Сторінка
2

Фінансові аспекти тіньової економіки

Спосіб суспільного виробництва має визначальний вплив як на характеристики, які визначають якісні особливості тіньової економіки в цілому, так і на її внутрішні структурні компоненти. Так, в основі появи та розвитку тіньового господарського укладу, який відповідає системі відносин ринкової економіки (коли її розвиток мав еволюційний, а не революційний характер), лежать об'єктивні суперечності, що виникають між короткотерміновими цілями економічних агентів (індивідів, домашніх господарств та приватних фірм) і довготерміновими макроекономічними завданнями суспільства.

У цілому ж, якщо зробити спробу комплексно розглянути проблему тінізації економіки в Україні, то можна виділити низку об’єктивних факторів, які пояснюють природу тіньової економіки:

Þ високі податки і нерівномірність податкового навантаження;

Þ недостатня прозорість податкового законодавства і постійне внесення змін до нього;

Þ повільні й непрозорі приватизаційні процеси;

Þ втручання владних структур усіх рівнів у діяльність суб’єктів господарювання;

Þ корупція в органах державної влади та місцевого самоврядування.

Саме ці чинники багато в чому визначають конкретні механізми функціонування тіньового сектора української економіки на сучасному етапі.[17;26]

1.2 Структурні складові тіньової економіки.

З методологічної точки зору суттєвим є питання з'ясування інституціональної структури "тіньового" сектора. "Тіньова" економіка не є якісно однорідною як за своїми структурними складовими, так і за кінцевими наслідками їх впливу на соціально-економічні процеси та відносини. Тому дуже важливо максимально чітко визначити її структуру, тобто з'ясувати, які найбільш характерні види економічної діяльності можуть включатися до складу "тіньової" економіки, а які ні. Практика засвідчує, що структуризація "тіньової" економіки є процесом перманентним та якісно різноманітним для всіх існуючих моделей суспільного розвитку. У той же час за умов різних соціально-політичних систем існують різні методологічні підходи як до загального окреслення обсягів "тіньової" економіки, так і до структурування її внутрішніх складових'. Зупинимося на традиційній класифікації, яку застосовують науковці в країнах розвинутої ринкової економіки для визначення поняття "тіньова" економіка.

Необхідно зазначити, що системне, наукове дослідження питань "тіньової" економіки постійно проводиться в країнах розвинутого ринкового господарства. Так, наприкінці 70-х - початку 80-х років парламентами і урядами ряду країн були створені спеціальні робочі групи щодо системного вивчення "тіньової" економіки. З 1984 року така група почала функціонувати в Австрії. Вона вивчала сфери існування, обсяги і тенденції розвитку "тіньової" економіки. Аналогічні роботи почали виконували фахівці Франції, Великобританії, Португалії, Нідерландів та інших країн Європейської спільноти. Конгресом США постійно виділяються значні асигнування науковим організаціям і окремим дослідникам на поглиблення досліджень цієї проблеми.

Окремим важливим питанням є врахування офіційною статистикою обсягів виробництва доданої вартості цього сектора економіки в структурі валового внутрішнього продукту та в ухиленні суб'єктів підприємницької діяльності від участі у податковій системі держави. Терміни "неформальна" або "неорганізована", "нерегламентована" економіка застосовуються для характеристики економічних процесів та відносин, що відбуваються при досить слабкому втручанні у них офіційних економічних структур держави, або взагалі поза межами будь-якого державного обліку і контролю. Оскільки така різноманітність понять не досить зручна, тому більшість дослідників використовують однозначний підхід, побудований на правовому критерії, згідно з яким економіка ділиться на дві частини: на легальну (тобто "білу", "світлу") і "тіньову" (приховану). Остання в свою чергу включає напівлегальну ("сіру"), нелегальну і кримінальну або "чорну" економіку. Тобто за таким підходом вони суттєво звужують зону "тіньової" економіки, яка визначається проявами протизаконності суб'єктів виробничих відносин у виробничій сфері, а це може мати як широке, так і вузьке розуміння. У "широкому" розумінні до складу "тіньової" економіки можуть бути віднесені всі види "неврахованої", "нерегламентованої", "прихованої"" та "законспірованої" економічної діяльності незалежно від того, чи є вони протиправними, чи ні. У вузькому розумінні поняття "тіньова" економіка обмежується виключно тими видами економічної діяльності та відповідними відносинами, які за своїм змістом є або протиправними, або суспільне небезпечними, що на практиці не завжди співпадає. Проте у багатьох зарубіжних вчених побутує дещо інша думка. Так, наприклад, Є. Фейг (США) включає до складу "тіньової" економіки всю економічну діяльність, що за тих чи інших причин не враховується офіційною статистикою і не включається до складу валового національного продукту. [11;4]

Неабиякий внесок до формування “тіньових” прибутків вносить і сектор домашніх господарств (сектор натурального самозабезпечення населення), які виробляє товари та послуги, які споживаються всередині домашніх господарств. Найважливішою характерною ознакою цього сектора є те, що матеріальні блага та послуги, що тут виробляються, не продаються, тобто не є об'єктами ринкових відносин. Тому відсутність ринкових транзакцій робить оцінку вартісних обсягів виробництва товарів та послуг в домашніх господарствах надзвичайно важким завданням. В усіх ринкових економіках, робота у домашніх господарствах практично повністю виключається з розрахунків обсягів валового внутрішнього продукту або враховується умовно і в дуже обмежених обсягах. Окрім домашньої праці, в країнах, що розвиваються або знаходяться у стані трансформації, продукція, отримана від роботи на присадибній, приватній чи орендній земельній ділянці, має велике значення для виживання та відтворення сім'ї. Відносини обміну, які можуть виникати між домашніми господарствами цього економічного сектору, мають скоріше характер своєрідного бартерного обміну життєвими благами і послугами, ніж є дійсно ринковими операціями товарної реалізації, що відбуваються на вартісній основі.