Сторінка
3

Вплив акцизного оподаткування на ділову активність підприємств на ринку ЄС (на прикладі підприємств харчової промисловості)

Рис. 4. Зміна ділової активності підприємств харчової промисловості в результаті застосування різних ставок акцизного оподаткування

За таких умов саме адвалорна ставка гальмує ділову активність підприємств харчової промисловості та спонукає виробників уникати сплати податку. У випадку, коли маємо незначну ділову активність підприємств харчової промисловості (нерозвинений або такий, що занепадає, ринок підакцизних товарів – крива D 2 на рис. 4) до найбільших суспільних втрат та альтернативних витрат за інших рівних умов призводить введення акцизного збору із специфічною ставкою оподаткування. Крім того, саме такі ставки оподаткування на відповідних етапах розвитку ринку при нормальній еластичності попиту (висока та середня ділова активність підприємств харчової промисловості) призводять до найменших надходжень у бюджет. Тому тут виникає висновок про те, що нерозвинені ринки підакцизної продукції потрібно оподатковувати акцизним збором із адвалорною ставкою, а розвинені – із специфічною. Це максимізує надходження в бюджет і мінімізує суспільні втрати та альтернативні витрати, які виникають при впровадженні акцизного збору.

Розглянемо тепер, як вплинули зміни у ставках акцизів (збільшення або зменшення) на індекс цін відповідних груп товарів, що виробляються підприємствами харчової промисловості в країнах ЄС. При цьому візьмемо за базовий 1997 рік.

Таблиця 2

Зростання (зменшення) ставки акцизного оподаткування харчової промисловості та ділова активність підприємств харчової промисловості*.

* Середнє значення для усіх країн-членів ЄС. Джерело: Tax Council, The Tax Burden оn Historical Compilation, vol. 16, Richmond, Va.

Як видно з таблиці 2, зміни ставок акцизного оподаткування впливають на ділову активність підприємств харчової промисловості. Переломним моментом впливу змін у ставках оподаткування на ділову активність підприємств харчової промисловості країн ЄС є 1997 рік, який є роком до проведення реформ у складі країн-учасниць ЄС та до змін у їхніх системах оподаткування з метою гармонізації.

Виходячи із вищенаведеного, можна зробити загальний висновок про те, що система акцизного оподаткування ЄС наразі перебуває у трансформації та має на меті встановлення єдиних ставок на всій території країн-членів ЄС. Україна при реформуванні власної податкової системи повинна використовувати світовий досвід, але лише в тому випадку, якщо таке використання максимізує і надходження до бюджету і ділову активність суб’єктів господарювання. Крім того, нами вперше було доведено існування впливу ставок акцизного оподаткування на ділову активність підприємств (на прикладі підприємств харчової промисловості). У наступних дослідженнях ми намагатимемося проаналізувати ступінь такого впливу та його фінансову структуру.

Література:

1. Ігнатишин М.В., Ігнатишин М.І., Туряниця М.М. Оцінка діючих податкових систем з точки зору ефективності роботи підприємства // Вісник Технологічного університету Поділля. – 2002. – № 4. – С. 92–95.

2. Ігнатишин М.В. Організаційні аспекти податкового менеджменту на державному та регіональному рівні // Економіст. – 2003. – № 8. – С. 35–37.

3. Ігнатишин М.В., Папп В.В. Особливості організації системи оподаткування та методи оптимізації податкового навантаження у малому підприємництві // Економіст. – 2003. – № 5. – С. 90–95.

4. Бурлуцький Б.В. Причинно-наслідковий зв’язок низької ефективності податкової системи України та шляхи її підвищення // Финансы, учет, банки: Сб. научн. трудов Донецкого национального университета. – Вып. 8. – Ч. 1. – Донецк: ДонНУ, 2002. – С. 121–127.

5. Бурлуцький Б.В. Методологічні підходи до оцінки ефективності податкової системи // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. – Вип. 60. – Донецьк: ДонНТУ, 2003. – С. 100–108.

6. Ковальчук К.Ф., Рева Т.М. Налоговый менеджмент промышленного предприятия: Монография. – Днепропетровск: Институт технологии, 2000. – 122 с.

7. Ковальчук К., Рева Т. Модель оптимальной производственной стратегии с учетом налоговых изменений / Технічний прогрес та ефективність виробництва // Вісник Харківсь-кого державного політехнічного університету: Зб. наукових праць. – Випуск 92. – Харків: ХДПУ, 2000. – С. 25–28.

8. Стасюк В.П., Рябцев А.В. Влияние налогов на воспроизводственные процессы промышленного предприятия // Економічна кібернетика (Міжнародний журнал). – Донецк: ДонНУ, 2001. – № 1–2. – С. 101–107. (Особистий внесок автора: розроблено модель динаміки основних фондів підприємства, що дозволяє оцінити вплив податку на стабільність розвитку підприємства).

9. Шайда О.Є. Аналіз впливу оподаткування на виробничий сектор // Вісник Львівської комерційної академії. – Серія економічна. – Випуск 11. – Львів: Видавництво „Коопосвіта”, 2001. – С. 117–120.

10. Шайда О.Є. Система показників для аналізу ділової активності підприємств // Матеріали міжнародної конференції „Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству?” – Донецьк: Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, 2001. – Том 1. – С. 152–154.