Сторінка
1
Перехід України до ринкової економіки зумовив необхідність створення власної податкової системи, яка не повинна бути простим копіюванням досвіду інших країн, але повинна спонукати підприємницьку діяльність до ділової активності. Саме податкова система кожної країни відображає конкретні умови: рівень розвитку економіки, соціальної сфери, зовнішньої і внутрішньої політики, традицій народу, географічне положення і безліч інших чинників. У зв’язку з цим склад податкової системи, структурні співвідношення окремих податків, порядок їхнього обчислення, форми розрахунків, організація податкової служби можуть значно відрізнятися. Мету гармонізації акцизного оподаткування до вимог ЄС європейські можновладці формулюють такими трьома складовими: встановлення фіскальної нейтральності в самій фінансовій системі ЄС, спрощення умов торгівлі для зовнішніх і внутрішніх агентів та створення умов для ефективного функціонування внутрішнього ринку ЄС. При цьому передбачається певна відносна відкритість ринку ЄС для зовнішніх агентів (у т. ч. і українських товаровиробників). У даному дослідженні автор намагається відповідсти на питання: чи є це відкритість ринку ЄС.
Метоюж даної статті є дослідження впливу відмінностей у акцизному оподаткуванні України та країн-членів ЄС на ділову активність підприємств харчової промисловості.
Проблемі акцизного оподаткування та його впливові на різні сторони підприємницької діяльності присвячено ряд наукових робіт таких відомих авторів, як М. Ігнатишин, Б. Бур-луцького, К. Ковальчука, А. Рябцевої, В.Бєлінського, О. Шайди, Т. Реви, Д. Дяковського та багатьох інших. Та, незважаючи на їхній вагомий вклад у розробку даного питання, невирішеним залишається проблема гармонізації акцизного оподаткування до вимог ЄС, зважаючи на стратегічну мету України на вступ до цього об’єднання. Для розв’язання цієї проблеми, перш за все, необхідно оцінити вплив податкового законодавства ЄС на економічну діяльність українських суб’єктів господарювання. У даній статті зроблена спроба дати таку оцінку (на прикладі підприємств харчової промисловості).
Акцизне оподаткування в системі податкової системи має свою значну історію. Класичним, з погляду світового досвіду, є перелік підакцизних товарів, що використовується в Україні. Він практично співпадає з переліком інших країн. Наприклад, у Великобританії до підакцизних товарів відносяться алкогольні напої, тютюнові вироби, паливо, транспортні засоби. При чому лише по тютюнових виробах розмір податку встановлено у вигляді процентної надбавки до ціни товару (яка коливається в межах 10–30 %).
У Франції податок на додану вартість став у 1954 р. його батьківщиною. Функції акцизного оподаткування виконує лише податок на додану вартість, але він же виконує функції акцизного збору шляхом встановлених диференційованих ставок, де максимальна ставка 22 % застосовується до оборотів з реалізації таких товарів: автомобілі, кіно-, фототовари, алкогольні напої та тютюнові вироби, парфумерія та деякі предмети розкоші. При чому, крім зазначених товарів (вони оподатковуються за підвищеною ставкою ПДВ), підакцизними є сірники, запальнички, вироби з дорогоцінних металів, цукор і кондитерські вироби, пиво і мінеральні води та ін. До підакцизних товарів відносяться алкогольні напої, тютюнові вироби, сірники, запальнички, вироби з дорогоцінних металів, цукор і кондитерські вироби, пиво і мінеральні води, деякі види автомобільного транспорту, літальні апарати. Непрямими податками додатково до ПДВ обкладаються також електроенергія, телевізійна реклама.
У Німеччині особливістю справляння акцизу є те, що, крім загальноприйнятих підакцизних товарів, ним обкладаються ще і страхові угоди (12 % страхового полісу). Особливістю існування акцизів в Італії є оподаткування бананів, будівельних матеріалів, електроенергії та нафти за підвищеними ставками. У Швеції до підакцизних товарів належить досить обмежена група: алкоголь, тютюн, бензин та енергія.
Незважаючи на специфічні особливості економіки і традиції, в системі оподаткування європейських країн існують практично спільні риси побудови податкової системи: діють приблизно одні й ті самі види прямих і непрямих податків, поширений податок на додану вартість, прибутковий податок з фізичних осіб, різні збори і мита; стягуються загальнодержавні або федеральні податки, регіональні і місцеві податки.
Однак у системі оподаткування кожної країни є свої особливості, які можна переймати, використовуючи накопичений досвід. У загальних доходах бюджету Німеччини податок на додану вартість на сьогодні є другим за розмірами надходжень до бюджету податком після прибуткового податку. Його питома вага в доходах бюджету становить близько 28 %. Включення ПДВ у податкову систему Німеччини мало на меті дві основні цілі: по-перше, збільшити державні доходи (відомо, що ПДВ має потенційно широку базу обкладання), по-друге, виконати умови вступу до Європейського Союзу, які передбачають наявність діючої в країні системи податку на додану вартість. Починаючи з 1 січня 1993 р., у цій країні загальна ставка ПДВ складає 15 %.
Протягом останніх десятиліть Іспанія істотно наблизилася до розвинених європейських країн (Королівство Нідерланди, Швейцарія, Швеція) за своїм економічним розвитком. Цьому сприяла не тільки стабільність політичної ситуації, але й приваблива для інвестицій податкова політика уряду. У країні невисокі непрямі податки і відносно низькі розміри платежів з соціального страхування, у результаті чого робоча сила є однією з найдешевших у Західній Європі при однаковому рівні освіти та кваліфікації. Податок на додану вартість введено з 1986 р. у зв’язку з входженням Іспанії до Європейського Економічного Співтовариства, у 1987 р. – юридично оформлено. ПДВ оподатковується внутрішній оборот. Об’єкт обкладання – вся підприємницька і професійна діяльність юридичних і фізичних осіб. Ставки змінюються щорічно залежно від економічної кон’юнктури. ПДВ при експорті повертається. Наприклад, у 1995 році ставка 4 % охоплювала продукцію першої необхідності; 7 % – продукти харчування, крім 1-ї групи, домашні тварини, житло для малозабезпечених, деякі послуги, театри, цирки, кіно, музеї, виставки, спортивні заходи тощо; 16 % – усе інше. Звільняються від ПДВ в Іспанії освіта, експорт, медичні послуги у лікарнях, фінансові та банківські операції, страхова справа, деякі операції з нерухомістю.
Комісія Євросоюзу вирішила, що уніфікація акцизного оподаткування на території країн-членів ЄС необхідна, особливо щодо ПДВ, яким оподатковуються майже усі товари та послуги на внутрішньому ринку ЄС. У результаті такого рішення в багатьох країнах виникла небезпека ухилення від оподаткування та фінансового шахрайства, так як після впровадження цього рішення в багатьох країнах-членах ЄС ПДВ стане фіскально нейтральним і не буде можливості здійснення державного регулювання за допомогою цього податку цін всередині країни-учасниці. Отже, така уніфікація цього виду оподаткування в ЄС не вирішить навіть половини проблем щодо адміністрування даного податку. Метою ж прийняття такого, на перший погляд, не популярного рішення комісією ЄС, є подолання податкових бар’єрів усередині внутрішнього ринку ЄС.
Завантажити реферат