Сторінка
13

Державний бюджет: суть, структура, джерела формування, дефіцит, проблеми

При розгляді пропозицій до проекту Закону України «Про Держав­ний бюджет України на 2003 рік» надійшло майже 1480 пропозицій, з яких 1310 пов'язані зі збільшенням видатків на суму 12,5 млрд. грн., що складає 24% до затверджених видатків державного бюджету. При підго­товці проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» до розгляду надійшло понад 3,5 тисячі пропозицій щодо уточ­нення та внесення змін до нього, тобто це майже втричі більше, ніж у попередні (2002-2003) роки. Загальна сума пропозицій щодо збіль­шення обсягу конкретних видатків складала понад 18 млрд. грн., або 28% загального обсягу видатків Державного бюджету України на відпо­відний рік. Таким чином, пропозиції щодо збільшення видатків мають тенденцію до зростання. Порівняно з 2002 р. їхній обсяг майже по­двоївся. Варто зауважити, що урядом при доопрацюванні законопроек­ту до другого читання було враховано зазначених пропозицій на суму 4,3 млрд. грн., або 23,9% від загального обсягу пропозицій зі збільшен­ня видатків. ./10, c.23/.

На стадії подання, розгляду і прийняття рішень по кожній пропо­зиції до проекту закону починає діяти принцип спільної відповідаль­ності комітету, фракції (групи) і Верховної Ради України в цілому. Кабі­нет Міністрів України та безпосередньо Міністерство фінансів України мають визнати правильність і доцільність пропозицій, або не підтримати їх, якщо вони суперечать законодавству України. За цих умов відбу­ваються пошук різних рішень щодо збереження балансу бюджету, рів­новаги фінансової можливості держави із потребою у здійсненні видат­ків з бюджету, недопущення необгрунтованого завищення дохідної частини бюджету з метою задоволення інтересів окремих політичних партій (груп) і збереження реального фінансування видатків з надання суспільних благ за рахунок державних фінансових ресурсів.

Успіх у бюджетній політиці зростатиме, якщо зроблений суспільний вибір у прийнятті рішень Кабінетом Міністрів України буде підтримано парламентом, а законодавчі пропозиції Верховної Ради Ук­раїни стануть ефективними важелями розвитку бюджетного процесу і зміцнення складових суспільних благ та будуть виконані урядом. Прийняття єдиного і спільного рішення законодавчим і виконавчим органам влади у вирішенні тієї чи іншої суспільної проблеми — гарантія фінансової стабільності на перспективу. Невиконання та/або прийнят­тя неефективного і невиправданого рішення у здійсненні суспільного вибору має передбачати солідарну відповідальність.

Досить широкого поширення набуває практика збалансування по­треби у додатковому здійсненні видатків відповідно до наданих пропо­зицій народних депутатів шляхом внесення змін до діючого податко­вого законодавства в частині ліквідації окремих пільг, розширення бази оподаткування. Такі зміни мали місце при формуванні Державного бюджету України практично кожного року.

Суспільний вибір, зроблений парламентом у напрямку збільшення доходів бюджету за рахунок врегулювання питань у процесі оподатку­вання і ліквідації окремих пільг та спрямування відповідного планово­го ресурсу на здійснення суспільних благ в Україні, за сучасних умов є виправданим. По-перше, це є логічним у досягненні фінансової ста­більності згідно запропонованої автором філософії її досягнення і роз­витку «зобов'язання - доходи - суспільні блага — видатки» [10]. В цьо­му контексті можемо констатувати, що доходи виступають домінантою у визначенні стратегії фінансової можливості із забезпечення виконан­ня конституційних зобов'язань. По-друге, проблема здійснення пуб­лічних видатків є похідною від конституційних зобов'язань, отже, їхнє забезпечення залежить від наявності доходів бюджету і фінансової можливості держави в цілому. ./10, c.24/.

У практиці організації бюджетного процесу досить часто відбуваю­ться зміни в законодавстві в період після прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на наступний рік», що є порушенням ст. 27 Бюджетного кодексу України. Після затвердження та опубліку­вання Закону України «Про Державний бюджет України на 2002 рік» було введено в дію ряд законів України, спрямованих на розширення сфери дії пільгових режимів, що негативно вплинуло на мобілізацію доходів бюджету у відповідному році. Так, за розрахунками Державної податкової адміністрації, прийняті протягом 2002 р. закони України призвели до зростання обсягу пільг на суму понад 5,0 млрд. грн., з них реальні втрати надходжень до бюджету склали 2,1 млрд. грн. На тому ж рівні мають місце втрати надходжень до бюджету і в 2003-2004 роках. Тому, на наш погляд, з метою підвищення відповідальності органу виконавчої влади за підготовку проекту Закону України «Про Держав­ний бюджет України на наступний рік», а парламенту за його розгляд і прийняття у визначений термін було б доцільно підготовку до розгляду проекту закону у другому і третьому читаннях проводити Верховною Радою України без подання його до уряду після першого читання. Піс­ля 15 вересня, тобто з дати реєстрації законопроекту «Про Державний бюджет України», його доопрацювання та узгодження має відбуватись у парламенті за участю Кабінету Міністрів України. В цьому разі уряд і парламент будуть зацікавлені у прискореному прийнятті Закону України «Про Державний бюджет України» та реальному його виконанні в процесі мобілізації податків і здійсненні видатків.

Про нестабільність законодавства і його вплив на бюджетний про­цес свідчить наступне. Після підписання Закону України «Про Держав­ний бюджет України на 2003 рік» лише в І півріччі 2003 р. було прийня­то 5 законів щодо внесення змін до державного бюджету на 2003 р., а до кінця року 14 разів вносились зміни до відповідного закону. Разом з цим, у 2004 р. у І півріччі суб'єктами законодавчої ініціативи було пода­но понад 100 законопроектів щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на відповідний рік». Такі пропозиції вперше були зареєстровані ще у грудні 2003 р., тобто одразу після підписання закону Президентом України. Це підтверджує: по-перше, необхідність вдосконалення процедури, правил проходження та прийняття бюджет­них рішень, чіткого розподілу повноважень Уряду і парламенту у бюд­жетному процесі; по-друге, наявність невирішених ряду важливих со­ціальних та економічних питань при прийнятті закону; по-третє, існу­вання в рік виборів політичного відтінку і впливу його на бюджет та уп­равління потоками бюджетних коштів. Це досить чітко проявляється і в 2005 році. За січень-лютий 2005 р. зареєстровано 18 законопроектів щодо внесення змін до Державного бюджету України. Бюджет стає особливим предметом балансування окремих позицій політичних сил у період парламентських та/або президентських виборів. Дефіцит бюд­жету в 2005 р. уже складає, за різними оцінками, 20-30 млрд. грн. Лише 8 лютого 2005 р. парламентом прийнято ряд рішень, які вимагають зна­ходження доходів бюджету на суму понад 4 млрд. грн. ./10, c.25/.