Сторінка
11
За умови застосування методики, що розглядається при визначенні справжніх обсягів ВВП, національні рахунки повинні відобразити як джерела і напрями використання товарів та послуг "тіньового" походження, так і сукупний вартісний еквівалент доходів, які фактично отримують суб'єкти, пов'язані "тіньовими" коопераційними відносинами виробництва та реалізації товарів та послуг.
У тих умовах, що склалися на цей час в економіці, навіть за бажанням виконавча влада практично не в змозі контролювати і вивчати реальні обсяги "неврахованих тіньових" потоків. Навпаки, можна впевнено стверджувати, що на цей час Уряд та інші владні структури практично не мають достатньої уяви про справжні кількісні (тим більше про якісні) характеристики "тіньових" і особливо кримінальних перерозподільчих процесів, які мають місце в економіці на всіх фазах процесу суспільного відтворення (у виробництві товарів та послуг, їх розподілі (перерозподілі), обміні та споживанні (як особистому, так і виробничому)).
За даними Національного банку, починаючи з 1995 року до платіжного балансу України почали включатись обсяги "човникового" імпорту, причому оцінка його величини становила 8,8 % від обсягів загального імпорту, що дорівнює приблизно 10% кінцевих споживчих витрат домашніх господарств. Оскільки у національних рахунках забезпечено досить жорсткий зв'язок з платіжним балансом, то немає підстав сумніватися, що "човниковий" імпорт певним чином не включається до загальних обсягів споживання населення.
Принципове значення має також і вивчення обсягів доданої вартості, що створюється у неформальній торгівлі, з метою врахування цієї складової "тіньової"" економіки у розрахунках ВВП.
Навіть на внутрішньому ринку питома вага торгівлі у структурі ВВП реально не може бути нижчою за 10%. Для цього загальна величина ВВП, його галузева і секторна структура мають бути перекомпоновані з урахуванням доданої вартості сектора домашніх господарств. За експертною оцінкою загальна сума розрахункового номінального ВВП по "тіньовій" ринковій торгівлі може досягти приблизно 4,5 - 5,5 %.
У той же час фактично невизначеними у структурі реального ВВП залишаються ті обсяги "тіньової" економічної діяльності, що пов'язані з наданням побутових послуг (ремонт і облаштування квартир, дач та приватних будинків, авторемонт, ремонт побутової аудіо, та відеотехніки, послуги сантехніків, охоронників, дантистів, покоївок, кухарок, прибиральниць та ін.).
Також фактично поза обліком системи національних рахунків на цей час залишається переважна більшість операцій та, відповідно, і обсягів доходів, що отримуються фізичними особами внаслідок операцій із власністю (продажу і перепродажу нерухомості, доходів від орендних відносин тощо).
І нарешті останнє, і головне. Слід відверто сказати, що абсолютно невизначеними у системі національних рахунків є обсяги "чорної"" (кримінальної) економіки, а саме кримінального промислу і сфери задоволення деструктивних та особистих патологічних потреб людини. До цього слід також додати повну відсутність будь-якої інформації щодо статистики оцінки обсягів кримінального перерозподілу "тіньових" доходів (тобто тих обсягів "податкових" надходжень, що отримує як організований, так і деструктурований криміналітет тощо). ї Абсолютно невизначеними є і справжні масштаби перерозподілу доходів у такому секторі "чорної" економічної діяльності, як корупція і хабарництво'.
Зазначене також стосується статистики визначення обсягів доходів, які отримують "тіньовики" від масштабно організованої контрабанди (металами, спиртними напоями, цигарками, валютою, завозу в Україну токсичних відходів тощо), що є одною з найприбутковіших сфер "чорної" економічної діяльності.
Цілком природним можна вважати і відсутність будь-яких статистичних даних щодо можливих обсягів доходів, які отримуються на таких сегментах "чорного" ринку, як ринок "кілерських послуг", "ринок торгівлі живим товаром (де особливо латентними є масштаби доходів від дитячої проституції і секстуризму)", "ринок наркотиків", масштаби доходів рекету, а також доходів, пов'язаних із викраденням людей під вимогу отримання викупу тощо.
За оцінками фахівців, у корумпованих взаємовідносинах на цей час перебувають близько 40 % підприємців і майже 90 % комерційних структур, а понад 60 % доходу середнього службовця, що займає важливу посаду, складають хабарі[7;5]
Деяке уявлення про справжній обсяг та реальний рівень прихованих і неврахованих особистих доходів певної групи населення може дати хоча б той факт, що тільки у 1994 році громадянами України було ввезено 164тис. автомобілів іноземних марок, загальна вартість яких оцінюється у 1,5 - 2,0 млрд. доларів США. Із тих, хто ввозив ці автомашини, майже 90 відсотків мали пільги, які звільняли їх від сплати податків, ввізного мита, ПДВ тощо. У подальшому цей ринковий сектор задоволення зазначеного виду споживчого попиту населення суттєвого скорочення не зазнав[3;30].
Про обсяги "тіньової" економіки, розміри доходів та валютних скарбів, нагромаджених у цій сфері, свідчать такі дані. За експертними оцінками фахівців, за кордон неофіційно експортовано з України до 20 млрд. доларів.
Одним з важливих показників, що характеризують масштаби "тінізації", є кількість людей, які зайняті такими видами діяльності, що можуть бути віднесені до неформальної економіки (тобто тут мова йде про застосування підходу, що, за світовою класифікацією, заснований на так званому "трудовому" підході) [9;36].
За даними вибіркових обстежень та наукових досліджень, що були проведені із проблем зайнятості (Науково-дослідним центром з проблем зайнятості та ринку праці Національної Академії наук та Мінпраці України, Центром "Соціальний моніторинг" та Світовим Банком), чисельність офіційно незайнятого працездатного населення, що отримує основні доходи від неформальної діяльності, становила ще у 1994 році 3170 тис. осіб, або 12,6 % від загальної чисельності зайнятих. Ще близько 5600 тис. працюючих було залучено до неформальної економічної діяльності[6;2].
Значною мірою ця цифра складається за рахунок осіб, що перебувають у стані прихованого безробіття на підприємствах (у неоплачуваних відпустках або в режимі праці неповного робочого дня або неповного робочого тижня).
Завантажити реферат