Сторінка
5

Міжнародні фінансові інституції. Регіональні фінансово-кредитні установи

Функціонування кредитів МІБ у перевідних рублях було тісно пов'язано з системою багатосторонніх розрахунків через МБЕС, оскіль­ки перевідний рубль виник як результат експорту на рахунках МБЕС.

У 1971—1991 pp. МІБ взяв участь у кредитуванні 155 об'єктів, понад 100 з яких до 1992 p. були здані в експлуатацію. Загальна кошторисна вартість цих об'єктів склала майже 33 млрд ЕКЮ. Це — розширення потужностей угорського автобусного заводу "Ікарус", реконструкція машинобудівного комбінату "Умформтехнік", комбі­нату з виробництва сільгоспмашин "Фортшріт" (НДР), будівництво трьох цукрових заводів на Кубі, освоєння Ямбурзького газового родо­вища і будівництво газопроводу Ямбург — Західний кордон СРСР, закупівля машин і обладнання для будівництва Криворізького гірни­чо-збагачувального комбінату та багато інших.

Після розпаду РЕВ і припинення багатосторонніх розрахунків у перевідних рублях МІБ з 1991 p. став здійснювати операції тільки в конвертованих валютах. Банк продовжує роботу з об'єктами, прий­нятими на кредитування в попередні роки та здійснює кредитування ряду нових об'єктів, таких як реконструкція і модернізація Дунай­ського нафтопереробного заводу (Угорщина), розширення виробниц­тва текстильних машин на заводах "Збройовка Всетін" (Чехія), мо­дернізація заводу "АвтоВаз" (Росія), оснащення сучасним обладнан­ням комерційного товариства "Текстилькотон" (Румунія) та ін. МІБ установив тісні кореспондентські відносини з новими банками Бол­гарії, Румунії, Чехії, Словаччини, з 30 комерційними банками Росії, України, Білорусі та Молдови.

У 1991 p. Банк підключився до всесвітньої системи міжбанків-ських телекомунікацій СВІФТ, значно розширив локальну мережу персональних комп'ютерів і перейшов на самостійну автоматизова­ну обробку інформації.

Отже, навіть у важких умовах глибоких економічних перетво­рень у постсоціалістичних країнах Міжнародний інвестиційний банк всіляко намагається зміцнити свою життєдіяльність, розширюючи співробітництво з традиційними та новими партнерами.

Однією з нових міжнародних регіональних валютно-фінансових установ можна вважати створений згідно з підписаною в Мінську на початку 1993 p. угодою. Міждержавний банк Співдружності Не­залежних Держав (МБ СНД). В угоді передбачається, що Банк по­кликаний сприяти координації кредитно-грошової політики країн-членів, вирішенню проблем міждержавних розрахунків на основі багатостороннього клірингу. За базову валюту в усіх розрахунках Банку був прийнятий російський рубль. Росія має 50 % від загаль­ної кількості голосів Міждержавного банку СНД.

Література

1. Бланк И. А. Стратегия и тактика управления финансами. — К., 1996.

2. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. — К.: Ника–Центр, Эльга, 1999.

3. Бланк И. А. Управление прибылью. — К.: Ника–Центр, Эльга, 1999.

4. Брігхем Е. Ф. Основи фінансового менеджменту. — К., 1997.

5. Беркар Коласс. Управление финансовой деятельностью предприятия. — М.: Финансы, 1997.

6. Василик О. Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. — К.: Вища шк., 1997.

7. Джеймс Ван Хорн. Основы управления финансами. — М.: Финансы и статистика, 1996.

8. Ефимова О. В. Финансовый анализ. — М., 1996.

9. Ковалева А. М. Финансы в управлении предприятием. — М.: Финансы и статистика, 1995.