Сторінка
5

Державний бюджет: суть, структура, джерела формування, дефіцит, проблеми

Отже, бюджет може на основі виробленої бюджетної політики, ви­користовуючи бюджетний механізм, впливати на соціально-економічні процеси.

Розглянемо детальніше вплив бюджету на соціально-економічні про­цеси. Цей вплив може здійснюватися прямими та непрямими методами.

До прямих методів можна віднести законодавчі та інші норма­тивні акти, які безпосередньо регулюють "правила гри" всіх учас­ників економічних відносин — держави, суб'єктів господарювання, населення. Саме цими методами визначаються ставки податків, інших зборів, механізм їх стягнення, відповідальність за порушення "пра­вил гри". Такі акти є основою здійснення господарської діяльності.

До непрямих методів належать дії державних органів щодо пе­рерозподілу бюджетних ресурсів, визначення складових бюджетних ресурсів, основні напрями їх використання.

Вагомим є значення бюджету і в соціальному напрямі. Це дося­гається відповідно до законодавчо закріпленого механізму в кожній конкретній державі. Залежно від особливостей державного устрою, національних традицій, правлячої коаліції партійних об'єднань, рівня економічного розвитку держави та інших факторів через бюджет фінан­суються складові соціальної сфери — наука, культура, спорт, охорона здоров'я, освіта, забезпечується утримання інвалідів, пенсіонерів тощо.

Досягти оптимального співвідношення між економічним та со­ціальним напрямами — значить задовольнити інтереси всіх соціаль­них груп населення. Як правило, повною мірою це питання не вирі­шено в жодній країні світу, можна лише говорити про задоволення потреб більшої частини суспільства.

Бюджет також впливає на ефективність господарювання підприємств і організацій. Використовуючи такі бюджетні важелі, як ставки по­датків, процентні ставки, бюджетний контроль та штрафні санкції, дер­жана має вагомий вплив на цих суб'єктів економічних відносин.

б)фактори впливу на бюджет.

Зв'язок бюджету із зовнішнім сере­довищем взаємний — не лише він має вплив на соціально-економічні процеси, а й сам зазнає впливу конкретних факторів. Ці фактори розглядають з позицій об'єктивності й суб'єктивності та за напря­мами — економічні, соціальні, політичні.

Об’єктивні фактори:

· Характер виробничих відносин та рівень розвитку продуктивних сил,які безпосередньо впливають на зміст бюджету.

· Природні особливості країни.

· Економічні особливості країни.

· Соціальні особливості країни.

· Традиції,специфіка розвитку на певному історичному етапі.

Суб’єктивні фактори:

· Тип держави.

· Політика уряду у відповідний періоду.

· Пріорітети розвитку.

· Зовнішня і внутрішня економічна ситуація.

Напрями впливу на бюджет:

1.Економічні:

 валовий внутрішній продукт;

 національний дохід;

 економічне зростання (спад) виробництва;

 продуктивність суспільної праці;

 співвідношення в розвитку підприємств, які виготовляють продукцію споживання і розвитку;

 розвиток важливих галузей науки і техніки;

 фінансова політика.

2.Соціальні :

 обсяг та рівень заробітної плати різних категорій працівників;

 розмір споживчого кошика;

 товарообіг державної та комерційної торгівлі;

 мережа лікарень, поліклінік торгівлі;

 мережа дошкільних, шкільних закладів, ВУЗів.

3.Політичні:

 забезпечення обороноспроможності країни;

 підтримання внутрішнього правопорядку ;

 раціональна організація управління державою;

 ефективна діяльність законодавчої та виконавчої влади.

2.Основні джерела формування Державного бюджету.

2.1.Сутність доходів Державного бюджету.

Доходи Державного бюджету — це частина централізованих фінансових ресурсів держави, які врегульовані відповідними норма­тивними актами і необхідні для виконання її функцій. Доходи бю­джету відображають економічні відносини держави з підприємства­ми, установами, організаціями, фізичними особами, які виникають у процесі стягнення бюджетних платежів.

Залежно від конституційного устрою держави може бути кілька рівнів доходів бюджету — від загальнодержавного до нижчих адмі­ністративно-територіальних угруповань. Україна згідно з Конститу­цією є унітарною державою, і тому доходи бюджету мають два рівні — державний та місцеві. До місцевих відносять бюджети Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя, обласні, міські, районні, сільські та селищні.

Головним джерелом доходів бюджету є національний дохід. Основними методами, які використовуються органами державної влади для перерозподілу національного доходу і утворення бюджет­них доходів, є податки, збори, неподаткові платежі, позики, емісія грошей.

Співвідношення між ними залежить від економічної та соціаль­ної ситуації в державі, рівня економічного розвитку держави, стра­тегії держави в міждержавних відносинах. Податки, збори та обо­в'язкові платежі є головним методом перерозподілу національного доходу, їх частка в окремих країнах може досягати 90 %.

2.2. Джерела доходів.

Джерела доходів Державного бюджету України визначені Бю­джетним кодексом та іншими нормативними актами. Конкретиза­ція доходів та ставок відрахувань уточнюється в Законі про Дер­жавний бюджет на поточний рік. Розглянемо класифікацію доходів, подану в табл. 1./4, c.53/

Таблиця 1. Класифікація доходів Державного бюджету