Сторінка
1
ПЛАН
Вступ
1. Фінансове забезпечення ризикового бізнесу і джерела венчурного капіталу
2. Способи венчурного інвестування та аналіз ризиків на шляху до венчурних інвестицій
3. Проблеми венчурного інвестування в Україні
Список використаної літератури
Вступ
Розвиток малого бізнесу сприяє формуванню ринкової структури економіки і конкурентного середовища, оподатковуваної бази для бюджетів усіх рівнів. Шляхом створення нових підприємств і робочих місць малий бізнес знижує гостроту безробіття, забезпечує зайнятість населення, насичує ринок різноманітними товарами і послугами.
Малі підприємства створюють близько 12% ВВП. За обсягами прибутку, рівнем доходів працівників, платоспроможністю, виплатами податків малі підприємства мають вищі потенційні можливості порівняно з великими виробництвами. При зниженні інноваційної сприйнятливості великих підприємств до високих технологій зростає роль малих і середніх підприємств, що випускають наукомістку продукцію.
Спеціалізовані органи виконавчої влади, що здійснюють підтримку малого підприємництва, діють в усіх регіонах України. В окремих із них організовані фонди підтримки малого підприємництва, прийняті і реалізуються регіональні програми. Продовжує створюватися мережа об'єктів інфраструктури підтримки малого бізнесу - бізнес-центри, бізнес-інкубатори, інноваційно-технологічні центри, технопарки й ін.
Національна програма державної підтримки малого підприємництва повинна розвиватися за трьома основними напрямами:
- формування пакета нормативно-законодавчих актів, підтримка вітчизняних виробників;
- забезпечення якості, безпеки і конкурентоздатності товарів і послуг, подолання адміністративних бар'єрів;
- формування регіональних центрів підтримки підприємництва.
створення діючих фінансово-кредитних і інвестиційних механізмів, заснованих на оптимальному поєднанні коштів державної підтримки, інвестиційних ресурсів приватного капіталу і власних нагромаджень малих підприємств, насамперед для самоінвестування.
Передбачається проектне фінансування, надання гарантій, страхування, застосування лізингу, заставних технологій, взаємного кредитування і венчурного фінансування, розробка документів нормативного і методичного характеру, а також організація в регіонах мережі спеціалізованих фінансово-кредитних і інвестиційних інститутів підтримки малого підприємництва .
Реалізація заходів програми дозволить збільшити чисельність зайнятих у малому підприємництві до 13,5-14,5 млн. чоловік, число малих підприємств до 900-950 тисяч; створити нові робочі місця, насамперед у виробничій і інноваційній сферах.
Досягнення основної мети Програми вимагає рішення пріоритетних завдань: підтримка створення кредитних і інвестиційних союзів, товариств взаємного страхування, кредитно-інвестиційних і гарантійно-інвестиційних організацій; створення РЦПП; стимулювання малого підприємництва в інноваційній діяльності й ін.
У сфері розвитку малого інноваційного бізнесу, програма, зокрема, передбачає:
Створення в регіонах України інноваційно-технологічних центрів і центрів просування і передачі нових технологій, що сприятиме розвитку малих інноваційних підприємств у рамках Міжвідомчої програми активізації інноваційної діяльності в науково-технічній сфері на найближчі 2 роки, у тому числі: організація "опорних крапок" росту інноваційної інфраструктури і наповнення їхніми технологічними фірмами; створення центрів просування нових технологій у біотехнології, стоматології й енергозбереженні; реалізація проектів впровадження комп’ютерних технологій у виробничі процеси;
Участь у наданні гарантій і співфінансування інноваційних проектів адресної підтримки малого підприємництва. Результат - фінансова підтримка інвестицій у реалізацію інноваційних проектів на конкурсній основі.
1. Фінансове забезпечення ризикового бізнесу і джерела венчурного капіталу
Існує два способи проводити фінансування діяльності підприємства – пряме фінансування і боргове.
Боргове фінансування – це кредити банків, випуск облігацій.
Пряме фінансування здійснюється, коли інвестор вносить кошти або інше майно в статутний капітал підприємства чи купує акції цього підприємства і, таким чином, одержує право на частку в майбутніх прибутках (дивіденди). Величина частки визначається величиною внеску в статутний капітал або кількістю придбаних акцій.
Інвестором венчурних фондів можуть бути:
- Комерційні банки. Комерційні банки насамперед зацікавлені в зниженні своїх кредитних ризиків.
- Інвестиційні банки. Інвестиційні банки - це інвестиційні інститути, що займаються розміщенням нових випусків цінних паперів; правильніше вважати інвестиційний банк не інвестором, а фінансовим посередником.
- Торгові банки. Торговий банк схожий і на комерційний, і на інвестиційний. Торгові банки мають значний капітал, що дозволяє їм здобувати цінні папери не тільки для перепродажу, але і як об'єкт інвестицій. Крім того, торгові банки здійснюють характерні для комерційних банків розрахункові і кредитні послуги.
- Інвестиційні фонди. Існує безліч різних організаційно-правових форм інвестиційних фондів. Прийнято виділяти дві основні категорії інвестиційних фондів: відкриті і закриті.
Відкриті фонди допускають збільшення і зменшення частки інвесторів у них у будь-який час. Саме тому відкриті фонди найбільш привабливі для дрібних інвесторів, що не можуть внести у фонд значні кошти і не хочуть зв'язувати себе обіцянками залишити ці кошти у фонді на значний термін. Відповідно, відкриті фонди прагнуть вкладати гроші своїх інвесторів у найбільш ліквідні фінансові інструменти, що при необхідності дуже легко перетворити в гроші.
Завантажити реферат