5 км від Вільнюса (пагорб Юозапіне). Хоч Литва і не є великою країною, але серед її рівниннин вирізняють чотири ландшафтні зони – Cередньолитовську і Поморську низини, Жмудську і Віленську рівнини. Типовими для ландшафту балтійського узбережжя є пісчані дюни. Найбільцою природною атракцією тут є Куршська коса (лит: Kuršių Nerija) - піщаний півострів, що простягається на 98 км від містеска Зеленоґрадськ Калінінґрадської області Російської Федерації до литовської Клайпеди, з"єднуючи протокою Балтійське море та Куршську затоку. Ширина коси в найвужчомо місці становить 400 м, а в найширшому - 3,8 км. В 2000 неповторний природний комплекс Куршської коси було занесено до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. В Литві налічується 2 833 озера, величиною понад один гектар, та велику кількість менших, лісом вкриті 30% території краю. Більшість озер і лісів розташовані на сході та півдні країни в Аукштоті (відомий національний парк "Аукштота") та Дзукії.

Перейти на сторінку номер:
 1  2 


Інші реферати на тему «Географія фізична, геологія, геодезія»: