Сторінка
2

Міжнародні фінансові інституції. Регіональні фінансово-кредитні установи

Важливу кредитну угоду було укладено між державною адміністра­цією Бориспільського аеропорту, урядом України та керівництвом Європейського банку реконструкції та розвитку 24 грудня 1993 p. на суму 5,1 млн дол. США для реконструкції найбільшого в Україні міжнародного аеропорту "Бориспіль". За рахунок цього кредиту рекон­струйований аеропорт значно збільшив свою пропускну спроможність, побудовано нові пасажирські термінали, їх забезпечено високими сер­вісними умовами обслуговування пасажирів, створено конвеєрні стрічки та каруселі для доставки багажу, впроваджено комп'ютерну систему реєстрації на терміналах та світлових табло для оголошення рейсів.

У грудні 1994 p. Україна підписала з ЄБРР угоду про надання кредиту загальним обсягом 100 млн ЕКЮ (близько 120 млн дол. США), які мали бути надані чотирма траншами (10, 20, 20 і 50 млн ЕКЮ) протягом чотирьох років. Цими коштами змогли скористати­ся малі та середні підприємства, проекти яких відповідали вимогам ЄБРР. Ці вимоги такі:

— підприємства мають належати до недержавного сектору еко­номіки, а кількість працівників на них не повинна перевищувати 500 осіб;

— ці підприємства повинні дотримуватись відсоткового співвідно­шення між залученими і власними коштами у пропорції 70 : 30;

— фонди підприємства перед запровадженням проекту мають становити не більше 2,5 млн дол. США;

— бізнес-план, складений згідно з вимогами, передбаченими ЄБРР, має переконливо свідчити про можливість повернення кредитів.

В Україні ухвалено цілий ряд інших проектів, які фінансуються й інвестуються Європейським банком реконструкції та розвитку:

— надання четвертого траншу кредитної лінії для малого та середнього бізнесу;

— проект розвитку українського приватного фінансового секто­ру шляхом купівлі пакетів акцій трьох українських комерційних банків та їх кредитування;

— включення Приватбанку та Першого українського міжнарод­ного банку в члени Кредитної лінії зі сприяння зовнішній торгівлі;

— проект з надання кредиту Київському пивзаводу "Оболонь";

— проект модернізації Дарницької ТЕЦ (м. Київ);

— кредит та підтримка на частину акцій кондитерської фабри­ки "Світоч" (м. Львів);

— участь у статутному капіталі компанії "Українська хвиля" з метою створення безшнурового телефонного зв'язку в м. Львові та Львівській області;

— надання кредиту на модернізацію теплової електростанції у м. Старобешеві Донецької області;

— кредит для впровадження газових лічильників у Дніпропет­ровській області та ін.

Країни, що розвиваються, також здійснюють інтенсивний пошук нових форм регіональних валютно-фінансових відносин, які б враховували їхні інтереси та сприяли розвиткові національних економік. У зв'язку з цим виник новий тип міжнародних регіональних уста­нов — регіональні міжнародні банки розвитку.

Найвідоміший з них — Міжамериканський банк розвитку (МаБР). Місцеперебування його — Вашингтон. Це кредитний інсти­тут, створений у 1959 p. з ініціативи США для фінансування про­грам розвитку в країнах Латинської Америки. Операції почав здійснювати з 1961 p. Членами МаБР є 28 країн американського регіону та 18 нерегіональних країн.

Згідно зі Статутом, до головних завдань Банку належать надання фінансової й технічної допомоги країнам Латинської Америки при будівництві невеликих підприємств у гірничій та переробній, легкій та харчовій промисловості, фінансування розвитку енергетики, транс­порту, а також інфраструктури. За роки свого існування МаБР надав найбільший обсяг кредитів країнам "великої трійки" — Аргентині, Бразилії та Мексиці.

Банк надає кредити двох видів: на загальних комерційних умо­вах — з фонду звичайних ресурсів; на більш пільгових умовах — з фонду спеціальних операцій. Він уповноважений випускати облігації, гарантувати позики, що надаються урядами, і підтримувати розви­ток приватних підприємств. Найвищим органом МаБР є Рада керу­ючих, до якої кожна країна направляє свого представника.

Періодично МаБР направляє місії своїх штатних спеціалістів з розробки програм у латиноамериканські держави для розгляду ра­зом із посадовими особами і спеціалістами певної країни національ­них планів і програм розвитку та сприяння у визначенні пріоритет­них проектів, які можуть бути профінансовані Банком.

У 1992 p. декілька країн — членів Банку створили Багатосто­ронній інвестиційний фонд (БІФ), який почав функціонувати у 1993 p. Його головна мета — сприяти інвестиційній програмі в ре­гіоні шляхом надання позик і субсидій у невеликих розмірах. Про­грама роботи Фонду розрахована на 5 років.

Іншу структуру Банку — Міжамериканську інвестиційну кор­порацію (МІК) створено як його автономну філію з метою сприян­ня економічному зростанню регіональних країн, що розвиваються, шляхом заохочування створення і модернізації приватних підпри­ємств, особливо малих і середніх.

МаБР має відділення у 26 країнах Латинської Америки та у Франції.

У грудні 1965 p. для фінансування різних програм розвитку в азіатських країнах за рішенням Економічної комісії ООН був засно­ваний Азіатський банк розвитку (АзБР). Місцеперебування його — Маніла (Філіппіни). Кошти банку формуються як шляхом мобілі­зації фінансових коштів регіону діяльності Банку, так і за рахунок залучення капіталів із країн інших континентів. АзБР може вдава­тись до позик, розміщувати облігації та інші зобов'язання, приймати за особливими угодами від урядів і організацій окремих країн кош­ти в спеціальні фонди. Зі свого боку Азіатський банк розвитку надає позики державним організаціям і приватним підприємствам з роз­рахунку 6,75 % річних.